Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №904/4554/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 року м. Дніпро Справа № 904/4554/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю:

від позивача: Дем`янова К.О. (поза межами суду) – адвокат;

від відповідача: Чала О.Д. (поза межами суду) – адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 (повне рішення складено 17.11.2025, суддя Манько Г.В.) у справі № 904/4554/25

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс"

про стягнення 2 743 958 грн. 24 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

15.08.2025 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" неустойки (пені та штрафу) нараховану відповідно до умов п. 7.4 Договору в загальному розмірі 2 743 958 грн. 24 коп., з якої 1 412 729 пені та 1 331 229 грн. 24 коп. штрафу.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі №904/4554/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 988910 грн. 30 коп. пені, 931860 грн. 47 коп. штраф, судовий збір 23049 грн. 25 коп. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що наявними у справі доказами підтверджено порушення умов Договору відповідачем щодо строків постачання продукції. У той же час наявність обставин непереборної сили, підтверджених відповідним Сертифікатом, дає право відповідачу для звільнення від відповідальності, визначену умовами п. 7.4 Договору частково, оскільки затримка в постачанні товару тривала більше строку обставин непереборної сили, визначеної Сертифікатом про такі обставини. Підстави для зменшення розміру неустойки в порядку приписів ст. 551 Цивільного кодексу України відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс".

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" звернувся через підсистему “Електронний суд” до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 по справі № 904/4554/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 0,1 % на суму 493 339,34 грн. та штрафу в розмірі 10 % на суму 869 595,07 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Розгляд справи здійснювати за участі уповноваженого представника відповідача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс".

ТОВ «ВО ДЕК» вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального та матеріального права, неповно та невсебічно з`ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору та не надано належної оцінки доказам, що залучені позивачем до матеріалів справи.

Скаржник зауважує: неправильно здійснено розрахунок пені та штрафу з огляду на наявність сертифіката ТПП, проведення розрахунків пені та штрафу згідно актів вхідного контролю, а не видаткових накладних, неврахування об`єктивних підстав для зменшення штрафу. Також, судом допущено порушення норм процесуального права, яке виразилося в тому, що уповноваженим представником подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні, але судом дане клопотання не задоволено та справу розглянуто за відсутності представника позивача.

Сертифікатом Полтавської ТПП № 5300-24-1835 від 03.10.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) зафіксовано по договору № 2406000083 від 24.06.2024 обставини, які унеможливили виконання в зазначений термін в період з 26.08.2024 по 30.09.2024. Тобто, відтерміновано строк поставки на 36 днів. За умовами договору граничним строком поставки визначено 23.09.2024. З урахуванням Сертифікату ТПП граничним строком поставки необхідно вважати 28.11.2024 і саме з цієї дати необхідно рахувати граничний строк поставки товару. Факт повідомлення ТОВ «ВО ДЕК» про настання форc-мажорних обставин АТ «Укртрансгаз» відбувся вчасно і даний факт підтверджено судом першої інстанції.

Апелянт зазначає, що є поставка, яка відбулася вчасно, а є така поставка, що відбулася, але з деякою затримкою в часі. Однак, така затримка зумовлена декількома головними факторами, які загалом не залежали від волі відповідача. По-перше, це настання форс-мажорних обставин, які відтермінували строк поставки на 36 днів. І судом першої інстанції прийнято сертифікат ТПП як такий, що подано вчасно і, відповідно, відбулося відтермінування граничного строку поставки з 23.09.2024 до 28.11.2024. По-друге, приймання покупцем товару проводилося згідно актів вхідного контролю, а не згідно видаткових накладних, а дати актів вхідного контролю є більш пізніми, ніж дати самих видаткових накладних. Тим більше, що акти вхідного контролю складалися в односторонньому порядку без виклику Постачальника та в порушення Інструкції П-6, П-7.

ТТН, які наявні в матеріалах справи підтверджують факт передачі товару від постачальника до покупця, і всі ТТН узгоджуються з датами видаткових накладних, які підтверджують факт передачі товару. Таким чином, умови поставки товару, які сторони погодили у договорі, передбачають перехід права власності, а отже, і усіх ризиків, пов`язаних з товаром, до покупця в момент передачі товару за товарно-транспортною накладною. В цей же момент вважається виконаним зобов`язання продавця з поставки товару. Вказане означає, що прийнявши товар за ТТН, який був поставлений Відповідачем, Позивач з цієї дати став його власником, а отже, мав право та можливість здійснювати усі правомочності власника щодо нього. Тим більше, що при передачі товару згідно ТТН, в тих випадках, де товар прийнято без зауважень, підписані видаткові накладні саме датою передачі товару.

У договорі процедура підписання акту вхідного контролю не прописана, а відтак, можна з повною ствердністю сказати, що такий документ однозначно повинен бути складено виключно датою приймання товару, що повинно співпадати з датою видаткової накладної і жодним чином не іншою (пізнішою) датою.

Якщо звернутися до положень п. 5.8 та п. 5.13 Договору, то можна зробити висновок, що акт вхідного контролю повинен складатися безпосередньо в день отримання товару, тобто датою, яка вказана у видатковій накладній. І жодним чином акт вхідного контролю не може мати іншої дати, ніж дата видаткової накладної. Тобто, ці два пункти Договору (п. 5.8 та п. 5.13) необхідно читати та трактувати як пункти, які є взаємопов`язані між собою, та такі що не можуть суперечити один одному. І як висновок, виключно при отриманні товару, що підтверджується видатковою накладною складається акт вхідного контролю, і аж ніяк не через 5, 10 чи 15 днів чи іншою датою. Відсутність конкретизації в договорі стосовно строків та порядку складення акту вхідного контролю вказує на те, що такі дії як отримання товару (підписання видаткової накладної) та складення акту вхідного контролю повинні відбуватися виключно в один день.

Відповідач вважає, що Акти вхідного контролю складено в односторонньому порядку позивачем, а отже, складено з порушенням вимог п. 20 Інструкції № П-7, що в свою чергу, не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження поставки відповідачем товарів неналежної якості в даній справі.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом прийнято до уваги позицію відповідача в частині наявності Сертифіката ТПП та належного повідомлення постачальника про настання форс-мажорних обставин. Проте, оскаржуване рішення не містить взагалі інформації, яким чином суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог саме на суму 1 920 770,77 грн. і чому саме відмовив у задоволенні 823 187,47 грн. При прийнятті рішення, судом першої інстанції враховано позицію позивача стосовно дати приймання товару згідно актів вхідного контролю, а не згідно видаткових накладних, як того вимагають умови договору. Взагалі в оскаржуваному рішенні просто вказано, що судом прийнято те, що датою приймання товару є акт вхідного контролю, а не видаткова накладна. Але такі доводи зроблені без жодного аналізу умов договору та наявних документів у справі.

За даними відповідача, підлягають застосуванню пеня в розмірі 0,1% на суму 495 570,96 грн. та штраф в розмірі 10% на суму 622 656,00 грн., але відповідач просить штраф зменшити до 62 265,40 грн.

Відповідачем, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, подано клопотання про зменшення штрафної санкції від вартості непоставленого товару на 90 % з огляду на об`єктивні підстави, що спричинили несвоєчасність поставки товару та з урахуванням даних, які свідчать про належне виконання договору зі сторони постачальника, і, навпаки, про неправомірні дії Покупця, які підтверджують затягування процесу приймання товару шляхом відтермінування у прийнятті товару та штучного затягування приймання товару шляхом виявлення недоліків під час приймання товару. Господарський суд Дніпропетровської області, відмовляючи відповідачу в задоволенні клопотанні про зменшення штрафу, обмежився фразою, що підстав для зменшення розміру неустойки в порядку приписів ст. 551 Цивільного кодексу України відсутні. Жодні інші доводи в оскаржуваному рішенні відсутні. Проте, ТОВ «ВО ДЕК» не погоджується з даною позицією, оскільки при вирішенні питання про зменшення неустойки необхідно врахувати те, що судом неправильно здійснено розрахунок як пені, так і штрафу з урахуванням наявного сертифікату ТПП, а також наявні докази, які підтверджують недобросовісність покупця, що є одним з факторів, які необхідно врахувати при зменшенні штрафу. Крім того, списавши 770 446,62 грн., що є банківською гарантією, а це 5% від загальної суми договору, відповідач вже компенсував позивачу негативні наслідки, що мали місце у період порушення строку поставки. Загальна сума договору 15 408 932,40 грн., з якої більша частина товару, а це 9 182 372,40 грн. поставлена вчасно. Але банківська гарантія погашена в повному обсязі на суму 770 446,62 грн. навіть попри те, що товар на суму 6 226 560,00 грн. є таким, що поставлений із затримкою. Тобто, ТОВ «ВО ДЕК» вже понесло збитки в розмірі 770 446,62 грн., а застосування штрафу навіть в сумі 622 656,00 грн. є досить обтяжливим для відповідача. Всі вищеописані обставини надають право відповідачу зменшити застосований розмір штрафних санкцій до 62 265,40 грн., тобто на 90 %.

