Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №496/5322/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визначення місця проживання дитини

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №496/5322/25

Суддя: Горяєв І. М.

Справа № 496/5322/25

Провадження № 2/496/372/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Сосненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Усатівської сільської ради про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком, ОСОБА_1 , за місцем його проживання - АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.03.2020 року. У спільному шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає за адресою батька. Сторони не проживають та не підтримують відносин. За таких обставин позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім`ї є неможливим. Подав на розлучення 05.08.2025 року. Відповідачка залишила сім`ю та пішла з дому, а дитина залишилася проживати разом з позивачем та перебуває на його утриманні. Позивачем були створені усі належні умови для комфортного мешкання, відпочинку та розвитку дитини. Наразі між сторонами існує спір стосовно визначення місця проживання сина, так як вони не дійшли спільної згоди про місце його проживання. У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року витребувано зі Служби у справах дітей Усатівської сільської ради висновок щодо доцільності/недоцільності визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

01 травня 2026 року судом було закрито підготовче провадження та справа була призначена до судового розгляду.

Позивач до судового засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти позовних вимог.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

20.02.2026 року від Усатівської сільської ради на виконання ухвали суду від 05.02.2026 року надійшов лист, відповідно до якого заначено, що станом на дату розгляду питання спору між батьками щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 не встановлено. Крім того, до Служби надійшла заява матері дитини – ОСОБА_4 , в якій вона зазначає про свою згоду на проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .

Судом, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.08.2020 року.

Згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16.10.2025 шлюб між сторонами розірвано.

З акту обстеження умов проживання від 06.08.2025 року, зазначено, що ОСОБА_3 проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , вихованням дитини займається бабуся, ОСОБА_1 має намір визначити місце проживання свого сина ОСОБА_3 разом з батьком.

Як визначено статтями 141, 153 СК України, яка кореспондує зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з статтею 157 СК України, частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Як встановлено судом при дослідженні доказів у справі, фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким, відповідно до позову, дитина і так фактично проживала і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.

Також суд наголошує, що після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із матір`ю не надала.

Як вбачається з відповіді Усатівської сільської ради станом на дату розгляду питання спору між батьками щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 не встановлено. Крім того, до Служби надійшла заява матері дитини – ОСОБА_4 , в якій вона зазначає про свою згоду на проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . У зв`язку із відсутністю спору між батьками та наявністю письмової згоди матері щодо проживання дитини з батьком, правові підстави для підготовки та надання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання дитини відсутні. Служба у справах дітей Усатівської сільської ради не вбачає підстав для надання відповідного висновку.

За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка, як вбачається з тексту позову, фактично проживала і проживає разом з ним, між батьками дитини відсутній спір саме щодо її місця проживання, оскільки мати дитини ОСОБА_4 не вимагала від батька дитини змінити її місце проживання, не порушувала у судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою.

На переконання суду, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2024 у справі №127/16211/23.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 161 СК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Усатівської сільської ради про визначення місця проживання дитини – залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст рішення складено 11.08.2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua