Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №183/9999/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9999/26

№ 3/183/2985/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

24 липня 2026 року о 01 годині 30 хвилин на ділянці 159 км. траси М-29 Самарівського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Land Rover», н/з НОМЕР_3 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху. При цьому ОСОБА_1 вчинив вказане порушення повторно протягом року, оскільки постановою серії ЕНА № 5878992 від 06.10.2025 останнього було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило. Разом з тим, 10.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від його захисника – адвоката Віданової О.В. надійшли письмові пояснення від ОСОБА_1 по суті справи. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Віданової О.В.

Подане клопотання та, зокрема, окреслену його прохальну частину захисник обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 02 липня 2024 року по теперішній час (що підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 № 2516/3094 від 28.05.2026 року). Він сумлінно та віддано виконує свій конституційний обов`язок із захисту територіальної цілісності та незалежності України. Крім того, солдат ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій (зокрема, під час виконання завдань у Курській області рф) у період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року (що підтверджується Довідкою командира в/ч НОМЕР_1 № 2516/2844 від 16.05.2026 року). Виконання бойових завдань на передовій вимагає максимальної мобільності та оперативності, що безпосередньо пов`язано з використанням автотранспорту.

Керування транспортним засобом ОСОБА_1 за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення було продиктоване крайньою службовою необхідністю, пов`язаною з виконанням завдань із забезпечення оборони та національної безпеки держави.

Захисник наголошує, що у зв`язку зі службовою необхідністю та специфікою виконання завдань у зоні бойових дій, солдат ОСОБА_1 має критичну потребу найближчим часом пройти навчання та офіційно отримати посвідчення водія. Наявність права на керування транспортними засобами є для нього життєво необхідною умовою для подальшого проходження служби, перевезення особового складу, боєприпасів, медикаментів, евакуації поранених та оперативного реагування на бойові загрози в інтересах підрозділу військової частини НОМЕР_1 . Оскільки солдат ОСОБА_1 станом на момент вчинення правопорушення не отримував посвідчення водія та не має права керування транспортними засобами, він не володіє цим спеціальним правом. Юридично неможливо позбавити особу того права, якого вона ніколи не набувала.

Застосування санкції у вигляді позбавлення права керування до особи, яка не має посвідчення водія, суперечитиме принципу верховенства права та правової визначеності, оскільки таке рішення суду буде неможливо виконати в порядку примусового виконання судових рішень (орган Пенітенціарної служби чи поліції не зможе вилучити документ, якого не існує, та внести відповідні відомості про обмеження права, якого особа ніколи не набувала). Більше того, застосування цього стягнення позбавить військовослужбовця можливості найближчим часом законно пройти навчання в автошколі та отримати посвідчення водія для виконання службових обов`язків, що безпосередньо зашкодить обороноздатності країни.

Щодо додаткового заходу у виді оплатного вилучення транспортного засобу, захисник зазначає, що автомобіль Land Rover (днз НОМЕР_3 ) не є власністю ОСОБА_1 . Цей автомобіль використовується виключно для виконання бойових та службових завдань військової частини НОМЕР_1 , надання допомоги та забезпечення життєдіяльності підрозділу на передовій. Застосування оплатного вилучення чи конфіскації цього транспортного засобу завдасть непоправної шкоди матеріально-технічному забезпеченню підрозділу ЗСУ, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

У зв`язку з зазначеним захисник Віданова О.В. просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення виключно у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень. Не застосовувати до ОСОБА_1 додаткові адміністративні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та у виді оплатного вилучення транспортного засобу Land Rover (державний номерний знак НОМЕР_3 ).

Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі таких доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727538, яким зафіксовано факт правопорушення; рапорту 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ст. лейтенанта поліції Королюка О. від 24.07.2026, відповідно до якого 24 липня 2026 року о 01 годині 30 хвилин на 159 км. траси М-29 в Самарівському районі Дніпропетровської області був зупинений автомобіль «Land Rover», н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час перевірки документів в останнього, було встановлено, що вказана особа не має права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено протягом року, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП; копії постанови з інформаційного порталу Національної поліції від 06.10.2025 серії ЕНА № 5878992, відповідно до якої 06.10.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.; відеозапису з нагрудної боді камери патрульного поліцейського, продемонстрованого в судовому засіданні, на якому, зокрема, зафіксовано факт правопорушення.

Так, відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вказані вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 були порушені, останній керував автомобілем не маючи права керування таким транспортним засобом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Щодо доводів захисника з приводу не застосування до ОСОБА_1 адміністративних стягнень у виді позбавлення права керування транспортним засобом та оплатного вилучення транспортного засобу, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з загальними положеннями, що містяться у п. 1.1. Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, в даному випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Суд зазначає, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною і передбачає один вид стягнення, а саме штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Чинний КУпАП не містить жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами до військовослужбовців за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у тому числі, зумовлених крайньою службовою необхідністю, пов`язаною з виконанням завдань із забезпечення оборони та національної безпеки держави.

Правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

У зв`язку з чим клопотання захисника в частині не застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, не підлягає задоволенню.

Разом із тим, суд вважає слушними доводи захисника, викладені в її клопотанні, в частині не застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу Land Rover (державний номерний знак НОМЕР_3 ), оскільки беручи до уваги положення ст. 29 КУпАП, суд дійшов висновку про неможливість застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаного виду стягнення, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що транспортний засіб – автомобіль Land Rover (державний номерний знак НОМЕР_3 ), який є знаряддям вчинення адміністративного правопорушення, належить на приватної власності ОСОБА_1 .

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність, суд визнає щире розкаяння винного, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати відповідальності за адміністративне правопорушення.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, що у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 40 800 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.І. Гузоватий