Прострочення виконання частини зобов`язання відбулось у період введення на всій території України воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022, який продовжено і який наразі триває, що спричиняє негативні наслідки для всіх учасників, що здійснюють господарську діяльність на території України. У даній справі позивачем не надано доказів, що йому заподіяно збитки у певному конкретному розмірі у зв`язку з порушенням відповідачем таких зобов`язань і розмір таких збитків є таким, що дорівнює або перевищує розмір нарахованої пені; позивач не посилається на понесення ним збитків через неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

З урахуванням усіх підрахунків, які здійснені відповідачем, підприємство погоджується із штрафною санкцією в розмірі 0,1 % на суму 495 570,96 грн., а не як вказано в оскаржуваному рішенні 988 910,30 грн. І відповідно на суму 493 339,34 грн. судове рішення підлягає скасуванню (988 910,30 грн.- 495 570,96 грн.) Стосовно штрафу в розмірі 10%, який суд застосував на суму 931 860,47 грн. відповідач не погоджується з даною сумою та вважає правильною суму штрафу в розмірі 622 656,00 грн. та просить її зменшити на 90 %, тобто, до 62 265,40 грн. і, відповідно, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на суму 869 595,07 грн. (931 860,47 грн. - 62 265,40 грн.).

Уповноваженим представником відповідача Чалою Оленою 07.10.2025 подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про відкладення розгляду справи та вказано причину неможливості участі в судовому засіданні, яке відбудеться 14.10.2025 - це участь в іншому судовому засіданні. Одночасно до клопотання надано копію повістки по справі № 440/4048 в Полтавському окружному адміністративному суді. Але дане клопотання не було задоволено, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 по справі № 904/4554/25 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Фактично відмовивши в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та прийнявши ухвалу від 14.10.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, суд першої інстанції позбавив відповідача прав, визначених ст. 177 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

28.01.2026 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: апеляційну скаргу ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі №904/4554/25 в частині задоволених позовних вимог – без змін.

Відзив обґрунтований наступним.

Згідно з умовами Договору, факт постачання Товару(-ів) вважається належним чином здійсненим виключно після проведення Покупцем вхідного контролю та підписання за його результатами Акта вхідного контролю ТМЦ без зауважень. Відповідно, підписання видаткової накладної або факт прибуття Товару(-ів) на склад Покупця самі по собі не свідчать про здійснення постачання в розумінні умов Договору (п.п 5.7, 5.8).

Позивач зауважує, що згідно з умовами п. 5.13 Договору приймання товару здійснюється шляхом складення єдиного акту про приймання товару як за кількістю, так і за якістю, а за умовами пункту 6 Інструкції П-7 встановлено строк для прийняття продукції по якості і комплектності при іногородній поставці – 20 днів з моменту поставки. Згідно товарно-транспортних накладних, наявних у матеріалах справи, пункт навантаження знаходиться у м. Дніпро, а пункт розвантаження у Львівській області, отже, відбувалась саме іногородня поставка й строк приймання товару за якістю не був порушений Позивачем. Отже, враховуючи, що останній день поставки Товару(ів) припадав на 23.09.2024, а фактична поставка частини Товару(ів) на суму 13 999 172,40 грн здійснена Постачальником пізніше, а саме 24.09.2024, 08.11.2024, 13.12.2024, 26.12.2024, 30.01.2025, 15.05.2025 згідно Актів вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості, то Відповідач порушив умови та строки, встановлені Договором на поставку Товару(-ів), тому зазначене свідчить, що Постачальник не дотримався (допустив порушення) строку на своєчасну поставку Товару(-ів), визначеного Договором та Специфікацією, а отже, АТ «Укртрансгаз» має право на стягнення неустойки, передбаченої Договором.

27.08.2024 Відповідач листом № 053 (вх. №1001ВХ-24-10612 від 02.09.2024) звернувся до АТ «Укртрансгаз» з проханням продовжити строк поставки Товару(ів) на 60 днів, посилаючись на нібито настання надзвичайної ситуації, зумовленої масованою ракетною атакою 26.08.2024. За твердженням Відповідача, така атака спричинила масштабні аварійні відключення електроенергії у всіх регіонах України та унеможливила своєчасне виконання умов Договору №2406000083 від 24.06.2024 щодо поставки Товару(-ів). Згідно з п. 8.2. Договору Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Пунктом 8.3. Договору передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили. Разом з цим, у випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 Договору Сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як таку, що виключає її відповідальність. Отже, сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21). При цьому, пунктом 13.9. Договору визначено, що будь-які повідомлення за Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій Стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені до відома іншої Сторони кур`єром під розписку. Однак, з матеріалів справи вбачається, що, в порушення п. 13.9. Договору, Відповідачем направлено Сертифікат №5300-24-1835 на електронну пошту працівника АТ «Укртрансгаз» Клименка А.Є. Отже, визначальним у питанні правового значення сертифіката ТПП є не лише факт його наявності, а й дотримання Сторонами встановленого Договором порядку та строків подання такого документа, а також вимог щодо належного органу, уповноваженого на його видачу.

Оскільки, за твердженням Відповідача, форс-мажорні обставини виникли 26.08.2024, Відповідач був зобов`язаний надати сертифікат ТПП України не пізніше 25.09.2024 (включно). Натомість, Відповідач надіслав Позивачу скановану копію Сертифіката № 5300-24-1835 лише 03.10.2024, тобто, вже після спливу строку поставки Товару(-ів) (до 23.09.2024 (включно)) та строку подання належного підтверджуючого документу (до 25.09.2024 (включно)). Крім того, сертифікат виданий неуповноваженим органом, а саме Полтавською торгово-промисловою палатою, у той час як умовами Договору та Регламентом одночасно передбачається, що виключно ТПП України має право видавати такі сертифікати у випадках, коли в договорі прямо зазначено відповідний орган.

Ураховуючи викладене, сертифікат № 5300-24-1835, наданий Відповідачем, не відповідає вимогам ні щодо строку надання, ні щодо органу, який його видав, ні щодо порядку надання такого документу. Крім того, зазначений сертифікат засвідчує строк дії обставин непереборної сили з 26.08.2024 по 30.09.2024, однак наступні поставки Товару(-ів) були здійснені із значною затримкою навіть після завершення форс-мажорних обставин, а саме 08.11.2024, 13.12.2024, 26.12.2024, 30.01.2025, що в черговий раз доводить, що наданий Відповідачем сертифікат жодним чином не підтверджує поважність причин порушення строку виконання зобов`язань.

Позивач вважає, що Сертифікат №5300-24-1835, виданий Полтавською торгово-промисловою палатою, не є належним, допустимим та достовірним доказом виникнення обставин непереборної сили за Договором, а відтак, Відповідач відповідно до п. 8.4 Договору втрачає право посилатися на зазначені обставини як підставу для звільнення від відповідальності за порушення умов договору, зокрема, за прострочення виконання зобов`язання щодо поставки Товару(-ів).

АТ «Укртрансгаз» зазначає про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій на 90 %, оскільки нарахована сума неустойки по відношенню до вартості прострочення у відсотковому співвідношенні є незначною (17% від ціни Договору) та свідчить про її співмірність, справедливість та відповідність вимогам діючого законодавства; учасники даного судового розгляду як суб`єкти господарської діяльності мають рівні права і знаходяться в аналогічному фінансовому становищі, а отже, посилання на винятковий стан Відповідача як підставу для звільнення від виконання умов Договору щодо звільнення від відповідальності за неналежне виконання обов`язку, є безпідставним і необґрунтованим та не заслуговують на увагу суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз".

Не погодившись з судовим рішенням, представник Акціонерного товариства "Укртрансгаз", через систему “Електронний суд”, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі №904/4554/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог; ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покласти на Відповідача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз".

Позивач не погоджується з Оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні вимог Позивача про стягнення 423 818,70 грн. - пені, 399 368,77 грн. - штрафу та вважає його (в оскаржуваній частині) таким, що прийнято судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в Оскаржуваному рішенні, обставинам справи, що відповідно призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення (в оскаржуваній частині).

Суд першої інстанції у якості належного доказу для зменшення розміру неустойки у даній справі зазначає Сертифікат №5300-24-1835, виданий неуповноваженим органом, а саме Полтавською ТПП. При цьому, пунктом 13.9. Договору визначено, що будь-які повідомлення за Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій Стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені до відома іншої Сторони кур`єром під розписку. Однак, з матеріалів справи вбачається, що, в порушення п. 13.9. Договору, Відповідачем направлено Сертифікат №5300-24-1835 на електронну пошту працівника АТ «Укртрансгаз» Клименка А.Є. Отже, визначальним у питанні правового значення сертифіката ТПП є не лише факт його наявності, а й дотримання Сторонами встановленого Договором порядку та строків подання такого документа, а також вимог щодо належного органу, уповноваженого на його видачу.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 цього ж Закону, ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Крім того, відповідно до п. 4.1. Регламенту засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі – Регламент), ТПП України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України. Аналіз наведених положень Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту, а також умов Договору свідчить про те, що належним доказом виникнення форс-мажорних обставин за Договором є виключно сертифікат ТПП України, поданий стороні у строк, саме протягом 30 (тридцяти) календарних днів встановлений Договором, з моменту виникнення обставин непереборної сили. Оскільки, за твердженням Відповідача, форс-мажорні обставини виникли 26.08.2024, Відповідач був зобов`язаний надати сертифікат ТПП України не пізніше 25.09.2024 (включно). Натомість, Відповідач надіслав Позивачу скановану копію Сертифіката № 5300-24-1835 лише 03.10.2024, тобто вже після спливу строку поставки Товару(-ів) (до 23.09.2024 (включно)) та строку подання належного підтверджуючого документу (до 25.09.2024 (включно)). Таким чином, сертифікат подано із простроченням, що саме по собі свідчить про недотримання умов Договору та законодавства, яке регулює такі обставини. Крім того, сертифікат виданий неуповноваженим органом, а саме Полтавською торгово-промисловою палатою, у той час як умовами Договору та Регламентом одночасно передбачається, що виключно ТПП України має право видавати такі сертифікати у випадках, коли в договорі прямо зазначено відповідний орган. З огляду на це, сертифікат, наданий Відповідачем, не відповідає вимогам щодо компетентного органу видачі, а отже, не є належним доказом підтвердження форс-мажорних обставин. Відтак, Відповідач відповідно до п. 8.4 Договору втрачає право посилатися на зазначені обставини як підставу для звільнення від відповідальності за порушення умов договору, зокрема, за прострочення виконання зобов`язання щодо поставки Товару(-ів).

