Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №522/10217/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10217/25

Провадження № 2/522/4470/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2025 позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 у справі № 522/10581/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення аліментів за вказаним рішенням та утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період з серпня 2022 року по лютий 2025 року. Згідно з розрахунком державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за вказаний період складає 762985,64 грн. Постановою державного виконавця у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 254328,54 грн. Враховуючи наявну заборгованість зі сплати аліментів та накладений державним виконавцем штраф позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 508657,10 грн.

За результатами автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Донцова Д.Ю..

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 15.07.2025 відкрито провадження у справі, встановлений спрощений порядок розгляду справи з повідомленням сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси №1403/26 від 21.05.2025 у зв`язку із перебуванням судді Донцова Д.Ю. на тривалому лікарняному, 21.05.2025 по справі проведено повторний автоматизований розподіл, в результаті якого справу передано судді Абухіну Р.Д.

Ухвалою від 28.05.2025 прийнято до провадження справу, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Від представника позивача надійшла заява, в якій просить судове засідання провести за відсутності сторони позивача та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач повторно не прибув в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Згідно з ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2022 у справі № 522/10581/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На примусове виконання вищезазначеного рішення Приморським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист від 05.12.2022 № 522/10581/22.

Постановою головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Офіцерової Л.Л. від 07.03.2023 ВП № 71194666 відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.03.2025, складеного головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Офіцерової Л.Л. заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 за період з серпня 2022 по лютий 2025 складає 762985,64 грн.

Також, постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Офіцерової Л.Л. від 15.04.2023 ВП № 71194666 на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, накладено на ОСОБА_2 штраф на користь ОСОБА_1 у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 254328,54 гривень.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із статтею 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Так, у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.

Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином. Заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, у зв`язку з чим заборгованість утворилась з незалежних від відповідача причин, зокрема, внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банком, відповідачем суду не надано.

При цьому, суд наголошує на тому, що ст. 196 СК України передбачає, що розмір пені, яка може бути стягнута з відповідача не може перевищувати 100 % суми заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 у справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, зокрема, що при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Аліменти на утримання дитини призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно. Отже, з урахуванням правової природи пені, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, її завданням є сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки та виконання передбаченого статтею 180 СК України обов`язку утримувати дитину.

Судове рішення про зменшення розміру аліментів на утримання дитини за позовом платника аліментів з підстав зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення стану здоров`я тощо відсутнє.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16-ц, відповідно до якого, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 762985,64 грн.

З урахуванням штрафу, накладеного на відповідача постановою державного виконавця на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», розмір пені, що підлягає стягненню підлягає зменшенню на розмір штрафу у сумі 254328,54 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 508657,10 грн.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимогст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.81,141,223,258,259,263-265,280,282,284,289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі508657 (п`ятсот вісім тисяч шістсот п`ятдесят сім) гривань 10 (десять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять ) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 11.08.2026.

Суддя Р. Д. Абухін