Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №487/5410/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №487/5410/26

Суддя: Скоринчук К. М.

Справа № 487/5410/26

Провадження № 2/487/3530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої судді Скоринчук К.М.,

за участю секретяря судового засідання Карбівничої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.11.2025 сторони зареєстрували шлюб.

Відповідач є батьком дітей:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Діти проживають з позивачем як ВПО та перебувають на її утриманні.

З початку 2026 року відповідач проживає окремо та матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. А тому позивачка звернулася до суду та просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку(доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Копію ухвали суду з копіями позовної заяви з додатками позивач отримав на вказану ним електронну пошту 14.07.2026, однак правом на відзив не скористався.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач просила розглянути справу без її участі.

Відповідач подав заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Узявши до уваги заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд ураховує наступне.

На підставі наявних копій свідоцтв про народження, судом установлено, що сторони є батьками дітей (а.с. 8-11):

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З 18.11.2025 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 7).

Як зазначила позивач, що не заперечив відповідач, з початку 2026 року останній проживає окремо та матеріальної допомоги на утримання дітей, які перебувають на повному утриманні позивачки, не надає.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка з дітьми є внутрішньо переміщеними особами (а.с. 12-16).

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1 статті 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року для дітей віком до 6 років становить 2817 гривень та віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу, що відповідач доказів належного виконання своїх обов`язків по утриманню дітей не надав, як і доказів неможливості утримувати дітей за станом здоров`я чи з інших причин, а тому суд дійшов висновку про невиконання останнім своїх обов`язків по утриманню дітей та порушення ним відповідного права, яке підлягає захисту шляхом задоволення позову.

Визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дітей до їх повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що інформація про незадовільний стан здоров`я відповідача, існування інших причин, що унеможливлюють надавати ним матеріальну допомогу на утримання дітей відсутня, а діти потребують такої допомоги. Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, взаємний обов`язок батьків по їх утриманню, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає справедливим стягнення аліментів на утримання чотирьох дітей в розмірі 1/2 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

При визначені розміру аліментів судом враховані всі повідомлені обставини, передбачені ст. 182 СК України та надані докази.

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто в даній справі з 07.07.2026.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2, 3 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Оскільки при зверненні до суду позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно такий на користь держави у розмірі 1331,20 грн, згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача.

Керуючись статями 180, 181-183, 191 СК України, статями 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь аліменти на утримання дітей:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4

в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку(доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.07.2026 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: К.М. Скоринчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua