Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №346/6383/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/6383/25

Провадження № 22-ц/4808/1310/26

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.,

суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Репала Олексія Олександровича на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Яремин М.П. у м. Коломия, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

08 грудня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.11.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір №818233864 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 17 100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, із зобов`язанням повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

14.03.2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» (якому відповідно до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 року та реєстру прав вимоги перейшло право грошової вимоги від ТОВ «Таліон Плюс», якому, в свою чергу, перейшло право грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року) та позивачем укладено договір факторингу №140325-У, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року на загальну суму 79 692,02 грн. Умови кредитного договору відповідач не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої позивачем станом на момент звернення до суду визначено як 79 692,02 грн., яка складається із: 17 100 грн. – заборгованість за кредитом; 62 592,02 грн. – за несплаченими відсотками.

Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 12 травня 2026 року позов задовольнив частково.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року в загальному розмірі 70 516 гривень 98 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив у зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 2 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу та 2 143 гривні 23 копійки сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із таким рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Репало О.О. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 17.11.2023 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №818233864 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до його умов за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 17100 грн 00 коп. Пунктом 2.3. встановлено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 17 100 грн - 17.11.2023 року (що є датою надання кредиту).

У 3 розділі договору визначено, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складав 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 Договору. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачка після 17.12.2023 вчиняла дії, якими висловила свій намір на продовження строку кредитування.

У той же час, представник апелянтки звертає увагу суду, що поняття строк дії договору не є тотожним поняттю строк кредитування, тому потрібно розрізняти ці терміни. У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 17.11.2023 р. відповідачка зазначила строк кредитування саме 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,400 % від суми Кредиту за кожний день користування ним (Дисконтна процентна ставка - до 17.12.2023 р) відповідно до умов укладеного Договору. У договорі, підписаному сторонами, визначено дисконтний період кредитування 30 днів з можливістю пролонгації у межах строку договору до 17.12.2028 року. Поряд із цим, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач вчинив дії, які стали підставою для пролонгації кредитування.

Крім того, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, які притаманні цивільному судочинству, зазначає, що даний договір має назву “Договір кредитної лінії”, хоча по факту таким не є і строк кредитування визначений не чітко. Суд першої інстанції не правильно витлумачив умови договору №818233864 від 17.11.2023 р. як такі, де строк кредитування становить 5 років, хоча зрозуміло, що жоден позичальник не укладає договір на такий строк, а згадані положення договору спрямовані на те, щоб кредитор міг штучно збільшити борг. Тому вражає, що цей строк не був погоджений сторонами і стягненню підлягають проценти, нараховані виключно протягом 30 днів.

Отже, безпідставними є нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування (після 17.12.2023).

Підписання Кредитного договору не звільняє позивача від обов`язку довести, що після 17.12.2023 року строк кредитування був належним чином продовжений, або що відповідні суми були заявлені саме як проценти за ч. 2 ст. 625 ЦК України із належним окремим розрахунком.

Заявлена позивачем сума по відсотках за користування кредитом значно перевищує суму тіла кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційній, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України та у ст. 627 ЦК України, засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

Так як після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, заявлена позивачем ТОВ «Юніт Капітал» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 62 592, 02 гривень є однозначно безпідставною та задоволенню не підлягає. Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, з відповідача можна стягнути заборгованість за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 у загальному розмірі 19 152 грн., з яких: 17 100 грн. - тіло кредиту та 17 100 грн (сума виданого кредиту) *0,400 (процентна ставка) /100 = 68, 4 грн (сума за один день користування кредитом) *30 днів = 2052 грн – сума нарахованих процентів, а оскільки 12.02.2024 р. відповідач здійснила платіж у розмірі 100,00 грн, чим погасила частину заборгованості за нарахованими відсотками, то задоволенню підлягає 17 100 грн. – тіло кредиту, 1 952 грн. – відсотки, а всього – 19 052 грн. 00 коп. В іншій частині вимоги позивача про стягнення процентів є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач не заперечує факт укладення Кредитного договору, не заперечує факт отримання кредитних коштів і не ставить питання про недійсність договору. Однак правомірність укладення договору не є тотожною правомірності кожного подальшого нарахування, здійсненого кредитором.

Просить скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 19 052 грн., з яких: 17 100 грн. - тіло кредиту, 1 952 грн. - проценти за користування кредитними коштами, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В іншій частині рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Представник позивача подала відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами lоговору перед його підписанням. Звертає увагу суду, що строк дії Кредитного договору визначено в п. 3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) у межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Відповідно до п. 8.3.1. за період від дати видачі Кредиту до 17.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 146,000 (сто сорок шість) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,400 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків за Дисконтною ставкою відбувалось за наступною формулою: 17 100,00*0,40/100=68,40 грн з 17.11.2023 до 17.12.2023.