Згідно з умовами п. 12.4. Договору Сторони, підписуючи цей Договір, підтверджують, що введення воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не може бути підставою для відмови Сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/4554/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4554/25.

12.12.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі №904/4554/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 22.04.2026 об 11 год. 20 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/4554/25. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/4554/25 об`єднано в одне провадження з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/4554/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 22.04.2026 об 11 год. 20 хв.

08.04.2026 від відповідача до ЦАГС надійшли додаткові пояснення у справі, мотивовані наступним.

Позивач посилається в апеляційній скарзі на відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Проте, судом першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, не зменшено суму штрафних санкцій, а виключно прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав наявності сертифікату Полтавської торгово-промислової платати № 5300-24-1835 від 03.10.2024.

Настання форс-мажорної обставини відбулося 26.08.2024 (масована атака), а вже листом № 53 від 27.08.2024 відповідач повідомив позивача про настання безпосередньо форс-мажорної обставини. Отримавши від Полтавської торгово-промислової палати сертифікат № 5300-24-1835 від 03.10.2024, відповідач відразу ж надіслав даний сертифікат на адресу покупця листом від 03.10.2024. У свою чергу, Позивач не навів жодних обґрунтувань, що особи на адресу яких було направлено Сертифікат не мали повноважень комунікувати з відповідачем, тим більше що позивач не заперечує отримання Сертифікату.

Розпорядженням Торгово-промислової палати України, за підписом Президента Торгово-промислової палати України від 25.02.2022 за № 3 встановлено, що тимчасово на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції Торгово-промислової палати України. Відтак, Торгово-промислова палата України уповноважила в тому числі і Полтавську торгово-промислову палату засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належить до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджений Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2024 №44 (5), зі змінами та доповненнями. Тобто, станом на дату звернення відповідача до Полтавської ТПП, регіональні ТПП були наділені правом, як уповноважені органи, видавати Сертифікати, що в нашому випадку і відбулося. Враховуючи вищевикладене, Сертифікатом Полтавської ТПП зафіксовано період дії форс-мажорних обставин з 26.08.2024 по 30.09.2024, тобто 36 календарних дні. І саме на цей строк можливе відтермінування поставки.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково ототожнено порядок складання актів вхідного контролю, які передбачені договором та актів щодо якості та кількості згідно Інструкцій П-6, П-7, що фактично призвело до прийняття рішення на користь позивача та застосування штрафних санкцій та пені в більшому розмірі, ніж є фактично.

14.04.2026 від позивача до ЦАГС надійшла заява, в якій, посилаючись на ст. 42 ГПК України, доводить до відома розпорядження Торгово-промислової палати України №2 від 14.02.2024, яким внесено зміни до розпорядження президента ТПП України №3 від 25.02.2022 наступного змісту: «Внести зміни з 01 березня 2024 року до розпорядження президента ТПП України №3 від 25.02.2022 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», а саме: пункт 2 розпорядження – виключити».

У судовому засіданні 22.04.2026 колегією суддів у справі оголошено перерву до 15.07.2026 о 10:00 год.

У судовому засіданні 15.07.2026 представники сторін підтримали власні апеляційні скарги, просили їх задовольнити.

У судовому засіданні 15.07.2026 колегія суддів оголосила скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Встановлені судом обставини справи.

24.06.2024 між Акціонерним товариство "Укртрансгаз" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" (Постачальник) укладено договір №2406000083 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір).

Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця "Арматура трубопровідна: крани, вентелі, клапани та подібні пристрої (Засувки)" код ДК021-2015 - 42130000-9, (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари (п. 1.1 Договору).

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації (п. 1.2 Договору).

Ціна цього Договору становить 15 408 932,40 грн., в тому числі ПДВ - 2 568 155,40 грн. (п. 3.1 Договору).

Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Покупець має право змінити місце поставки Товарів не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що Сторони складають додаткову угоду (п. 5.1 Договору).

Право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товарів Постачальником Покупцю за видатковою накладною в місці поставки (п. 5.6 Договору).

Приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов`язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутність у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України (п. 5.7 Договору).

Датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього Договору та одночасна передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів (п. 5.8 Договору).

Приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8 цього Договору. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю № П-6, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин Сторін за цим Договором в тій частині, цю не суперечать умовам, встановленим ним Договором. Постачальник здійснює передачу Товарів Покупцю на умовах нього Договору на підставі Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для Покупця, 1 (один) примірник для Постачальника) щодо приймання Товарів, в якому зазначається: місце і дата складання Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, реквізити цього Договору. Покупець при отриманні Товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог Договору та/або технічної документації, що наявна в Покупця та/або супровідної документації до Товарів, наданої Постачальником, Товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні Постачальником на Товари належної якості (п. 5.13 Договору).

За порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено тa/або недопоставлено за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором (п. 7.4 Договору).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (п. 8.2 Договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (п. 8.3 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по "30" грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 Договору).

Сторонами укладено Додаток 1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2406000083 від 24.06.2024р. Визначили найменування товару, що постачається, технічні вимоги, якісні характеристики, кількість, ціну, строк поставки - 90 календарних днів з дати укладення договору.

В обґрунтування доводів про порушення відповідачем умов Договору щодо строку поставки товарів, позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні та Акти вхідного контролю:

Видаткова накладна №27 від 16.08.2024р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 1 409 760 грн. Акт №321 вхідного контролю ТМЦ. Дата початку проведення вхідного контролю - 27.08.2024р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 27.08.2024р.

Видаткова накладна №31 від 17.09.2024р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Всього із ПДВ 686 880 грн. Акт №364 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 24.09.2024р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 24.09.2024р.

Видаткова накладна №35 від 01.11.2024р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Всього із ПДВ 1 623 812 грн. 40 коп. Акт №423 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 08.11.2024р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 08.11.2024р.

Видаткова накладна №38 від 04.12.2024р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 192 000 грн. Акт №513 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 13.12.2024р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 13.12.2024р.

Видаткова накладна №39 від 16.12.2024р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Всього із ПДВ 5 269 920 грн. Акт №544 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 26.12.2024р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 26.12.2024р.

Видаткова накладна №3 від 22.01.2025р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 1 848 240 грн. Видаткова накладна №4 від 22.01.2025р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 1 905 600 грн. Акт №35 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 30.01.2025р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 30.01.2025р.

Видаткова накладна №2 від 28.01.2025р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 103 920 грн. Видаткова накладна №5 від 27.01.2025р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 1 680 000 грн. Акт №48 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 30.01.2025р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 30.01.2025р.

Видаткова накладна №8 від 15.05.2025р. Постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Дніпроенергокомплекс". Покупець: акціонерне товариство "Укртрансгаз". Договір: 2406000083 від 24.06.2024р. Всього із ПДВ 688 800 грн. Акт №101-1 вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості. Дата початку проведення вхідного контролю - 14.03.2025р. Дата закінчення проведення вхідного контролю ТМЦ - 15.05.2025р.

30.08.2024 відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин шляхом направлення листа вих.№053 від 27.08.2024 засобом електронної пошти.

03.10.2024 Полтавською торгово - промисловою палатою видано Сертифікат № 5300-24-1835 про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) (т. 1, а.с. 205-206). За текстом Сертифікату ПОЛТАВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), із змінами та доповненнями, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): неможливість забезпечити безперервний процес виробництва арматури трубопровідної: кранів, вентилів, клапанів та подібних пристроїв (Засувок)" код ДК021-2015 - 42130000-9" через обмеження споживання електричної потужності, аварійні відключення електричної енергії внаслідок обстрілів критичної інфраструктури, порушення ланцюгів технологічних операцій, втрати робочого часу, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС", щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: поставити товар у повному обсязі "Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (Засувки)" код ДК021-2015 - 42130000-9", у термін: до 22 вересня 2024 p., за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних) ресурсів № 2406000083 від 24.06.2024 року, укладеним з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "УКРТРАНСГАЗ" (код ЄДРПОУ/ІПН 30019801).

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 26.08.2024; дата закінчення 30.09.2024.

03.10.2024 відповідач, засобом електронної пошти, надіслав позивачу копію сертифіката Полтавської ТПП України № 5300-24-1835 від 03.10.2024 (т. 1, а.с. 205).

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" з претензією №1 від 10.03.2025, у якій зазначалось, що постачальник не дотримався (допустив порушення) строку на своєчасну поставку Товару, визначеного Договором та Специфікацією. AT "Укртрансгаз" має право на стягнення неустойки передбаченої Договором. Пропонувалось відповідачу перерахувати на розрахунковий рахунок AT "Укртрансгаз" неустойку (пеню та штраф) в загальному розмірі 2 732 248,64 грн., з яких 1 401 019,40 грн - пені та 1 331 229,24 грн - штрафу нарахованих відповідно до умов п. 7.4. Договору, на платіжні реквізити AT "Укртрансгаз".

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги про стягнення неустойки задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 988910 грн. 30 коп. пені, 931860 грн. 47 коп. штраф, судовий збір 23049 грн. 25 коп. В решті позову відмовлено з мотивів підтвердження наявності обставин непереборної сили у відповідача.

