Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №635/4495/26 — Харківський районний суд Харківської області

12.08.26

Справа №635/4495/26

Провадження № 2/635/5811/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Назаренко О.В.

за участю секретаря судового засідання Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 20 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1803.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що шлюб між ними зареєстровано 20 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1803. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що з початку 2025 року між ними погіршилися. А потім взагалі були припинені шлюбні стосунки, з цього ж періоду спільне господарство не ведуть. Спір про поділ майна відсутній, існує домовленість про добровільне вирішення усіх питань з приводу майна. Спільна дитина залишиться проживати з матір`ю. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки між сторонами повністю втрачені почуття любові та поваги, крім того мають різні погляди на життя. Надання строку на примирення, а також збереження шлюбу буде суперечити моральним засадам. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_4 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, в поданому позові просила розгляд справи проводити без її участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явився,

На електронну пошту суду 22.05.2026 отримана заява відповідача ОСОБА_2 , з якої вбачається, що він не згоден з позовом, має намір зберігти сім`ю, просить відкласти розгляд справи у звзку з його перебуванням за межами України, надати строк на примирення.

Однак судне може прийняту зазначену заяву, оскільки з направленої відповідачем заяви на електронну пошту суду неможливо однозначно ідентифікувати особу відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідача, судове засідання було відкладено, відповідачу направлено лист із роз`ясненням, що заява має бути підписана кваліфікованим електронним підписом.

15 липня 2026 року на електронну пошту суду надійшла аналогічна заява ОСОБА_2 з проханням відкласти розгляд справи у звзку з його перебуванням за межами України, надати строк на примирення.

10 серпня 2026 року на електронну пошту суду надійшла аналогічна заява ОСОБА_2 , в якій відповідач просить надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлялася про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Статтею 24 СК України також визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Доведено, що любов, повага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємодопомога, спільні життєві інтереси між сторонами відсутні, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, позивач миритися не бажає, що унеможливлює спільне життя подружжя та збереження шлюбу.

Враховуючи наведене, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам сторін. Відповідачем не надано відзиву на позов із зазначенням заперечень та доказів на підтвердження можливості збереження сім`ї.

У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберегти шлюб.

У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, враховуючи, що сім`я існує формально, сімейно – шлюбні відносини припинені, позивач категорично проти надання строку на примирення, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно з ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне.

Позивач зазначила в позові бажання після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційна розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 гривень.

Що стосується клопотання відповідача щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції, суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно- комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. кваліфікований електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Відповідно до п.п. 11, 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Таким чином, кваліфікований електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Відповідач не є користувачем Електронного суду, а тому не має можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Керуючись ст. ст. 13,141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №2 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1803 – розірвати.

Після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Назаренко