Згідно з п. 8.4. після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним Таким чином нарахування відбувалось за наступною формулою: 17 100,00*2,98/100=509,58 грн з 18.12.2023 до 14.04.2024.

12.02.2024 відповідач здійснила платіж у розмірі 100,00 грн, чим погасила частину заборгованості за нарахованими відсотками. На підставі п. 12.4. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,700% річних. Сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Під час укладення договору відповідач ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Відповідач не відмовлялася від одержання кредиту, не зверталася за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Уклавши договір, позичальник підтвердила, що він ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов договору на сайті первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від від 12 травня2026 року залишити без змін.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 x 30 = 99 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначних справ в силу вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Виходячи із засад диспозитивності, апеляційний суд не перевіряє рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідач оскаржує рішення суду тільки в частині стягнення заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом, яке і підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд встановив, що 17.11.2023 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір (договір кредитної лінії) № 818233864, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредиту у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 17 100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 17 100 грн. 17.11.2023 року (том 1, а.с. 65-83 ).

Згідно з п.3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору.

Відповідно до п.3.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п. 4.1 договору з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказала суму грошових коштів, яку вона бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та строк оплати обов`язкового платежу по процентах за користування кредитом. Максимально доступна сума кредиту, яка доступна позичальнику і яку позичальник може отримати другим та наступними траншами, вказана в пункті 2.1. договору як сума кредитного ліміту, та визначається кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу позичальника.

Відповідно до п. 7.1, 7.3 кредитного договору сторони погодили, що рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 17.12.2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення кредиту – 17.12.2028 року.

Згідно з п. 8.1, 8.3, 8.4 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 17.12.2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 146 % річних, що на день укладення договору становить 0,400 % від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка); у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17.12.2023 року проценти нараховуються за ставкою 492,090 % річних, що на день укладення договору становить 1,350 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процента ставка). Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладення договору становить 2,980 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.

Відповідно до п.8.8. договору для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 19 152 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 2 052 грн. та суму кредиту у розмірі 17 100 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 297,030% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 112% від суми першого траншу.

У відповідності до п. 9.1.1.5 вищевказаного договору його сторони погодили, що кредитодавець, серед іншого, має право без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочиу, зокрема, договору факторингу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Згідно з п. 14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього договору, для цілей ініціювання отримання нових траншів чи пролонгацій, сторони використовують логін та пароль від особистого кабінету, в якості простого електронного підпису позичальника в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором RGBM (том 1, а.с. 65-83).

Аналогічна інформація щодо суми та строку кредиту міститься в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 17.11.2023 року, де серед іншого також вказані персональні дані відповідача та номер карти 4149-49ХХ-ХХХХ-3162 (том 1, а.с. 50 ).

Згідно з даними паспорту споживчого кредиту продукту "Смарт" до договору № 818233864 від 17.11.2023 року визначено: тип кредиту кредитна лінія; сума/ліміт кредиту 17 100 грн.; строк кредитування до 1 857 днів; мета отримання кредиту - споживчі цілі; дисконтна процента ставка – 3,65 % - 766,50 %; індивідуальна процента ставка – 383,25 % - 766,50 %; базова процентна ставка –766,50 %; після закінчення дисконтного періоду – 1 087,700 %; реальна річна процента ставка – 297,030 %; тип процентної ставки фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (том 1, а.с. 61-64).

У довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (сформовано 09.08.2024 року) вказано: позичальник ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); її паспортні дані, електронна адреса та номер телефону; договір №818233864 від 17.11.2023 року; сума кредиту 17 100 грн.; строк кредитування 30 днів;; процентна ставка 2,10 % в день; заявка на кредит подана 17.11.2023 року об 11:12 год., договір відправлено позичальнику 17.11.2023 року; акцент оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором: RGBM-2633, ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 17.11.2023 року об 11:41:59; перерахування грошових коштів позичальнику – 17.11.2023 року об 11:42:09 (том 1, а.с. 35-36).

Фактичне перерахування коштів за кредитом на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 згідно з договором № 818233864 від 17.11.2023 року підтверджується відповідним платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 17.11.2023 року та довідкою № 1899 від 13.01.2024 року, сформованою вказаним товариством, про успішний переказ через платіжний сервіс коштів у розмірі 17 100 грн. (том 1, а. с. 16, 58).

Згідно з даними інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (том 1, а.с. 189).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 23.01.2024 року розмір заборгованості відповідача склав: 38 006,46 грн., з яких 17 100 грн. - за тілом кредиту, 20 906,46 грн. - за відсотками за користування кредитом (том 1, а с. 98-100 ).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» ( фактор ) укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти за плату на умовах, визначених цим договором (том 1, а.с. 142-148 ).

Відповідно до п. 1.2. 1.3 договору “ Право вимоги ” – означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу яких настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до цього договору, а саме в реєстрах прав вимог.

