Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №214/3425/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1483/26 Справа № 214/3425/26 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Батарєєвої Т.О. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 19.03.2026 року о 00-33 годині в м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Володимира Великого, буд. 30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Kona, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість, підвищена жвавість мови. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на службовий відеореєстратор Motorola VB400 БК 475173, 475635. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду захисник Батарєєва Е.В. оскаржив постанову в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що з постановою не згодні з тих підстав, що судом не забезпечено повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не досліджено та не надано належну оцінку наявним доказам, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вважає, що обставини викладені в протоколі мають упереджений характер та не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 не перебував в стані наркотичного сп`яніння та не висловлював прямої категоричної відмови від проходження медичного огляду, проте наполягав на проходженні огляду з іншим патрулем. Окрім того, ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд на стан сп`яніння того ж дня, не пізніше двох годин. Відповідно до висновку спеціалізованої установи від 19.03.2026 року № 340 ознак сп`яніння не виявлено. Просить постанову скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. На адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від захисника Батарєєвої Т.О. про розгляд справи про адміністративне правопорушення без їхньої участі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так апелянт вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, проте наполягав на проходженні огляду з іншим патрулем.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов`язковою часиною складу зазначеного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Судом апеляційної встановлено, що працівниками поліції не зафіксовано за допомогою технічних засобів факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 самостійно, протягом двох годин пройшов огляд у лікаря-нарколога, та відповідно висновку лікаря не перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Даний факт підтверджує відсутність у поліцейських підстав для перевірки ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння та вбачання у останнього відповідних ознак.

З відеозапису з нагрудної бодікамери вбачається, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній пояснює, що не відмовляється, проте дії працівників поліції, які зупинили його транспортний засіб викликають у нього недовіру через свою поведінку, згоден був проїхати з іншим патрулем.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції отримав клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи висновку лікаря.

Матеріали, на які посилається суд першої інстанції не містять підтвердження перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в наркотичному сп`янінні.

Апеляційний суд наголошує, що суди не вправі самостійно відшукувати докази вини особи, оскільки це означало б перебрання на себе функцій сторони обвинувачення, що суперечить принципу змагальності сторін та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сам ОСОБА_1 заперечує факту перебування у стані наркотичного сп`яніння.

Матеріали провадження не містять достатніх доказів, які б спростовували доводи апелянта у цій частині.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

З наявних матеріалів справи не вбачається достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння.

Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.

У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про відсутність складу та події правопорушення в діях притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП).

Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Батарєєвої Т.О., задовольнити.

Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя