Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №383/1396/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1396/26

Номер провадження 1-кп/383/138/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні №12026121170000043 від 20.07.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шепіт Путилівського району Чернівецької області, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, маючої повну середню освіту, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, при наступних обставинах.

19.07.2026 року близько 11:00 год. ОСОБА_3 перебувала в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї виникла конфліктна ситуація зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 .

У цей час на грунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому сину ОСОБА_4 .

З метою реалізації вказаного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 стоячи навпроти свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 долонею правої руки нанесла два удари у область лівої частини обличчя останнього. Далі, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, обома руками міцно схопила за шию свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , після чого останній, вивільнившись, вибіг на вулицю.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці шиї та лівій виличній ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи №616 від 21.07.2026 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Прокурор у кримінальному провадженні - начальник Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 в обвинувальному акті заявив клопотання, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, а потерпілий ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду, просить суд проводити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні у відповідності до ст.302 КПК України.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження підозрювана ОСОБА_3 надала начальнику Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 письмову заяву від 06.08.2026 року, складену за участю захисника ОСОБА_6 , в якій беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за її відсутності, в якій також просила признати їй покарання у виді штрафу, сплатити який має змогу.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності підтверджена захисником підозрюваної - адвокатом ОСОБА_6 .

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_7 надали начальнику Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 письмову заяву від 06.08.2026 року, згідно якої згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення ОСОБА_3 вищевказаного кримінального проступку, згодні на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд розглядає обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 про вчинення нею кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеним обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, оскільки воно ніким не оспорюється.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання суд керуючись вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, є кримінальним проступком. Також судом враховано особу обвинуваченої, яка не заміжня, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої є її щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої, яка здійснила фінансову підтримку Збройних Сил України на суму 500 грн., суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченою санкцією інкримінованої їй частини статті, для можливого перевиховання обвинуваченої, профілактики та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, так і особи обвинуваченої. Покарання у виді громадських робіт або виправних робіт суд вважає надмірним для особи обвинуваченої, яка раніше не судима.

Разом з тим, ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон) передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.

Пунктом 4 ч.1 ст.24 вказаного Закону передбачено направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілих від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів з покладенням відповідних обов`язків.

На підставі ст.91-1 КК України суд вважає необхідним в інтересах потерпілого від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати до обвинуваченої обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, відповідно до якого покласти на неї обов`язок з направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці, оскільки це сприятиме її виправленню та у сукупності з призначеним покаранням, забезпечить досягнення мети кримінальної відповідальності. Виконання програми для кривдників, слід покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_3 .

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Документально підтверджені процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді направлення її для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирались.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Документально підтверджені процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1