Згідно з п.4.1, 8.2 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Строк цього договору закінчується 28.11.2019 року.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року, якими сторони вирішили, зокрема, продовжити строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року до 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року та 31.12.2024 року відповідно, інші умови залишились без змін (том 1, а.с. 153-161, 164-166 ).

Актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2024 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року підтвердили, що станом на 31.12.2024 року фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення права вимоги за реєстром прав вимоги №268 від 31.01.2024 року (том 1, а.с. 134 ).

Відповідно до реєстру прав вимоги №268 від 31.01.2024 року року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року на загальну суму заборгованості 38 006,46 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 17 100 грн.; за процентами – 20 906,46 грн. (том 1, а.с. 136-138).

Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги №268 від 31.01.2024 року на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі вимог №268 від 31.01.2024 року, до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі (том 1, а. с. 135).

15.04.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» направляло на адресу ОСОБА_1 повідомлення №ТП/818233864, згідно з яким повідомило відповідача про дострокове розірвання кредитного договору та про необхідність оплатити всю суму заборгованості в розмірі 79 692,02 грн. ( том 2, а. с. 61 ).

31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія» «Онлайн фінанс» ( фактор ) укладено договір факторингу №31/0724-01, згідно з п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти за плату на умовах, визначених цим договором (том 1, а.с. 124-130 ).

Відповідно до п. 1.2, 1.3, договору “ Право вимоги ” – означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу яких настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до цього договору, а саме в реєстрах прав вимог.

Згідно з п.4.1, 8.2 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Строк цього договору закінчується 31.12.2024 року.

Копія платіжної інструкції свідчить, що ТОВ «Фінансова компанія» «Онлайн фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення прав вимоги за договором факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 року (том 1, а.с. 119).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 року ТОВ «ФК» «Онлайн фінанс» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року на загальну суму заборгованості 79 692,02 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 17 100 грн.; за процентами – 62 592,02 грн. (том 1, а.с. 120-122).

Згідно з даними розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон плюс», розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.07.2024 року склав: 79 692,02 грн., з яких 17 100 грн. заборгованість за тілом кредиту, 62 592,02 грн. - за відсотками за користування кредитом (том 1, а.с. 95-97).

14.03.2025 року між ТОВ “ Фінансова компанія “Онлайн Фінанс ” (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 140325-У, згідно з п. 1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу ) за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (том 1, а.с. 109-115 ).

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.3. договору ціна продажу за договором становить 284 723,32 грн.

17.03.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» здійснило ТОВ “Фінансова компанія “Онлайн Фінанс” оплату згідно з договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року в сумі 284 723,32 грн., про що зазначено в платіжній інструкції №327 (том 1, а.с. 101).

14.03.2025 року між ТОВ “ Фінансова компанія “Онлайн Фінанс ” та ТОВ «Юніт Капітал» підписано акт прийому-передачі до договору факторингу № 140325-У від 14.03.2025 року, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 803 на загальну суму заборгованості 39 029 048,29 грн. (том 1, а.с. 105 ).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №140325-У від 14.03.2025 року позивач набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року на загальну суму заборгованості 79 692,02 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 17 100 грн.; за процентами – 62 592,02 грн. (том 1, а.с. 106-108).

Позивачем вказано, що відповідач станом на 20.11.2025 року має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 79 692,02 грн., яка складається із: 17 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62 592,02 грн. - за процентами (том 1, а.с. 94 ).

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору, проте заперечує проти стягнення нарахованих відсотків.

Відповідно до умов договору кредитної лінії №818233864 від 17.11.2023 року кінцевою датою повернення кредиту є 17.12.2028 року.

Первісним кредитом ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» нарахування відсотків здійснено до 23.01.2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» здійснив нарахування відсотків з 24.01.2024 по 14.04.2024 року. Вимоги позивача у справі щодо стягнення відсотків стосується періоду з 17.11.2023 року по 14.04.2024 року включно.

Відповідно до Договору сторони погодили наступні умови кредитування:

7.1. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 17.12.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

7.2. В обов`язковому порядку основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. Договору.

7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 17.12.2028 року.

7.4. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;

7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно;

7.5. Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми Кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати Позичальник має можливість ознайомитись в Особистому кабінеті.

7.6. Сума Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок Кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України.

7.7. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: - у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; - у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; - у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

7.8. Дострокове повернення Кредиту може бути здійснено після сплати Позичальником нарахованих процентів за фактичні дні користування кредитом.

7.9. Кредитодавець залишає за собою право в односторонньому порядку зменшити розмір, або списати повністю нараховані проценти, неустойку, інші нарахування, передбачені Договором, та суму Кредиту, що оформлюється одностороннім рішенням Кредитодавця.

