Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №202/4181/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/4181/26

Провадження № 2/202/4244/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року представник ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 491017613 від 03.01.2020 року в загальному розмірі 44815,14 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.01.2020 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (після зміни найменування - Акціонерне товариство «Сенс Банк») та ОСОБА_1 укладено Договір № 491017613, за умовами якого Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 24262,81 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 03.01.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.90 %. Кредитодавець свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. Відповідач, не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

17.05.2021 року було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491017613.

18.05.2021 року було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491017613

10 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, за умовами якого, ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором № 491017613 від 03.01.2020 року.

Відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим ТОВ «Коллект Центр» вимушене звернутись до суду із даним позовом. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 44815,14 гривень з яких: а саме: 24262,81 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19349,95 гривень - заборгованість за відсотками; 400,00 гривень - заборгованість за пенею/штрафами; 708,66 гривень – інфляційні збитки; 93,72 гривень – 3 % річних.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 07 травня2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позовної заяви керівник ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М.М. зазначила, що просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду №491017613 про надання кредиту, на наступних умовах: тип кредиту - Кредит готівкою; сума кредиту – 24262,81 гривень, процентна ставка – 39,9 % річних. Тип ставки – фіксована; строк кредиту - 24 місяці. Дата повернення кредиту 08.01.2022 року.

Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Сторонами узгоджено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту№491017613 від 03.01.2020 року.

Також відповідач ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підписуючи паспорт споживчого кредиту, Оферту та Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 491017613, анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», які є складовими частинами кредитного договору, ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України, добровільно погодивсяна такі умови кредитного договору.

Аналізуючи подані суду докази, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору. Після підписання зазначених документів, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виник обов`язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, виникло зобов`язання повернути кредитні кошти й сплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, шляхом переказу коштів в сумі 24262,81 гривень на рахунок ОСОБА_2 , відкритий в АТ «Сенс Банк», що підтверджується меморіальним ордером № 6356157 від 08 січня 2020 року з призначенням платежу: надання кредиту за кредитним договором № 491017613 від 03.01.2020 року

З наданих позивачем виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 за періоди з 03.01.2020 року по 17.05.2021 року, встановлено, що відповідач використав кошти Банку, що свідчить при визнання ОСОБА_1 правовідносин між ним та Банком.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, в ході розгляду справи не оспорювався та не спростований відповідачем.

Разом з тим, всупереч умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, розмір якої, відповідно до складених АТ «Сенс Банк» виписок по рахунку та розрахунку, станом на 17.05.2021 року складав 37779,88 гривень, з яких: 24262,81 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 13117,07 гривень – заборгованість за процентами; 400,00 гривень – заборгованість по штрафам.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Щодо наявності у ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до відповідача за Угодою про надання кредиту №491017613 від 03.01.2020 року, суд зазначає наступне.

17 травня 2021 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» укладено Договір факторингу №2 від 17.05.2021 року, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» відступило, а ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право вимоги до грошової вимоги за договорами, зазначеними у Характеристиці права вимоги, передання фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами.

Згідно з Додатком 1-1 до Договору факторингу №2 від 17.05.2021 року - Характеристика права вимоги, передання фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами, ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право грошової вимоги за договором №491017613 від 03.01.2020 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , у загальному розмірі 37779,88 гривень, з яких: 24262,81 гривень - заборгованість за основним боргом; 13117,07 гривень - заборгованість за відсотками; 400,00 гривень – заборгованість за пеня/штраф/неустойка (п. 5519).

18 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 року, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до грошової вимоги за договорами, зазначеними у Характеристиці права вимоги, передання фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами.

Згідно з Додатком 1-1 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 року - Характеристика права вимоги, передання фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами, ТОВ «Інкасо Фінанс» набуло право грошової вимоги за договором №491017613 від 03.01.2020 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , у загальному розмірі 37779,88 гривень, з яких: 24262,81 гривень - заборгованість за основним боргом; 13117,07 гривень - заборгованість за відсотками; 400,00 гривень – заборгованість за пеня/штраф/неустойка (п. 5051).

Відповідно до складеного ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку, станом на 10.03.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 491017613, складає 44815,14 гривень, з яких: 24262,81 гривень – заборгованість по основній сумі кредиту; 13117,07 гривень – заборгованість за відсотками на дату отримання права вимоги; 6232,88 гривень – заборгованість за відсотками, нарахованими після отримання права вимоги; 400,00 гривень – заборгованість за пенею; 93,72 гривень – 3% річних нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно); 708,66 гривень – інфляційні збитки нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги 10.03.2023 року, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників за Договорами, зазначеними в реєстрі боржників.

Згідно зі Реєстром боржників, що є Додатком № 1 до договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги 10.03.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до за договором №491017613 від 03.01.2020 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , у загальному розмірі 44815,14 гривень, з яких: 24262,81 гривень - заборгованість за основним боргом; 19349,95 гривень - заборгованість за відсотками; 400,00 гривень – заборгованість за пенею; 802,38 гривень – відповідальність за порушення грошового зобов`язання, згідно з 625 ЦК України (п. 6695).

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «Коллект Центр» відповідно до укладених Договорів факторингу № 2 від 17.05.2021 року, №18-05/21 від 18.05.2021 року, Договору № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги 10.03.2023 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Угодою про надання кредиту №491017613 від 03.01.2020 року.

Після отримання права вимоги за вказаними кредитними договорами, ТОВ «Коллект Центр» не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій, однак заборгованість відповідачем не погашалась, а її загальний розмір, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 44815,14 гривень, з яких: 24262,81 гривень – заборгованість за основною сумою кредиту; 19349,95 гривень – заборгованість за відсотками; 400,00 гривень – заборгованість за пенею; 93,72 гривень – 3% річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно); 708,66 гривень – інфляційні збитки нараховані, відповідно до ст. 625 ЦК України, за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦПК України).

Як встановлено судом, відповідач отримав та використав кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості, однак взяті на себе зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за Договором, суду не надано.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 44815,14 гривень.

Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Угодою про надання кредиту №491017613 від 03.01.2020 року в розмірі 44815,14 гривень, з яких: 24262,81 гривень – основна сума кредиту; 19349,95 гривень – відсотки за користування кредитом; 400,00 гривень – пеня; 93,72 гривень – 3% річних за невиконання грошового зобов`язання нараховані за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно); 708,66 гривень – інфляційні збитки за невиконання грошового зобов`язання нараховані за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року.

Обсяг виконаних робіт визначений у Витязі з Акту № 20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року, згідно з яким, позивачу надано правову допомогу на суму 16000,00 гривень.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «Коллект Центр» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0641990015 від 29.04.2026 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, заборгованість за Угодою про надання кредиту №491017613 від 03.01.2020 року в розмірі 44815,14 гривень, з яких: 24262,81 гривень – основна сума кредиту; 19349,95 гривень – відсотки за користування кредитом; 400,00 гривень – пеня; 93,72 гривень – 3% річних за невиконання грошового зобов`язання нараховані за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно); 708,66 гривень – інфляційні збитки за невиконання грошового зобов`язання нараховані за період з 08.01.2022 року по 23.02.2022 року (включно).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Мачуський