Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №350/1698/25
Суддя: Луганська В. М.
Справа № 350/1698/25
Провадження № 22-ц/4808/1603/26
Головуючий у 1 інстанції Сокирко Л. М.
Суддя-доповідач Луганська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів – Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
тертя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)
апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року, постановлену судом у складі судді Сокирко Л.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тертя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зняття арешту,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою Рожнятівського районного суду від 02 вересня 2025 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову, накладено арешт на все належне ОСОБА_2 нерухоме майно, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Туркалевич С.О. про арешт майна боржника від 03.09.2025 року при примусовому виконанні ухвали Рожнятівського районного суду від 02 вересня 2025 року, у ВП №79006331 було накладено арешт на все належне ОСОБА_2 нерухоме майно, в тому числі і на квартиру двохкімнатну АДРЕСА_1 .
Вважає, що судом і державним виконавцем помилково накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки він є власником вказаної квартири.
04.08.2025 року між ним та ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу двохкімнатної квартири з коморою в підвалі АДРЕСА_1 . Який було забезпечено завдатком.
27 серпня 2025 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено основний договір купівлі-продажу даної квартири, пунктом 4 якого передбачено, що за домовленістю сторін продаж квартири вчинено за 1212000, 00 грн з яки суму в розмірі 1 1700 000, 00 грн покупець сплатив, а продавець одержав до підписання цього договору. Решту суми 42 000 грн покупець зобов`язався сплатити 15.11.2025 року.
Нотаріальною заявою продавця від 22.10.2025 року підтверджений факт здійснення повного розрахунку за куплену квартиру.
Просив суд зняти арешт з двохкімнатної квартири з коморою в підвалі АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року зупинено провадження по цивільній справі №350/1698/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тертя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зняття арешту до розгляду Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області справи №350/824/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіва О.Л., ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не встановив та не навів обґрунтування об`єктивної неможливості вирішити справу № 350/1698/25 до вирішення справи 350/824/26.
Також суд не навів обґрунтування пов`язаності вказаних справ в розрізі вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
В матеріалах справи міститься витяг з державного реєстру речових прав, де вказано, що обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 припинено 04.03.2026 року за рішенням приватного виконавця Ігнатів В.О., що вказує на відсутність предмету спору у справі за позовом про зняття арешту на вказану квартиру.
Спірна квартира придбана через електронні торги іншою особою, що набула права власності на неї 05.03.2026 року.
Скаржник зазначає, що ухвала Рожнятівського районного суду від 25.06.2026 року по справі № 350/1698/26 суперечить вимогам п. 6. ч. 1 ст. 251, ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 263 ЦПК України, усталеній судовій практиці щодо застосування інституту зупинення провадження у справі.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, від рішення у справі №350/824/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіва О.Л., ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, буде залежати вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тертя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області про зняття арешту.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає виключно у випадку саме неможливості (а не недоцільності, тощо) розгляду даної справи до вирішення судом іншої справи. При цьому така неможливість має бути чітко визначена та належним чином аргументована судом при зупиненні провадження.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі №350/1698/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тертя особа: Долинський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області є зняття арешту на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , накладеного постановою старшого державного виконавця від 03.09.2025 року при примусовому виконанні ухвали Рожнятівського районного суду від 02 вересня 2025 року у ВП №79006331.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що він є власником вказаної квартири.
Предметом спору у справі № 350/824/26 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіва О.Л., ОСОБА_4 є вимога про визнання недійсними електронних торгів за реєстраційним номером лоту №592881 з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , проведені 16.02.2026 року Державним підприємством «СЕТАМ», оформлені протоколом проведення електронних торгів №654714; визнання недійсним акту про проведені електронні торги, складеного 22.02.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатівим О.Л. у виконавчому провадженні №7991116; визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) серія та номер 198, видане 05.03.2026 приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Олійник І.І.; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 83601129 від 05.03.2026 року, прийняте приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Олійник І.І.
В матеріалах справи відсутня копія позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатіва О.Л., ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів.
Сам по собі факт, що обидві справи стосуються однієї квартири, не означає, що вирішення справи про зняття арешту об`єктивно неможливе до вирішення справи про визнання торгів недійсними.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі не мотивував в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Як зазначалося вище, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.
Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
В матеріалах справи №350/1698/25 зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини справи, які є предметом судового розгляду, а тому висновки суду про необхідність зупинення провадження у справі є помилковими.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, ухвала Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2026 року.
Судді: В.М. Луганська В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua