Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №175/1829/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1361/26 Справа № 175/1829/26 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Конюшка Д.Б., розглянувши апеляційну скаргу захисника Конюшка Д.Б. на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 12.12.2025 року о 22-05 год. в м. Краматорськ, вул. Ювілейна, буд 16, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mitsubishi Pajero Sport» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту склав 1,24 %, чим порушив п. 2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Не погодившись з постановою суду захисник Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 оскаржив постанову в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що не погоджується з висновками суду. Звертає увагу, що суд першої інстанції прийняв рішення без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та без захисника. Вважає, що працівники поліції порушили вимоги ст. 266 КУпАП під час складання протоколу. Зауважує, водій не погоджувався з результатами проведеного огляду, а тому працівники поліції повинні були доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, проте не зробили цього. Просить постанову скасувати та закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника, апеляційний суд вказує наступне.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 090504 від 12.12.2025 р., відповідно до якого, 12.12.2025 року о 22-05 год. в м. Краматорськ, вул. Ювілейна, буд 16, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mitsubishi Pajero Sport» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту склав 1,24 %, чим порушив п. 2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останньому були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України.

Роздруківкою чека тестування № 1629 від 12.12.2025 р. на алкоголь за допомогою газоаналізатора, який підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, результат тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 склав 1,24 ‰, та містить підпис ОСОБА_1 про згоду з його результатами.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, результат тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 склав 1, 24 ‰.

Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» чинного до 02.09.2026 року.

Даними з рапорту поліцейського про фактичні обставини по справі.

Носієм інформації на якому наявні записи відеофіксації скоєння правопорушення, відповідно до яких було зафіксовано рух транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Sport» номерний знак НОМЕР_1 , який був зупинений під час руху. Під час фіксації подій на нагрудний відео реєстратор (bodycam), працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, на пропозицію пройти огляд за допомогою Алкотестера Drager, ОСОБА_1 погодився. Після проходження огляду за допомогою Алкотестера Drager, працівниками поліції оголошено ОСОБА_1 результат огляду 1,24 ‰, з висновками якого ОСОБА_1 погодився та підписав чек. Працівником поліції було роз`ясненні права ОСОБА_1 передбачені ст. 10 Конституції України, ст. 268 КУпАП, складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який був підписаний ОСОБА_1 . Також працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про відсторонення його від керування.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що суд першої інстанції повно дослідив усі доводи сторони захисту, заявлені під час розгляду справи, які збігаються з доводами апеляційної скарги. Суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді на ці доводи, виклавши чіткі причини їх неприйняття, та не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта щодо неналежного повідомлення сторін по справі та судовий розгляд без їх участі є необґрунтованими спростовуються матеріалами справи.

В матеріалах справи наявне клопотання від захисника Коваль В.С., в якому вона просила ознайомитися з матеріалами справи та відкласти її розгляд, що підтверджує ознайомленість сторони захисту. Також наявна довідка про доставку електронного документу на адресу захисника про розгляд справи, який було надіслано за 12 днів до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Матеріали справи не містять клопотань чи заяв від ОСОБА_1 та його захисника про відкладення розгляд справи призначений на 18 березня 2026 року, тому такі доводи не знайшли свого підтвердження.

Доводи апелянта з приводу незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду також не обґрунтовані, оскільки з наявних відеозаписів вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не виявляла незгоди з результатами огляду, та поставив підпис на роздруківці чеку.

Водночас суд у межах даного провадження оцінює допустимість та належність доказів, отриманих у ході такого втручання.

Особа не позбавлена права оскаржити дії працівника поліції в порядку адміністративного судочинства або звернутися до правоохоронних органів у разі наявності ознак кримінального правопорушення.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 після отримання результату Алкотестера Drager не був згоден з результатом проходження тесту на стан сп`яніння, та його не направлено у заклад охорони здоров`я, є безпідставними та не підтверджені наявними доказами по справі.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року встановлений порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, з аналізу даної інструкції вбачається, що форма направлення надається водієві у разі направлення його для проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, тобто у разі проходження водієм огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або відмови від проходження, форма направлення не видається.

Доводи апелянта оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені міркування сторони захисту з цього приводу не підтверджені доказами.

Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.

Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді районного суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Конюшка Д.Б., залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026 року, у справі про адміністративні правопорушення передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя