Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №522/18386/24-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18386/24-Е

Провадження 2/522/2169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 28 липня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа за допомогою одноразового ідентифікатора було укладено кредитний договір № 40874, за умовами якого відповідач отримав фінансовий кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 29 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 2 % в день (730 % річних).

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання належним чином, перерахувавши грошові кошти у безготівковій формі на зазначений відповідачем картковий рахунок, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою платіжного оператора.

У подальшому, 17 лютого 2022 року, на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022 право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення коштів та сплати процентів, за ним утворилася заборгованість, яка станом на 22 липня 2024 року становить 24 300,00 грн, з яких 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 20 300,00 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Направлена на адресу відповідача вимога про дострокове погашення заборгованості залишилася без виконання.

Позивач просить суд відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнути з відповідача суму основної заборгованості з процентами у розмірі 24 300,00 грн, а також покласти на відповідача судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2024 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача-надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідач є військовослужбовцем ЗСУ та на даний час проходить службу про що надав Довідку № 51-РС від 09.08.2023 року. В судове засідання сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року вирішено зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворень відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стана або залученні до проведення антитерористичної операції.

07.04.2026 року від представника військової частини № НОМЕР_1 на запит суду надійшла відповідь, згідно якої ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас.

У період з 06.04.2026 по 10.04.2026 суддя Науменко А.В. перебував на навчанні.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року вирішено відновити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.05.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» у повному обсязі, вважаючи їх частково необґрунтованими та недоведеними. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що за умовами договору позики № 40874 від 28 липня 2021 року кредит у розмірі 4 000,00 грн надавався строком на 30 днів під 2 % в день, відтак право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. На підтвердження цього відповідач посилається на сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду (зокрема у справах № 444/9519/12, № 202/4494/16-ц та № 910/4518/16), за якою за межами договірного строку нараховувати передбачені договором проценти за кредитом правово заперечується, а права кредитора захищаються у порядку статті 625 Цивільного кодексу України. Через це нарахована позивачем заборгованість за процентами у розмірі 20 300,00 грн є безпідставною та підлягає обмеженню сумою процентів за 30 днів користування кредитом у розмірі 2 400,00 грн (80,00 грн/день ? 30 днів). Додатково відповідач зазначає, що він є військовослужбовцем та має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 29 червня 2023 року), у зв`язку з чим на нього розповсюджуються норми пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо звільнення від нарахування процентів, штрафних санкцій та пені в особливий період, а також норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору. На підставі статей 525, 526, 530, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України та статті 133 Цивільного процесуального кодексу України відповідач просить суд задовольнити позов лише частково - у розмірі 6 400,00 грн (з яких 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 400,00 грн - заборгованість за процентами у межах строку дії договору), а у задоволенні решти позовних вимог та вимог про стягнення судового збору відмовити повністю.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що заперечення відповідача є повністю необґрунтованими та підлягають відхиленню. За умовами кредитного договору № 40874 від 28 липня 2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн під 2,5 % на добу, добровільно погодившись із його умовами шляхом підписання електронним підписом. Позивач наголошує, що пунктом 2.3 договору сторони узгодили нарахування процентів за весь період фактичного користування коштами, у тому числі у разі прострочення (не більше 180 днів поспіль), зв`язку з чим заборгованість за процентами за 203 дні (30 днів основного строку та 173 дні пролонгації) становить 20 300,00 грн, а загальна заборгованість - 24 300,00 грн. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16, позивач стверджує про законність нарахування процентів поза межами первинного строку кредитування, оскільки це відповідає узгодженим умовам правочину. Твердження відповідача про звільнення від сплати процентів на підставі пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач вважає безпідставними через ненадання відповідачем первісному кредитору визначеного законодавством переліку підтвердних документів. Щодо судового збору позивач зазначає, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не застосовується, оскільки відповідач у цій справі є боржником і спір не пов`язаний із порушенням його прав як учасника бойових дій. З огляду на це позивач просить прийняти відповідь на відзив, залишити відзив відповідача без задоволення, здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши з відповідача заборгованість і судові витрати.

В судове засідання призначене на 23.07.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою у судові засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, не здійснювалось.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 04.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення суду до 15.12.2025.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно доч.1ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 2ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію"(далі - Закону України 675-VIII) (в редакції, чинній на момент укладення договору) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч.1 ст. 11 Закону України 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч.1 ст. 12 Закону України 675-VIII).

Судом встановлено, що 28 липня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 40874, що підтверджується текстом самого Договору № 40874 та випискою з особового рахунку позичальника. За умовами вказаного правочину відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував грошові кошти в сумі 4 000,00 грн на платіжну банківську картку відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 21 травня 2024 року.

Надалі, 17 лютого 2022 року, між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 з Реєстром боржників до нього від 17 лютого 2022 року, відповідно до умов яких право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 40874 від 28 липня 2021 року перейшло до позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

На підтвердження виникнення та розміру заборгованості позивач надав виписку з особового рахунку станом на 22 липня 2024 року, згідно з якою загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 24 300,00 грн, із яких 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тілом) та 20 300,00 грн - прострочена заборгованість за процентами. Крім того, позивачем надано докази направлення відповідачу вимоги про дострокове погашення заборгованості, яка залишилася без виконання.

Судом також досліджено надане відповідачем посвідчення серії НОМЕР_2 від 29 червня 2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У Постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (14-318цс18), 28.03.2018 № 444/9519/12 (14-10 цс 18), 04.07.2018 № 310/11534/13-ц (14-154цс18) викладена правова позиція, згідно з якою відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від кредитодавця. Крім того, відповідач у відзиві не заперечує проти факту отримання коштів.

Відповідно до п.1.2. за цим Договором, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 26-08-2021. Строк дії договору 30 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Відповідно до п.1.3. за цим Договором, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Відповідно п.2.3. за цим Договором, Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Щодо процентів, суд зазначає, що умови пунктами 1.3 та 2.3 кредитного договору № 40874 від 28 липня 2021 року сторонами було узгоджено нарахування процентів у розмірі 2,5 % на добу за весь період фактичного користування кредитними коштами, в тому числі у разі прострочення виконання зобов`язання (але не більше 180 днів поспіль).

Щодо соціального захисту військовослужбовців, суд зазначає, що відповідач у відзиві посилається на наявність підстав для звільнення його від сплати процентів та штрафних санкцій на підставі пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вказуючи, що він проходить військову службу з 2020 року. Однак надані відповідачем до матеріалів справи докази дозволяють встановити наявність у нього відповідного статусу та проходження служби лише починаючи з червня 2023 року, тобто вже після укладення спірного кредитного договору та закінчення періоду нарахування заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (Код ІНН: НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 виданий 5115 30.09.2021. Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , Тел: НОМЕР_6 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7 , код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №40874 від 28.07.2021 року, в сумі 24300 грн., (Двадцять чотири тисячi триста гривень 00 копiйок) яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 4000 гривень (Чотири тисячi гривень 00 копiйок). Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 20300 грн (Двадцять тисяч триста гривень 00 копiйок).

Стягнути з ОСОБА_1 (Код ІНН: НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 виданий 5115 30.09.2021. Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , Тел: НОМЕР_6 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7 , код ЄДРПОУ 42228158) судовий збір у сумі 2422,40 гривень

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 11.08.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

23.07.26