8.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено.

8.2. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

8.3. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 17.12.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 146,000 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,400 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 17.12.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 492,090 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,350 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

8.5. У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається.

8.8. Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 19152 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2052 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 17100 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 297,030% річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 112,00 % від суми першого Траншу.

8.9. Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення за умови отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролопгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.

Згідно п.11.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Відповідачка була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується її підписом в договорі (одноразовим ідентифікатором HNJH).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору не є нікчемними в силу положень ч.2 ст. 215 ЦК України.

Позовних вимог про визнання недійсним правочину чи окремих його умов відповідачка не заявляла.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» суми заборгованості по відсотках з 17.11.2023 року по 14.04.2024 року.

Отже, апеляційний суд вважає безпідставними та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що строк кредитування за Договором №818233864 від 17.11.2023 року обмежений 30 днями (до 17.12.2023 року), а нарахування процентів поза межами цього строку є неправомірним.

Згідно з п. 7.3 та п. 11.1 Договору кінцевою датою повернення (виплати) Кредиту є 17.12.2028 року, а сам Договір діє протягом 5 років з моменту його підписання (а в частині. Умовами розділу 7 та 8 Договору чітко врегульовано порядок нарахування та сплати процентів як протягом Дисконтного періоду, так і після його закінчення. Відповідно до п. 8.3.1 Договору за період з дати видачі кредиту до 17.12.2023 року (включно) проценти нараховуються за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,400% від суми Кредиту за кожен день користування (146,000% річних). За змістом п. 7.4.2 та п. 8.4 Договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно, при цьому проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми залишку Кредиту за кожен день користування ним.

Щодо відсутності дій відповідача з пролонгації (продовження) дисконтного періоду, то вчинення позичальником дій щодо продовження Дисконтного періоду (п. 3.2, п. 8.3.2 Договору) надає позичальнику право користуватися кредитом за Індивідуальною процентною ставкою (1,350% в день). Не вчинення відповідачем дій щодо пролонгації Дисконтного періоду після 17.12.2023 року не свідчить про припинення строку кредитування або припинення дії Договору, а є підставою для застосування загального порядку нарахування процентів після закінчення Дисконтного періоду, визначеного п. 8.4 Договору (за ставкою 2,98% в день), оскільки строк кредитного договору визначений сторонами – 17.12.2028 року (пункт 7.3 договору) (т.1 а.с.72).

Перевіривши порядок нарахування процентів, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов висновку, що нарахування процентів здійснено відповідно до умов кредитного договору, у межах строку кредитування, визначеного договором, проте встановив, що умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про надання споживчого кредиту №818233864 укладений 17.11.2023 року, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюються на вказаний кредитний договір. Таким чином, суд першої інстанції, правильно застосувавши пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», здійснив розрахунок заборгованості по відсотках - 17.11.2023 року по 17.12.2023 року, 17 100 грн. х 0,400% (процентна ставка) х 30 днів = 2 052 грн; - 18.12.2023 року по 23.12.2023 року, 17 100 грн. х 2,98% (процентна ставка) х 6 днів = 3 057,48 грн; - 24.12.2023 року по 14.04.2024 року, 17 100 грн. х 2,5% (процентна ставка) х 113 днів = 48 307,50 грн. Загалом сума заборгованих процентів становить 53 416,98 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на непропорційно нараховану суму відсотків відносно тіла кредиту апеляційний суд уважає безпідставним.

Так, у пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, вказана норма передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.

Водночас у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами. Розмір таких процентів був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку та обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги

Щодо витрат на правову допомогу, суд встановив, що 10.09.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Соломки О.В., укладено договір надання правничої допомоги №10/09/25-02, за умовами якого адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (том 1, а.с. 90-92 ). Згідно з п.3.3 вказаного договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору.

Згідно з Додатковою угодою №25770864240 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року, за яким позичальником є ОСОБА_1 (том 1, а.с. 89).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатським бюро на виконання договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 7 000 грн., з них: 5 000 грн. - складання позовної заяви до позичальника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року (2 години); 1 000 грн. вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості (2 години); 500 грн. підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №818233864 від 17.11.2023 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 ( 1 година ); 500 грн. – підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних на рахунок боржника (1 година), що відповідає вартості послуг, визначених у протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року (том 1, а.с. 88, 93).

Суд першої інстанції правильно врахував, що дана справа не є складною, є типовою для представника позивача та не потребує значного проміжку часу для підготовки та подання позову, розмір витрат на плату адвоката повинен бути співмірним із ціною позову, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень є завищеною, та правомірно її зменшив до 2 500 гривень.

Доводи апеляційної скарги встановлених судом першої інстанції обставин не спростовують, не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Репала Олексія Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Судді Є.Є. Мальцева

В.А. Девляшевський

І.О. Максюта