Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №191/2927/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2927/26

Провадження № 1-кп/191/217/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження №12026041540000161 від 07 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Таранове Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 01 березня 2026 року по 07 травня 2026 року в денний час доби (більше точного часу в ході досудового розслідування слідству встановити не виявилося можливим) ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний корисливий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Після цього, ОСОБА_4 , того ж дня без розриву у часі з метою реалізації свого протиправного умислу прийшов до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де будучи обізнаним про воєнний стан на території України, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який в подальшому було продовжено та тривав на момент вчинення злочину, де без дозволу власника домоволодіння ОСОБА_5 , зайшов через відчинені ворота на територію домоволодіння, після чого з допомогою сили рук відчинив зачинені вхідні двері у господарському приміщенні та таким чином незаконно проник до вказаного приміщення. Перебуваючи у вказаному приміщенні, з правої сторони при вході виявив електричний велосипед марки «Minako» моделі «Monster», належний власнику домоволодіння ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та, скориставшись відсутністю власника, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і його дії носять таємний характер, таємно викрав електричний велосипед марки «Minako» моделі «Monster», належний ОСОБА_5 , після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 23419,00 грн.

Умисні протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Крім цього, в період часу з 10.03.2026 по 30.03.2026 в денний час доби (більше точного часу в ході досудового розслідування слідством встановити не виявилося можливим) ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний корисливий умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Так, ОСОБА_4 , того ж дня без розриву у часі з метою реалізації свого протиправного умислу прийшов до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, без дозволу власника, відчинивши за допомогою сили рук хвіртку воріт, зайшов на територію домоволодіння, після чого відчинив руками зачинені ворота в гаражному приміщенні та таким чином незаконно проник всередину, де знаходився автомобіль марки «ГАЗ-24» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і не усвідомлює його протиправних дій, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, таємно, повторно, шляхом злому личинки центрального замку водійських дверей, проник до вищевказаного транспортного засобу, який належить ОСОБА_6 , де без згоди на те власника, шляхом з`єднання дротів запалювання запустив двигун автомобіля та поїхав до свого місця мешкання, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом. Після чого, ОСОБА_7 розпорядився вищевказаним автомобілем на власний розсуд.

Умисні протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище.

Крім цього, в період часу з березня 2026 по 12 травня 2026 року в денний час доби (більше точного часу в ході досудового розслідування слідством встановити не виявилося можливим) ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Так, ОСОБА_7 того ж дня без розриву у часі з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про воєнний стан на території України, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який в подальшому було продовжено та тривав на момент вчинення злочину з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, прибув до території домоволодіння розташованого по АДРЕСА_3 , де без дозволу власника ОСОБА_8 , за допомогою сили рук відчинив закриту хвіртку воріт та таким чином незаконно проник на територію вказаного домоволодіння, де побачив на території домоволодіння електричний велосипед, марки «Dominator» моделі «Impala 500w», який знаходився біля дерева. Після цього, ОСОБА_4 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, викрав вищевказаний електричний велосипед, що належить ОСОБА_8 . Після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 20900,00 грн.

Умисні протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Крім цього, в період часу з 10 березня 2026 року по 10 травня 2026 року в денний час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування слідству встановити не виявилося можливим) ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , де у нього виник протиправний корисливий умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Так, ОСОБА_4 , того ж дня без розриву у часі з метою реалізації свого протиправного умислу прибув до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де без дозволу власника ОСОБА_9 за допомогою сили рук відчинив закриті ворота в гаражному приміщенні ворота, які виходили на вулицю, та таким чином незаконно проник до приміщення гаражу, де знаходився мотоцикл марки «ІЖ» моделі «Юпітер-3» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить фактично ОСОБА_9 .

Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не усвідомлює його протиправних дій, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, таємно, повторно, сів за кермо вищевказаного транспортного засобу, запустив двигун мотоцикла шляхом доступу до замка запалювання та поїхав до місця свого домоволодіння, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаялася і пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення і не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи вищевикладене суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану та ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, ніде не працював, наявність пом`якшуючої і відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і його перевиховання без ізоляції від суспільства не виявляється можливим і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.

До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання необхідно обчислювати змоменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Цивільного позову у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи№815/26 від 14 травня 2026 року в розмірі 400,00 грн.; судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/17752-АВ від 19 травня 2026 року в розмірі 1925,44 грн.; судово-товарознавчої експертизи №814/26 від 14 травня 2026 року в розмірі 400,00 грн.; судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/17860-АВ в розмірі 1925,44 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.349, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.289 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 15 червня 2026 року.

Речові докази по справі – електровелосипед марки «Minako Monster – після набрання вироком законної сили залишити у володінні потерпілого ОСОБА_5 .

Речові докази по справі – автомобіль «ГАЗ-24, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , чорного кольору, 1977 року випуску – після набрання вироком законної сили залишити у володінні потерпілого ОСОБА_6 .

Речові докази по справі – електровелосипед марки «Dominator» моделі «Impala 500w» – після набрання вироком законної сили залишити у володінні потерпілого ОСОБА_8 .

Речові докази по справі – мотоцикл марки «ІЖ» моделі «Юпітер-3», реєстраційний номер: НОМЕР_3 – після набрання вироком законної сили залишити у володінні потерпілої ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_10 , р/р: IBAN НОМЕР_4 , процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи№815/26 від 14 травня 2026 року в розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, код бюджетної класифікації: 24060300, витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/17752-АВ від 19 травня 2026 року в розмірі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_10 , р/р: IBAN НОМЕР_4 , процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №814/26 від 14 травня 2026 року в розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, код бюджетної класифікації: 24060300, витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-26/17860-АВ в розмірі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк і в тому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Обвинуваченому і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1