Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №504/3549/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3549/26

Номер провадження 3/504/1293/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, місце роботи в протоколі не зазначено, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справ відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 та ст. 122-4 КУпАП та відповідно до протоколів автоматизованого розподілу справ передані у провадження судді Сафарової А.Ф. За відсутності згоди особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказані справи не були об`єднані в одне провадження відповідно до ст. 36 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 725502 від 21.07.2026, складеного інспектором СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Білим М.І., вбачається, що 21.07.2026 о 19:20 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с Крижанівка, вул. Сахарова, біля буд.3, водій автомобіля Fiat Tipo, н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснила наїзд на перешкоду та залишила місце ДТП, до якої була причетна. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.10А Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та повідомила, що здійснивши наїзд на стопчик біля шлагбауму на виїзді з парковки, щоб не заважати іншим водіям транспортних засобів перемістила свій автомобіль подалі за 5 метрів від місця наїзду. Оскільки крім шкоди її майну, інших потерпілих не було, щоб зафіксувати ДТП для страхової компанії здійснила виклик на гарячу лінію 102. Свою вину за ст. 122-4 КУпАП категорична заперечувала, вважаючи, що у даному випадку відносно неї діє п.2.11 ПДР України, яким передбачено, що якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам вона мала можливість та права переставити автомобіль у місце зручне для інших учасників руху.

Дослідивши і проаналізувавши вказані матеріали, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст. 245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Правопорушення за ст. 122-4 КУпАП носить характер триваючого, оскільки з метою встановлення особи, винної у вчиненні правопорушення, правоохоронними органами проводилися розшукові заходи.

Пунктом 2.10А Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП доведена та підтверджується зібраними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 725502 від 21.07.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.07.2026.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного порушення є доведеною, кваліфікація дій за ст. 122-4 КУпАП є вірною. Пункт 2.11 Правил дорожнього руху в даній дорожньо-транспортній пригоді застосуванню не підлягає, оскільки умови застосування даного пункту відсутні. В дорожньо-транспортній пригоді приймав участь лише один транспортний засіб який наїхав на перешкоду та мав залишатися на місці до прибуття патрульної поліції.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, що мали місце під час вчинення адміністративних правопорушень та після такого не встановлено.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважає необхідним застосувати до останньої адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 122-4 КУпАП.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 25, 27, 33-35, 38, 40-1, ,п.7 ст. 247, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою за ст. 122-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

З реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись за посиланнями на офіційний веб портал «Судова влада України» https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/ .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова