Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №212/5808/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/5808/26

1-кп/212/1129/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026041730000282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, Дніпропетровської обл., громадянин України, не одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, має освіту середню-спеціальну, офіційно не працевлаштованого, не є особою з інвалідністю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

07.04.2025 був засуджений Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ч.1 ст. 309 КК України, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду на 1 рік, знятий з обліку 26.05.2026,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за невстановлених обставин та у невстановлений слідством час у 2026 році в Покровському районі м. Кривого Рогу знайшов предмет, зовні схожий на кастет. Надалі, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що вказаний предмет є кастетом, а також придатність його для використання за цільовим призначенням, без дозволу, передбаченого законодавством України, залишив собі. 26.03.2026 приблизно о 14:25 ОСОБА_4 був зупинений співробітниками Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції неподалік буд. 20 по вул. Романа Шухевича в Покровському р-н., м. Кривого Рогу. На підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_4 , в ході якої в сумці чорного кольору, яка була одягнена у нього на плечі, був виявлений предмет схожий на кастет. Згідно з висновком експерта від 30.03.2026 №СЕ-19/104-26/11161-ХЗ вилучений предмет у ОСОБА_4 є холодною зброєю. Наданий на експертизу предмет є контактною неклинковою холодною зброєю ударно дробильної дії, виготовлений саморобним способом за типом кастетів.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за ознаками: носіння, зберігання кастету без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненому за ч.2 ст.263 КК України кримінальному правопорушенні та пояснив, що не знав, що кастет відноситься до холодної зброї. Підтвердив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають фактичним обставинам. Розкаявся у вчиненому. Просив його суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дослідив висновок експерта №СЕ-19/104-26/11161-ХЗ від 30.03.2026, де зазначено, що предмет, схожий на кастет, вилучений 26.03.2026 в ході огляду місця події по АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є холодною зброєю. (а.с.16-18).

Постановою про визнання речовими доказів від 30.03.2026 було визначено і долучено в якості речового доказу у кримінальному провадженні №12026041730000282 - металевий кастет. (а.с.19).

Також, у судовому засіданні було досліджено досудову доповідь від 25.06.2026, де органом пробації зроблено висновок, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Дослідження інформації, що характеризує особу, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства лише за умови повного виконання обов`язків покладених судом. (а.с.53-55).

Досліджено протокол огляду предмету та характеризуючі дані на обвинуваченого.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Дослідивши та оцінивши докази в їх належності та допустимості, аналізуючи позицію, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.263 КК України - як носіння, зберігання кастету без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст.66 КК України, суд вважає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, органом досудового розслідування відповідно до ст. 67 КК України визначені як вчинення особою кримінального правопорушення повторно та рецидив злочинів.

Суд враховує, що вирок Жовтневого суду від 07.04.2025 року за ч.1 ст.309 КК України набрав законної сили 07.05.2025. Вказаним вироком згідно із ч. 2 ст. 591 КК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на орган з питань пробації за місцем фактичного проживання обвинуваченого. Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

З 27.05.2025 він перебував на обліку у секторі ювенальної пробації міста Кривого Рогу, станом на день вчинення кримінального правопорушення покарання не було відбуто, тобто під час виконання покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 вчинив інше кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром. Вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

У Постанові Верховного Суду України від 4 червня 2010 року N 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» звернуто увагу судів про те, що за змістом статті 32 КК України повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони: 1) передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК; 2) передбачені різними статтями Особливої частини КК і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака. При цьому для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин.

Таким чином, у даному випадку відсутня ознака повторності вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Згідно п.1 ч.1 ст.67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: 1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

Відповідно до ч.1-4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, відсутня обтяжуюча обставина - рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Обтяжуючі обставини, визначені ст.67 КК України, - відсутні.

Відповідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії нетяжкого злочину, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, на момент ухвалення вироку вважається особою, яку знято з обліку з виконанням пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, виконуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.08.2026 року було затверджено угоду про визнання винуватості за ч.4 ст. 185 КК України. Станом на 12.08.2026 вироку не набрав законної сили.

Прокурор, виступаючи в судових дебатах, просила врахувати п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7, якою визначено у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Згідно ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Вирок Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області слід виконувати самостійно.

Виступаючи в судових дебатах, захисник звернув увагу суду, що його підзахисний щиро розкаявся, сторона захисту не оспорює факти вчинення кримінального правопорушення та докази, зібрані органом досудового розслідування, пояснив, що обвинувачений просто не оцінив, що кастет є холодною зброєю і її носіння і зберігання без встановленого законом дозволу є незаконним. Захисник зазначив, що дійсно, незнання закону не знімає відповідальність, але позбавлення волі молодої особи за дане кримінальне правопорушення вважає неспівмірним вчиненому.

Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 199/6365/19.

Обвинувачений розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушення лише вказавши, що не знав що кастет є холодною зброєю.

Суд не визнає обставиною що пом`якшує покарання щире каяття.

Суд ухвалою від 17.04.2026 обирав запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 21 год 00 хв. до 06 год 00 хв. Строк дії ухвали був визначений до 16.04.2026.

Питання речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи стягнути з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 371 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з дати приведення вироку до виконання.

Речові докази:

- кастет, переданий на зберігання до камери схову СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, номер книги обліку речових доказів №1601, порядковий номер №0348 -- знищити.

- DVD диск, - залишити при матеріалах кримінального провадження, які долучені до кримінального провадження 212/5808/26.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на проведення експертизи зброї №СЕ-19/104-26/11161-ХЗ від 30.03.2026 у сумі 2228,50 грн.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, виключно з підстав, визначених у ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1