Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №213/84/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1406/26 Справа № 213/84/26 Суддя у 1-й інстанції - Хмельова С. М. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Клочкової А.О., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б. на постанову судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 о 23:32 год. по вул. Подлєпи, 35А в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом Mazda 323, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу або в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Фіксація здійснювалась відеореєстратор Моtorola VB400 №475126, 475769, факт руху ТЗ зафіксовано на відеореєстратор.

Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду захисник Полянчук В.Б. оскаржив постанову в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи. Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан сп`яніння, проте працівники поліції помилково прийняли відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 своєї вини не визнає та заперечує проти складеного протоколу. Вказує, що поліція не забезпечила проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в заклад охорони здоров`я, що свідчить про недотримання встановленого законом порядку направлення на огляд та з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції не встановлювали будь-яких ознак на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про безпідставну та протиправну дію працівників поліції. Окремо зазначає, що інспектори патрульної поліції після складання протоколу не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Вважає, що всі докази наявні в матеріалах справи є недопустимими. Просить постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаних вимог при постановленні оскаржуваної постанови дотримано не було у повній мірі, оскільки поза належною оцінкою залишились обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про допустимість доказів, дійсність проведеного огляду та доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою часиною складу зазначеного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області фактично обмежився формальним переліком наявних у матеріалах справи доказів, не здійснивши їх належної оцінки.

Зокрема, суд першої інстанції не навів мотивів, з яких визнав ті чи інші докази належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність або відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Також у постанові не розкрито, які саме фактичні обставини підтверджуються кожним із доказів, чи узгоджуються вони між собою, чи містять суперечності, та яким чином ці докази у своїй сукупності впливають на остаточний висновок суду.

За таких обставин просте відтворення змісту доказів без їх аналізу не може вважатися належною судовою оцінкою, оскільки не дозволяє перевірити обґрунтованість встановлених судом фактичних обставин та правильність застосування норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542769 від 17.12.2025; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорту; СД-диск із відеозаписом; довідку щодо отримання посвідчення водія; картку обліку адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу, що вимога ст. 266 КУпАП про застосування технічних засобів відеозапису під час проведення огляду не може вважатися виконаною формально лише шляхом долучення до матеріалів справи відеофайлу, який фактично не відображає суттєвих обставин огляду, а саме дій поліцейського, дій особи, процедури застосування приладу, результату огляду та реакції особи на такий результат.

Крім того, згідно аудіозапису на відео, на запитання працівника поліції, чи згодна особа пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, чіткої відмови від ОСОБА_1 не зафіксовано.

Ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи. Відсутність зафіксованої відповіді особи позбавляє апеляційний суд можливості перевірити, чи було працівниками поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП у цій частині.

Отже, за наявними матеріалами справи неможливо беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 виявив категоричну відмову від проходження огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, якщо за своєю суттю і змістом вони мають кримінальний характер. У такому провадженні обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, є поспішними, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах у їх сукупності, а наявні сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 підлягають тлумаченню на його користь.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2026 року скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Полянчука В.Б., задовольнити.

Постанову судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя