Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №484/4314/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/4314/26

Провадження № 3-в/484/25/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ремський Євген Вікторович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 499, дата видачі 21.06.2008), про розстрочку виконання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.06.2026 у справі № 484/4314/26,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 адвокат Ремський Є.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про розстрочку виконання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/4314/26, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., зі стягненням на користь держави судового збору у розмірі 665,60 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що на теперішній час відсутня можливість сплати штрафу в повному обсязі одноразово, оскільки ОСОБА_1 має на утриманні матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою пенсійного віку, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, а також перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, яка внаслідок збройної агресії та бойових дій була вимушена залишити своє місце проживання у місті Херсоні та фактично втратила можливість користуватися належним їй домоволодінням, яке станом на момент звернення до суду фактично знищене. З огляду на похилий вік, наявність хронічних захворювань та стан здоров`я матір ОСОБА_1 потребує постійного лікування, медичного нагляду, придбання лікарських засобів, а також сторонньої допомоги та догляду, що створює для заявника додаткове матеріальне навантаження. Заявник фактично здійснює догляд за своєю матір`ю, на постійній основі надає їй матеріальну допомогу, у тому числі несе витрати на придбання необхідних, зокрема дороговартісних лікарських засобів, а також забезпечує допомогу у вирішенні побутових питань. При цьому мати заявника є внутрішньо переміщеною особою, а розмір отримуваної нею пенсії та державної допомоги як ВПО є недостатнім для самостійного забезпечення належного рівня життя, оплати лікування, придбання ліків та покриття повсякденних витрат. У зв`язку з цим саме заявник фактично забезпечує її необхідною матеріальною підтримкою. Зазначені обставини зумовлюють для заявника додаткове та постійне фінансове навантаження, що суттєво впливає на його платоспроможність.

Представник заявника вважає, що зазначені обставини у сукупності свідчать про неможливість сплати штрафу в повному обсязі одноразово та є підставами для надання розстрочки його сплати. При цьому вказує, що заявник на даний час є діючим військовослужбовцем та отримує регулярне грошове забезпечення, що у подальшому надасть йому реальну можливість виконати постанову суду шляхом поетапної сплати штрафу відповідними частинами, у разі надання розстрочки.

Враховуючи викладене представник заявника просить суд розстрочити виконання вищевказаної постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУПАП в частині стягнення штрафу в розмірі 17000 грн на шість місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця. Розгляд справи просить провести без його участі, як представника, та без участі ОСОБА_1 . Вимоги, викладені в заяві підтримує та просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.06.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., зі стягненням на користь держави судового збору у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір у розмірі 605,60 грн сплачений правопорушником на користь держави. що підтверджується копією квитанції, доданої до заяви про розстрочку виконання постанови.

Згідно з положеннями ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до положень ст. ст. 298,299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що розстрочка штрафу це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).

КупАП не регулює питання щодо можливості розстрочки виконання постанови.

Водночас, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а Конституційний Суд України у пунктах 3.4 та 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. ЄСПЛ поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України та усталеної судової практики ЄСПЛ, суд вважає, що на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст.6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема кримінального, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Частиною 4 ст. 53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на матеріальний стан заявника, приходжу до висновку, що у ОСОБА_1 не має можливості одразу сплати штраф у розмірі 17000 грн 00 коп., призначений йому постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.06.2026, тому вважаю доцільним розстрочити виконання даної постанови строком на 6 місяців, тобто до 30 січня 2027 включно зі сплатою щомісячно не пізніше 25 числа в дохід держави по 2833 грн 34 коп.

Керуючись статтями 252, 268, 280, 283, 284, 301, 304 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

заяву задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.06.2026 у справі № 484/4314/26 в частині накладання на правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. строком на шість місяців, тобто до 30.01.2027 включно.

Зобов`язати ОСОБА_1 сплачувати по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 34 коп., щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2026 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Зупинити перебіг строку давності звернення постанови до виконання до закінчення строку розстрочення, визначеного судом.

Після спливу строку розстрочення виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н. А. Коваленко