Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №199/4235/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/4235/26

(1-кп/199/709/26)

ВИРОК

іменем України

12.08.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12026052230000116 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Добропілля Донецької області, громадянин України, освіта середня, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, посада: номер обслуги кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 20 від 20.01.2026 (по стройовій частині) ОСОБА_2 , який зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду номера обслуги кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Поряд із цим, відповідно до ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов`язаний додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.

Крім того, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 20, 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, достеменно знав, що військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: для захисту свого здоров`я і життя, а також здоров`я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо та тощо.

Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив злочин проти здоров`я особи за наступних обставин.

11.02.2026 солдат ОСОБА_2 разом зі старшим солдатом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали алкогольні напої.

Того ж дня близько 20:00 години солдат ОСОБА_2 та старший солдат ОСОБА_6 попрямували до гаражного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжили вживати спиртне, в ході чого солдат ОСОБА_2 та старший солдат ОСОБА_6 почали між собою спорити та доказувати, хто з них кращій військовослужбовець. На цьому ґрунті між ними виник словесний конфлікт, в ході якого вони почали ображати один одного грубою нецензурною лайкою, тому у обуреного такою поведінкою солдата ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень старшому солдату ОСОБА_6

11.02.2026 приблизно о 22:00 годині солдат ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень старшому солдату ОСОБА_6 , знаходячись в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяв до рук ввірений йому для службового користування автомат «АК-74» № НОМЕР_2 , зняв зброю з запобіжника, перевів перемикач вогню в положення автоматичної стрільби, дослав патрон до патронника, чим привів автомат у бойову готовність та навів автомат в бік старшого солдата ОСОБА_6 , після чого здійснив три постріли в бік старшого солдата ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального сліпого кульового поранення грудної клітки та живота зліва з ушкодженням S3 печінки, вогнепального кульового наскрізного поранення лівого колінного суглобу з вогнепальним переломом наколінника та стегнової кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як такі, що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисну тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав у повному обсязі, заявив про щиросердне каяття у вчиненому та показав, що дійсно він 11.02.2026 разом зі старшим солдатом ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. Під час вживання спиртного почали сваритися і він, будучи в стані алкогольного сп`яніння, з ввіреного йому автомата здійснив постріли в бік старшого солдата ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження.

У судовому засіданні всі учасники судового провадження не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд, за згодою всіх учасників судового провадження, вважав не доцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обіймає посаду: номер обслуги кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , має військове звання «солдат».

За період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 солдат ОСОБА_2 за медичною допомогою не звертався; характеризується, як такий військовослужбовець, що має незадовільний рівень мотивації до військової служби, на критику та зауваження не завжди реагує адекватно, не робить правильні висновки, не завжди виявляє повагу до командирів (начальників).

На обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти здоров`я іншого військовослужбовця під час несення військової служби із використанням автомата «АК-74», з якого здійснив три постріли в життєво-важливі ділянки тіла потерпілого – область грудної клітини та живота, внаслідок чого, поміж іншого, ушкодив печінку потерпілого, суд вважає неможливим застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень ст. 75, 76 КК України, у зв`язку з чим обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуттям.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та не буде становити особистий надмірний тягар для нього.

Питання щодо запобіжного заходу суд вирішує у відповідності до абз. 8 п. 2) ч. 3 та абз. 13) п. 2) ч. 4 ст. 374 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.

Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Рахувати початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з 12.02.2026.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, залишити колишній – тримання під вартою на гауптвахті.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, в сумі 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи зброї, в сумі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 17.02.2026, на: автомат Калашникова 74 № НОМЕР_4 , 18 набоїв калібру 5,45 мм, магазин для набоїв, які поміщено до полімерного пакету з пломбою на горловині № В438786 та три гільзи калібру 5,45 мм, які належать військовій частині НОМЕР_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 17.02.2026, на: куртку камуфльовану та камуфльовані штани, які належать ОСОБА_2 .

Речові докази:

- куртку камуфльовану та камуфльовані штани, які належать ОСОБА_2 (квитанція № 199), – повернути ОСОБА_2 ;

- автомат Калашникова 74 № НОМЕР_4 , 18 набоїв калібру 5,45 мм, магазин для набоїв, які поміщено до полімерного пакету з пломбою на горловині № В438786 та три гільзи калібру 5,45 мм, які поміщено до сейф-пакету WAR1323605, два демонтовані патрони, протяжка каналу ствола (квитанція № 218), - повернути військовій частині НОМЕР_1 ;

- зрізи нігтьових пластин з рук, змиви з рук та зразки крові ОСОБА_2 ; два марлевих тампона (квитанції № 196, 199) – знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 , який тримається під вартою, – з часу вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення надіслати обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1