Додаткове рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №345/55/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/55/26

Провадження № 22-з/4808/75/26

Головуючий у 1 інстанції Гапоненко Р.В.

Суддя-доповідач Мальцева

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Устінського Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04 серпня 2026 року справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,

у с т а н о в и в:

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року поновлено Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» строк на звернення до суду. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» завдану матеріальну шкоду в розмірі 228 530,60 грн та 2741,98 грн сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2026 року з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на правничу допомогу 10000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Устінський А.В. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» оскаржив додаткове рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2026 року, просив змінити суму стягнутих витрат на правову допомогу, зменшивши до 3000 грн.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Устінського А.В. задоволено.

Апеляційна скарга представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» залишена без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року і додаткове рішення від 07 липня 2026 року Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області скасовані, відмовлено у задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 4112,97 грн судового збору за подання апеляційної скарги і 10000 грн. за надання правової допомоги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Устінський А.В. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.Заява обґрунтована тим, що в апеляційній скарзі він заявляв про орієнтовний розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу. Івано-Франківським апеляційним судом при розгляді справи по суті не вирішувалося це питання, тому адвокат надав відповідні докази понесених відповідачем витрат на правову допомогу у визначений законом строк, просить стягнути у відшкодування таких витрат 20000 грн.

Заперечень проти заяви, клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу до апеляційного суду позивачем не подано.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Устінським А.В. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу було вказано в апеляційній скарзі про розмір витрат на правову допомогу в орієнтованому розмірі 20 000 грн, саму заяву подано у визначений законом строк, а також надано докази направлення матеріалів заяви позивачу (а.с.137-138). Відтак, заява про ухвалення додаткового рішення подана в строк, і заявником не порушено порядок, визначений ст. 141 ЦПК України.

Згідно з вимогами статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Устінським А.В. надано суду додаткова угода до договору №Ф22/01/26 від 22.01.2026 про надання правничої допомоги від 28 травня 2026 року (а.с.139), акт виконаних робіт від 05.08.2026 року (а.с.140), платіжні інструкції від 17.07.2026 та 05.08.2026 на суму по 10 000 грн (а.с.141-142)

Згідно з п.1.2 додаткової угоди від 28 травня 2026 року Устінський А.В. здійснює представництво Безрукого Л.І. в суді апеляційної інстанції, надає послуги з складання апеляційної скарги по справі №345/55/26.

П.1.3 Договору встановлює фіксований розмір надання правової допомоги в сумі 20000грн.

Згідно з актом виконаних робіт № 2 від 05.08.2026 року загальна вартість наданих послуг адвокатом Устінським А.В. становить 20 000 грн, квитанціями від 17.07.2026 та 05.08.2026 підтверджує переказ вказаних коштів адвокату.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Устінський А.В. представляв інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, ним подана апеляційна скарга, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції брав участь в судовому засіданні.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на професійну правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волі сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що заявлена сума відшкодування судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн в частині підготовки апеляційної скарги, заперечень проти скарги позивача та участь в судовому засіданні 04.08.2026 є не спів мірним зі складністю справи, не відповідає критерію розумності його розміру.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що в рахунок відшкодування витрат на такий вид правничої допомоги в суді апеляційної інстанції сума 10 000 грн, що становить половину від заявленої суми, буде співмірною виконаній роботі.

Враховуючи, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 серпня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Устінського А.В. задоволено, а в задоволенні апеляційної скарги позивача на додаткове рішення відмовлено, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, керуючись принципами співмірності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягає 10 000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 271, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Устінського Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» (вул.Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ ВП 45554542, адреса філії вул.Собранецька,156, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 44768034) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000 (десять тисяч) грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський

В.М.Луганська