Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №511/3054/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3054/26

Номер провадження: 1-кп/511/277/26

12 серпня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику учасників кримінального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026166390000077 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.06.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, із середньою - освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Зміст обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин стосовно ОСОБА_4 , пов`язаний з домашнім насильством, оскільки вони є колишнім подружжям, а Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-V III, (далі Закон) зокрема пунктом 3 ч. 1 ст. 1 визначено, що домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи ушлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які згідно з п. 1 ч. 2 ст.3 Закону являються співмешканцями, 07 червня 2026 року в ранковий час, по місцю проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних стосунків стався словесний конфлікт, під час чого у останнього з`явився прямий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, 07 червня 2026 року приблизно о 10 годині 00 хвилини, знаходячись за вказаною вище адресою, з мотиву помсти навмисно правим кулаком та правим ліктем завдав удар в обличчя ОСОБА_4 , в результаті чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми (синець) ділянки нижньої щелепи праворуч, які не відносяться до небезпечних для життя та мають скороминущі наслідки тривалістю не більше як 6 днів і за й (вказаним критерієм кваліфікується як легке тілесне ушкодження згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного (1995р.) визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом дізнання кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Позиції сторін в суді.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав суду письмову заяву, в якій зазначив про беззаперечне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження вироку згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акта у суді в спрощеному провадженні без його участі. Дана заява була надана обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_4 , надала суду письмову заяву, в якій зазначила свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження вироку згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у відношенні ОСОБА_3 , у суді в спрощеному провадженні без її участі.

Щодо розгляду справи в прощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 , за участі захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.125 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз`яснений зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, він правильно розуміє зміст цих обставин, а також роз`яснено право оскарження вироку суду, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, у суду відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу за ч. 1 ст. 382 КПК України за відсутності учасників судового провадження.

Висновок суду щодо кваліфікації дій обвинуваченого.

Суд, на підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 міститься склад кримінального правопорушення (проступку), передбаченого за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Висновок суду щодо призначення покарання.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65-67 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст. 66 КК України визнає його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 67 КК України визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Також суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків, ОСОБА_3 характеризується позитивно за місцем проживання (а.с.42) , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.44), раніше не судимий. (а.с.38)

Враховуючи вищезазначене, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують покарання, вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення йому покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу в межах санкції даної статті.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1