Предметом спору є стягнення сум пені та штрафу, нарахованих відповідно до п. 7.4. Договору, за прострочення відповідачем поставки товару позивачу.

Статтями 11, 629 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договір. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису (ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України).

Також згідно ч. 1 ст. 682 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положенням частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов`язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутністю у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього Договору та одночасна передача Постачальником в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

5.8.1. Видаткової накладної;

5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури;

5.8.3. Товарно-транспортної накладної;

5.8.4. Оригінал технічного паспорту на засувку (на кожну одиницю);

5.8.5. Інструкції (настанови) з експлуатації та порядком технічного обслуговування засувки (на кожну одиницю). В технічному паспорті або інструкції (настанові) з експлуатації мають бути відображені всі технічні і якісні характеристики згідно вимог закупівлі та складальні креслення з розмірами, в т.ч. і приводів, на яких детально зазначені і пронумеровані всі деталі та надані посилання на специфікації матеріалів (на кожну одиницю). Документація має бути розбірливою, придатною для багаторазового використання, у відтворюваній формі та без пошкоджень;

5.8.6. Документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в технічному паспорті або інструкції (настанові) з експлуатації на Товар);

5.8.7. Копію(-і) чинного(-их) на дату виготовлення продукції сертифікату(-ів) перевірки (або експертизи) типу на відповідність вимогам «Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском» (Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №27), виданого органом оцінки відповідності, призначеним Мінекономрозвитку України, згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року №124-VIII;

5.8.8. Декларацію про відповідність, складену виробником продукції або його уповноваженим представником, або постачальником, згідно вимог п. 57, за формою додатку 4 «Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском» та ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року №124-VIII;

5.8.9. Для типу 35 копії діючого сертифікату перевірки (або експертизи) типу на відповідність вимогам технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016р. №1055), виданого органом оцінки відповідності, призначеним Мінекономрозвитку України, згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року №124-VIII; Для типу 35 Декларацію про відповідність, складену виробником продукції або його уповноваженим представником, або постачальником, згідно вимог п.п. 39, 43-46 «Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах» (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. №1055), за структурою додатку 10 даного регламенту;

5.8.10. Копію(-ї) листа виробника фарби (дистриб`ютора) та його переклад (у випадку іноземного виробництва фарби) з підтвердженням відповідності захисного лакофарбового покриття вимогам Замовника;

5.8.11. Копію гарантійного листа Виробника про підготовляння поверхні перед нанесенням захисного лакофарбового покриття згідно з вимогами Замовника.

Пунктом 5.13 Договору визначено, що приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів вказаних у пункті 5.8. цього Договору. Постачальник здійснює передачу Товарів Покупцю на умовах цього Договору на підставі Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, складеному в 3 (трьох) примірниках (2 (два) примірника для Покупця, 1 (один) примірник для Постачальника) щодо приймання Товарів, в якому зазначається: місце і дата складання Акта приймання Товарів за кількістю та якістю, реквізити цього Договору. Покупець при отриманні Товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог Договору та/або технічної документації, що наявна в Покупця та/або супровідної документації до Товарів, наданої Постачальником, Товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні Постачальником на Товари належної якості.

У контексті доводів апеляційних скарг щодо моменту відліку прострочення поставки товару, колегія суддів погоджується з позицією позивача щодо розрахунку сум неустойки (пені та штрафу), виходячи з дат поставки товарів відповідно до Актів вхідного контролю ТМЦ та приймання продукції по кількості та якості з огляду на положення пунктів 5.7, 5.8, 5.13 спірного договору.

Апеляційний господарський суд зауважує, що сторони у п. 5.8. договору погодили, що датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів саме за кількістю та якістю в порядку п. 5.13, що повністю узгоджується з принципом свободи договору, зокрема, щодо визначення сторонами його умов.

Аргументи відповідача про необхідність розрахунку періоду прострочення поставки, виходячи з дат видаткових накладних колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки спростовуються умовами договору.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно п. 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.

Здійснивши перевірку правильності розрахунку позивача сум пені та штрафу, 1 412 729 грн. та 1 331 229,24 грн. відповідно, нарахованих на підставі п. 7.4 Договору, судова колегія констатує, що такий розрахунок виконано арифметично та методологічно правильно, а позовні вимоги заявлено обґрунтовано.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 ЦК України).

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте, це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з урахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: (1) застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); (2) чим підтверджується форс-мажор; (3) чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; (4) як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Умовами спірного договору передбачено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (п. 8.2); доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (п. 8.3); у випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 Договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність (п. 8.4).

З аналізу наведених умов убачається, що: (1) сторони визначили форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за неможливість виконання зобов`язання за договором; (2) у разі настання форс-мажору встановили обов`язок, строк та форму повідомлення про форс-мажор (не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі); (3) сторони встановили обов`язкову процедуру підтвердження форс-мажору: доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України; строк для надання відповідних документів - протягом 30 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили; (4) сторони погодили юридичні наслідки порушення належного підтвердження форс-мажорних обставин і не дотримання встановленої договором процедури повідомлення: сторона позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.

У контексті доводів апеляційних скарг про наявність / відсутність підстав для часткового звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що відповідач звернувся до позивача з листом вих.№053 від 27.08.2024 (вх. №1001ВХ-24-10612 від 02.09.2024) про подовження термінів постачання продукції, в якому, посилаючись на обставини масованого обстрілу критичної інфраструктури та об`єктів енергетики 26.08.2024, у зв`язку з чим почалися вимушені відключення світла у всіх регіонах, зазначає, що підприємство не має можливості виконати умови договору у частині термінів поставки.

Судова колегія зауважує, що зазначений лист відповідача вих.№053 від 27.08.2024, яким було повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин, хоч і направлений з дотриманням 10-денного строку, однак, з порушенням форми повідомлення.

Так, відповідно до п. 13.9 договору будь-які повідомлення за цим Договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, лист відповідача вих.№053 від 27.08.2024 був направлений 30.08.2024 засобом саме електронної пошти.

За змістом п. 8.3. строк для надання документів, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) ТПП України – протягом 30 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили, тобто, останній день на надання сертифікату позивачу 25.09.2024 (26.08.2024 + 30 к.д.).

У той час як сертифікат Полтавської ТПП України №5300-24-1835 від 03.10.2024 про форс-мажорні обставини за спірним договором був надісланий позивачу 03.10.2024 засобом електронної пошти (т. 1, а.с. 205), тобто, з порушенням строку та порядку надання сертифікату.

З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує порушення відповідачем пунктів 8.2., 8.3 Договору (визначеної договором процедури повідомлення про форс-мажор (недотримано форму) та надання доказу їх виникнення (недотримано строк та форму)). Відтак, на підставі п. 8.4 договору, відповідач втратив право посилатися на обставину непереборної сили як на таку, що виключає його відповідальність.

Доводи апеляційної скарги позивача у цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Аргументи позивача про те, що належним доказом виникнення форс-мажорних обставин за спірним договором є виключно сертифікат ТПП України судова колегія оцінює критично, оскільки зі змісту п. 8.3 договору слідує, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) ТПП України, що не означає виключно. Адже, прислівник «зокрема» виокремлює щось з-поміж багатьох подібних речей, але не обмежує чимось одним.

Водночас, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 233 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Аналогічну правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, аналізуючи питання зменшення розміру штрафу/пені відповідно до норм статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, дійшов висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача.

При вирішенні питання про зменшення пені суд ураховує також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Застосоване у статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Колегія суддів також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).

Суд зазначає, що в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 сформовано висновок про те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, що водночас мають узгоджуватись із положенням статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом відповідно до статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 7.42 постанови від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин першої, другої статей 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

Судова колегія, встановивши порушення відповідачем умов договору, а саме прострочення поставки товарів на суму 13 312 292,40 грн., констатує правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення пені та штрафу в загальному розмірі 2 743 958,24 грн. (1 412 729 грн. та 1 331 229,24 грн. відповідно).

Водночас, апеляційний господарський суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, та, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини і докази у справі, ураховуючи (1) саме компенсаційний характер неустойки, яка не може набувати ознак каральної санкції для боржника, (2) загальний розмір неустойки, що становить 20,61% від суми товару, поставку якого було прострочено, (3) забезпечення відповідачем виконання договору банківською гарантією в розмірі 770 446,62 грн., (4) обставини зменшення енергоживлення підприємства (відповідача) внаслідок ворожого обстрілу критичної інфраструктури 26.08.2024, (5) відсутність доказів настання негативних наслідків для позивача, спричинених спірним простроченням, у тому числі у вигляді збитків, (6) інтереси як боржника, так і кредитора, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу на 60%.

На переконання судової колегії, зазначене зменшення неустойки на 60% не порушить інтереси позивача і не стане надмірним тягарем для відповідача.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів висновує, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про часткове задоволення позову. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 565 091 грн. 60 коп. пені, 532 491 грн. 69 коп. штрафу. У задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

При цьому, колегія суддів ураховує, що спір у даній справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом апеляційної інстанції свого права на зменшення неустойки, а не є наслідком необґрунтованості позовних вимог у цій частині,

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/4554/25 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/4554/25 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 у справі № 904/4554/25 – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче Об`єднання Дніпроенергокомплекс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 565 091 грн. 60 коп. пені, 532 491 грн. 69 коп. штрафу, 32 927 грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 12.08.2026

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін