Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №713/1870/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1870/26

Провадження №3/713/463/26

ПОСТАНОВА

іменем України

11.08.2026 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., за участю захисника Ковалюка М.Г., з участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, кухар відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ст.172-15 ч.2 КУпАП,-, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЛВЧ №222 від 15 липня 2026 року вбачається, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до доручення командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2026 №674/1/7701 проведено перевірку службової діяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо дотримання ними вимог чинного законодавства під час організації та проведення заходів мобілізації, правомірності використання під час заходів оповіщення транспортних засобів, які не мають відомчої реєстрації, не закріпленні за відповідними ТЦК та СП, походження підстави та порядок видачі водіям паливних талонів скретч-карток для отримання ПММ, облік, використання, списання ПММ, автомобільної техніки у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до пояснення старшого сержанта ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.12.2025 №736 останній призначений у відповідності до розподілу функціональних обов`язків відповідальним за організацію утримання та експлуатацію автомобільної техніки, позаштатним начальником автомобільної служби. Також, встановлено наступне:

Автомобіль DAIMLERCHRYSLER - MERCEDES BENZ VITO, № кузова - НОМЕР_2 10.04.2025 був переданий як благодійна допомога до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Автомобіль MERCEDES BENZ VITO 115 CDI, № кузова - НОМЕР_3 02.10.2023 був переданий як благодійна допомога до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Автомобіль А 0921 БОГДАН, № кузова - НОМЕР_4 надійшов по мобілізаційному наряду 11.08.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Автомобіль MERCEDES BENZ SPRINTER, № кузова - НОМЕР_5 17.01.2023 був переданий як благодійна допомога до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Автомобіль VOLKSWAGEN LT46, № кузова - НОМЕР_6 28.12.2024 був переданий як благодійна допомога до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Станом на 15.07.2026 вищезазначені транспортні засоби не зареєстровані на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , хоча перебувають на території та використовуються. Відповідно до частини 11 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» - власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Також, відповідно до пункту 8 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних Збройних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 N?1032 - реєстрація транспортного засобу здійснюється протягом 10 діб після його надходження на підставі заяви командира військової частини, яка подається до підрозділу військової інспекції безпеки дорожнього руху відповідної зони його діяльності за місцем дислокації військової частини. Згідно статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок. Згідно статей 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно примітки до ст.172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані організаційно-розпорядчих адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування. У свою чергу, відповідно до вимог вказаних вище нормативних актів, кухар відділення забезпечення та позаштатний начальник автомобільної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 старший сержант ОСОБА_1 , в розумінні примітки до ст. 172-13 КУПАП є військовою службовою особою.

Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 , будучи позаштатним начальником автомобільної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 , всупереч вимогам ст. ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», пункту 8 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів Збройних Сил України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 №1032, в період перебування на посаді в АДРЕСА_2 , недбало поставився до військової служби, а саме не забезпечив та не подав пропозиції своєму начальнику, щоб зареєструвати на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 5 (п`ять) транспортних засобів, які знаходяться на території та використовуються військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.172-15 ч.2 КУпАП, а саме, недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою, в умовах особливого періоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, подав заперечення, в яких вказав, що Відповідно до ст. 172-15 КУпАП відповідальність за недбале ставлення до військової служби настає за невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою конкретних службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду. Зазначив, що як військовослужбовець отримав посадову інструкцію за посадою лише 30.06.2026 року, а протокол складений 15.07.2026 року. Лише 25.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ про призначення відповідальних осіб за облік та при значення техніки національної економіки України. Тому лише з 25.07.2026 року на нього покладено обов`язок з обліку техніки. Просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП. та пояснення, в яких вказав, що

В судовому засіданні захисник Ковалюк М.Г. підтримав подані заперечення, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , захисника Ковалюка М.Г., дослідивши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП з наступних підстав.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Стаття 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення до військової служби.

Безпосереднім об`єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків, неналежне виконання - в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов`язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов`язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб`єктом правопорушення.

Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов`язки в повному обсязі.

Стаття 172-15 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює дану норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які порушення правил несення військової служби допущені особою та якими нормативними актами передбачені правила, що порушила особа.

Протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП, який є одним із доказів у справі.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а зробив висновок, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На думку суду наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення протокол не розкриває суть адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме у недбалому ставленні до військової служби.

Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №736 від 10.12.2025 року призначено у відповідності до розподілу функціональних обов`язків відповідальними за організацію утримання та експлуатацію автомобільної техніки в ІНФОРМАЦІЯ_5 : позаштатним начальником автомобільної служби – кухаря відділення забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1

16.12.2026 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №748 призначено ОСОБА_1 відповідальним за облік та призначення техніки національної економіки України. Доказів ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом не надано.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що з наказом від 16.12.2025 року та посадовою інструкцією його не ознайомлювали. 25.07.2026 року ознайомили з наказом №382 відповідно до якого його призначено відповідальним за облік та призначення техніки національної економіки України.

Таким чином, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що станом на час, за який особі ставиться у вину вчинення правопорушення, на ОСОБА_1 було покладено конкретний обов`язок щодо здійснення обліку та постановки на облік техніки національної економіки України.

Зокрема, посадову інструкцію за займаною посадою військовослужбовець отримав лише 30.06.2026 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172-15 КУпАП складено 15.07.2026 року. Разом із тим наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.07.2026 року визначено відповідальних осіб за облік та постановку техніки на облік.

Таким чином, зазначеним наказом відповідний обов`язок було покладено на військовослужбовця вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд також враховує положення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо порядку прийняття та здавання військових посад.

Відповідно до п. 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності, пов`язаній із захистом України.

Згідно з п.п. 62-64 зазначеного Статуту для прийняття і здавання посади наказом старшого командира (начальника) призначаються відповідні комісії, які після проведення перевірки складають акти. Командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині. При цьому під час приймання та здавання посади обов`язково проводиться інвентаризація майна і техніки відповідного підрозділу (служби), за результатами якої складаються інвентаризаційні відомості та відповідний акт.

В акті про прийняття підрозділу, зокрема, зазначаються дані про наявність і стан озброєння, техніки, пального та інших матеріальних засобів. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби). При цьому відповідно до п. 64 Статуту закінченням прийняття (здавання) посади вважається дата затвердження старшим командиром (начальником) відповідного акта.

Отже, із наведених положень Статуту вбачається, що саме прийняття посади передбачає визначення та документальне закріплення фактичного стану майна і техніки, що передаються у відання відповідної посадової особи, а завершення процедури прийняття посади пов`язується із затвердженням відповідного акта старшим командиром (начальником).

У зв`язку з цим при вирішенні питання про наявність у ОСОБА_1 конкретного службового обов`язку щодо обліку та постановки на військовий облік транспортних засобів суд має враховувати не лише факт його призначення позаштатним начальником автомобільної служби, а й дату та порядок фактичного прийняття ним відповідної посади, зміст акта про її прийняття, результати інвентаризації та перелік конкретних обов`язків, переданих йому в установленому порядку.

Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів того, що під час прийняття ОСОБА_1 обов`язків позаштатного начальника автомобільної служби йому було передано обов`язок щодо реєстрації та постановки на військовий облік саме тих транспортних засобів, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також що такий обов`язок був конкретно визначений відповідним актом, посадовою інструкцією чи іншим розпорядчим документом.

Таким чином, встановлений перевіркою факт того, що п`ять транспортних засобів не були зареєстровані на військовому обліку, сам по собі не свідчить про невиконання чи неналежне виконання саме ОСОБА_1 конкретного службового обов`язку та не є достатнім доказом його недбалого ставлення до військової служби.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі та керуючись ст.ст.40-1, 172-15 ч.2, 221,283,284,285,287-289, 307-308 КУпАП, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 ч.2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іван КИБИЧ