Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №398/4363/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4363/26

провадження №: 1-кп/398/468/26

ВИРОК

Іменем України

"12" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026122030000021 від 13.03.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мала Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянки України, українки, яка має професійно-технічну освіту, незаміжньої, не має на своєму утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, не працевлаштованої, пенсіонерки, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2026 близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_4 проходила через подвір`я п`ятиповерхового будинку АДРЕСА_2 , де на лавочці помітила сумку чорного кольору.

У цей момент, в ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Перебуваючи у вказаному місці, у період дії на території України воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, впевнившись у тому, що її злочинні дії не будуть помічені сторонніми особами і мають таємний характер, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, таємно викрала належну ОСОБА_5 чоловічу сумку в якій знаходились мобільний телефон марки «Redmi Note 14», вартістю 4747,50 грн., мобільний телефон марки «Redmi Note 8Т», вартістю 1541,70 грн., сім-карта мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_1 та 2 чохли від мобільних телефонів.

У подальшому ОСОБА_4 покинула місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 6289,20 грн.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою по пред`явленому обвинуваченню за ч.4 ст.185 КК України в повному обсязі. Погодилася із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами. У скоєному щиросердечно розкаялася. Суду пояснила, що взимку 2026 року йшла в гості до знайомої. Проходячи через двір багатоквартирного будинку, побачила на лаві чорну чоловічу поясну сумку. Всередині сумки були два мобільні телефони, один побитий а інший в справному стані. Вона взяла цю сумку з телефонами і принесла додому де зберігала їх декілька місяців. Через 2-3 місяці вона звернулася до сервісного центру де перепрошили цілий телефон. Побитий телефон вона залишила в сервісному центрі на запчастини, а хороший телефон принесла додому і дала сину в користування. Через невеликий проміжок часу до неї прийшли працівники поліції й вилучили сумку чоловічу чорного кольору та телефон блакитного кольору. Розуміє, що вчинила крадіжку. Ставиться до цього негативно, розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має. Висловив позицію щодо призначення обвинуваченій покарання на розсуд суду (а.с.19).

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, суд за згодою всіх учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів, що характеризують її особу. Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали, що характеризують обвинувачену, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, доведена повністю, її дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинила умисний закінчений тяжкий злочини.

Як особа ОСОБА_4 не заміжня, має стійки соціальні зв`язки, за місцем мешкання скарг від оточуючих на її антигромадську поведінку не надходило, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудна, не працевлаштована, оскільки досягла пенсійного віку та отримує пенсію за віком, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий, надмірний тягар для особи» (п.38 рішення від 16.10.2008).

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченої, думки потерпілої особи, який на суворому покаранні обвинуваченої не наполягає, досудової доповіді, згідно якої орган пробації вважає її виправлення без позбавлення або обмеження волі можливим та таким, що не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Особливої частини КК України, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, оскільки на думку суду виправлення і перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченою інших злочинів, заходи контролю стимулюватимуть її виправлення.

Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням відшкодована шляхом повернення майна потерпілому.

Питання щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та у відповідності до п.2 ч.3 ст.76 КК України, додатково покласти обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/2176/26 від 09.04.2026 року, на вилучені 03.04.2026 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , біля під`їзду №2, мобільний телефон марки «Redmi» моделі Not 14 блакитного кольору, який має три камери із задньої сторони, Imei №1: НОМЕР_2 , Imei №2: НОМЕР_3 , серійний номер: НОМЕР_4 із силіконовим чохлом сірого кольору та сумку (бананку) чорного кольору з трьома відділеннями на замках, які перебували у володінні ОСОБА_6 , 1994 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- картонну коробку від мобільного телефону марки Redmi Not 14, Imei №1: НОМЕР_5 , Imei №2: НОМЕР_6 , та картонну коробку від мобільного телефону марки Redmi Not 8Т, Imei №1: НОМЕР_7 , Imei №2: НОМЕР_8 , які згідно розписки від 30.03.2026 року передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - повернути за належністю ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон марки «Redmi» моделі Not 14 блакитного кольору, який має три камери із задньої сторони, Imei №1: НОМЕР_2 , Imei №2: НОМЕР_3 , серійний номер: НОМЕР_4 із силіконовим чохлом сірого кольору та сумку (бананку) чорного кольору з трьома відділеннями на замках, які згідно розписки від 16.05.2026 року передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - повернути за належністю ОСОБА_5 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України, може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1