Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №127/26271/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26271/26

Провадження 3/127/5162/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 139 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП.

17.07.2026 інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області капітаном поліції Загикою С.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721767. З даного протоколу вбачається, що «17.07.2026 об 11 год. 30 хв. у м. Вінниця по вулиці Івана Богуна, 2, водій керував вантажним авто «Scania G420», д.н.з. НОМЕР_2 , та допустив висипання вантажу, що перевозився (бетонної суміші) з кузова автомобіля на проїзну частину вулиці, чим допустив забруднення дорожнього покриття та створив перешкоду для дорожнього руху». Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5, пп. «б», «г», «ґ» п. 2.3, пп. «г» п. 22.3 ПДР України, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас, 04.08.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 139 КУпАП, не є обов`язковою.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 268 КУпАП, заяву ОСОБА_1 , суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Клопотання про забезпечення та/або витребування доказів, виклик свідків тощо від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КУпАП пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами – суб`єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене, тягне за собою настання адміністративної відповідальності.

Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721767 від 17.07.2026 ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5, пп. «б», «г», «ґ» п. 2.3, пп. «г» п. 22.3 ПДР України, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

У відповідності до пп. «г» п. 22.3 ПДР України перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

Згідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до пп. «б», «ґ» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів.

До протоколу про адміністративне правопорушення суду надана схема до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, у якій чітко зафіксовано місце забруднення дорожнього покриття бетонною сумішшю.

Також до схеми надано відеозапис з камер спостереження Ситуаційного центру м. Вінниця, на якому зафіксовано момент забруднення частини дорожнього покриття бетонною сумішшю.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено, що 17.07.2026 об 11 год. 30 хв. у м. Вінниця по вулиці Івана Богуна біля будинку № 2, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Scania G420», д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху допустив висипання вантажу, а саме бетонної суміші, на проїжджу частину, чим допустив забруднення дорожнього покриття, що створило перешкоди для дорожнього руху.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 порушив п. 1.5 та пп. «б», «ґ» п. 2.3 ПДР України та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», що перебуває у причинному зв`язку із наслідками забруднення проїзної частини, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Водночас, судом не встановлено порушення ОСОБА_1 вимог пп. «г» п. 2.3 та пп. «г» п. 22.3 ПДР України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 17.07.2026 серії ЕПР1 № 721767, рапортом працівника поліції С.Загики від 17.07.2026, схемою до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, а також іншими матеріалами справи.

Відповідно до п. 12 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, мають право: на відшкодування їм збитків, заподіяних внаслідок пошкодження дорожніх об`єктів чи їх окремих елементів власниками транспортних засобів, іншими користувачами дорожніх об`єктів; вимагати від користувачів дорожніх об`єктів дотримання вимог Правил, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини, пов`язані з функціонуванням та розвитком автомобільних доріг, а також відповідних нормативних документів, дотримання яких є обов`язковим.

Санкція ч. 1 ст. 139 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за однорідні правопорушення не притягався. Грубе, повторне або систематичне порушення порядку користування правом керування транспортними засобами - відсутнє. Внаслідок вчинених адміністративних правопорушень негативних наслідків для інших осіб не настало, а обставини, які обтяжували б відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 139 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 33-36, 38, ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 139, ст.ст. 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 139 КУпАП та стягнути з нього штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 340 (триста сорок) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу , та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя