Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №991/7214/26 — Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду

Справа № 991/7214/26

Провадження № 22-ц/991/35/26

Головуючий суддя 1 інст.- суддя Олійник О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів Боднара С.Б., Панаіда І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шковири А.В.,

представника відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -адвоката Таборовця А.П.,

прокурора Посвистака О.М.,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Таборовця Андрія Петровича на ухвалу Вищого антикорупційного суду 08 червня 2026 року про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2026 року заяву позивача - прокурора САП про забезпечення позову задоволено: накладено арешт (шляхом заборони розпорядження) на активи: 1) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,6 кв.м, яка на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; 2) житловий будинок АДРЕСА_2 , житловою площею 89,5 кв.м, загальною площею 192,2 кв.м, та приналежну до нього земельну ділянку площею 0,0729 га з кадастровим номером: 5610100000:01:055:0113, які на праві власності належать ОСОБА_5 ; 3) автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Toureg» 2019 року випуску, vin-код: НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3

01 липня 2026 року засобами поштового зв`язку надійшла апеляційна скарга представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Таборовця А.П., яка відправлена 27 червня 2026 року, у якій він просить поновити процесуальний строк на оскарження судового рішення, ухвалу суду від 08 червня 2026 року в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,6 кв.м, яка на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. На думку представника відповідачів судове рішення є незаконним, оскільки у даному випадку ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є реальними, а не номінальними власниками квартири. Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд в повній мірі не надав оцінку обставинам, які дозволяли б дійти висновку про набуття активу в інтересах суб`єкта декларування та про можливість суб`єктом декларування прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу певні дії. Прокурором, всупереч вимогам ЦПК України, в заяві про забезпечення позову не наведено ознак, які дозволяють дійти висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов`язані із суб`єктом декларування та діяли в його інтересах, а він у свою чергу, має можливість контролювати актив, отримує вигоду від набутого активу, крім посилання лише на факт проживання колишньої дружини ОСОБА_7 (доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ) у даній квартирі. Враховуючи вказані обставини, ухвала про забезпечення позову підлягає скасуванню у відповідній частині.

У судовому засідання представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Таборовець А.П. підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, які відповідають її доводам.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі представника відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Таборовця А.П., колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1-1 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави арешт може бути накладено як безпосередньо на активи, що є предметом спору, так і інші активи відповідача, що відповідають їх вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовним вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор у заяві навів обставини, які дають йому підстави стверджувати про набуття у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за дорученням ОСОБА_3 , активу, зокрема квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 67,6 кв.м у розумінні вимог п.2 ч.8 ст.290 ЦПК України, та щодо яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.Зважаючи на те, що ОСОБА_2 як титульний власник активу, який може бути предметом спору, має правомочність розпоряджатись ним (зокрема відчужити), суд дійшов висновку, що відповідачі особисто або через своїх представників до подачі позовної заяви або під час судового провадження можуть вжити заходи для відчуження третім особам спірних активів. Оскільки наданими суду відомостями підтверджуються: існування спору між особами, які можуть стати сторонами; зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги; існування ризиків неможливості та істотного ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення майбутніх позовних вимог держави Україна в особі прокурора САП,суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 67,6 кв.м, яка на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На думку колегії суддів, висновки суду щодо необхідності накладення арешту на вказану квартиру є обгрунтованими, з огляду на таке.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має стаж державної служби понад 15 років, є радником митної служби І рангу. Так, наказом в.о. начальника Київської міської митниці від 05 грудня 2019 року № 11-о його з 05 грудня 2019 року у порядку переведення з Житомирської митниці ДФС його призначено на посаду заступника начальника митного поста «Новоград-Волинський».

Наказом в.о. начальника Київської міської митниці від 14 липня 2020 року №962-о ОСОБА_3 з 05 липня 2020 року переведено на посаду начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Київ-східний».

Наказом в.о. начальника Київської міської митниці від 09 листопада 2020 року №1641-о ОСОБА_3 з 09 листопада 2020 року переведено на посаду начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Ліски».

Наказом начальника Київської митниці від 15 липня 2021 року №230-о ОСОБА_3 призначено начальником відділу митного оформлення №8 митного поста «Бориспіль».

Наказом в.о. начальника Волинської митниці від 15 листопада 2022 року ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Устилуг» Волинської митниці.

Наказом в.о. голови Державної митної служби України від 19 грудня 2023 року №1080-о ОСОБА_3 переведено з 21 грудня 2023 року на посаду начальника митного поста «Рівне».

У період із 31 жовтня 2023 року по 04 березня 2025 року ОСОБА_3 виконував обов`язки начальника Рівненської митниці.

Наказом в.о. голови Державної митної служби України від 22 квітня 2025 року №286-о ОСОБА_3 переведено з посади начальника митного поста «Рівне» Рівненської митниці на посаду начальника митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці.

Наразі ОСОБА_3 працює начальником митного поста «Кам`янське» Південно-Східної митниці.

Таким чином, відповідно до положень пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону

України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2011 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Рівненського міського суду від 29 квітня 2025 року у справі №569/4342/25 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень набрало законної сили - 30 травня 2025 року.

У свою чергу, батьками ОСОБА_9 є: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26 квітня 2024 року між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (далі - Продавець), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (далі - Покупець), укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з п.1.1 умов якого Продавець продав, а Покупець купив (набув у приватну спільну сумісну власність) квартиру АДРЕСА_1 і сплачує за нього ціну, визначену цим Договором. Згідно п.1.3 Договору квартира АДРЕСА_1 , яка відчужується Продавцем, складається з трьох кімнат, житловою площею 39,3 кв м, загальною площею 67,6 кв.м.

Згідно з п.2.1 Договору ціна нерухомого майна, що купується Покупцем за цим Договором, становить 1 861 760 грн, що на день вчинення угоди за курсом НБУ становить 43 785 Євро, які Продавець отримав від Покупця повністю до підписання договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.7.1 даний Договір укладається за згодою чоловіка Покупця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується заявою, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В., 26 квітня 2024 року за реєстраційним номером 732 (т.2, а.с.3-5).

26 квітня 2024 року за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2741126056060 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.2, а.с.1-2).

Рішенням Рівненської міської ради від 20 червня 2024 року вулицю Набережну в місті Рівному перейменовано на вулицю Тараса Давидюка.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З матеріалів справи, що ОСОБА_2 набула право власності на вказану квартиру за ціною значно нижчою ніж мінімальна ринкова вартість , що підтверджується інформацією, яка надана згідно з оцінкою вартості зазначеної квартири, проведеної за допомогою системи «УВЕКОН», мінімальна ринкова ціна якої станом на 26 квітня 2024 року становила 2 351 078 грн (т.2, а.с.11). Також відповідно до консультації ПП «Ажіо» від 05 травня 2026 року № 07/3-3042ВИХ-26, мінімальна ринкова вартість подібного за своїми характеристиками об`єкту нерухомості - квартири за адресою: АДРЕСА_5 , площею 67,6 кв.м становила 2 346 300 грн (т.5, а.с.154). Крім того, згідно листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17 грудня 2024 року №26530/23112-3-24/40, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 26 квітня 2024 року могла становити 2 140 000 грн (т.5, а.с.99).

Так, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 (колишній зять відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 (донька відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) перебували у шлюбі в період з 19 лютого 2011 року по 30 травня 2025 року.

Тобто, станом на 26 квітня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно положень СК України були подружжям, отже, мали спільні права та обов`язки.

Доводи апеляційної скарги, що представником позивача не наведено ознак, які дозволяють дійти висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов`язані із суб`єктом декларування та діяли в його інтересах, а відповідач ОСОБА_3 у свою чергу має можливість контролювати актив, отримує вигоду від набутого активу є необгрунтованими, оскільки з відповіді ТОВ «Шериф-Рівне» від 18 липня 2025 року №12 вбачається, що між ТОВ «Шериф-Рівне» та ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 10 грудня 2024 року № 18117201 за адресою: АДРЕСА_5 . Саме ОСОБА_4 оплачує комунальні, охоронні послуги, послуги з доступу (т.4, а.с.16-18, 21-22).

Також, з інформації, яка надана АТ КБ «Приватбанк» на виконання запиту у порядку Закону України «Про банк і банківську діяльність», вбачається, що ОСОБА_4 оплачує комунальні, охоронні послуги, послуги з доступу до мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_5 для ОСББ «Набережне», ТОВ «РОЕК», Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», Рівненського обласного ВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» ТОВ «Шериф-Рівне», КАТП 1728. Проведеним аналізом руху коштів на банківській карті ОСОБА_4 № НОМЕР_4 , відкритій в АТ «КБ «Приватбанк», встановлено, що вона здійснювала оплату наступних комунальних платежів:

01 серпня 2024 року - платіж за надання послуг водопостачання ОСББ для Рівненського обласного ВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (код ЄДРПОУ 3361678) по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_5 , на суму 52 грн;

16 серпня 2024 року - платіж за послуги ОСББ для ОСББ «Набережне» (код ЄДРПОУ 40234052) за адресою: АДРЕСА_1 на суму 1 220,77 грн;

09 травня 2025 року - платіж за надання послуг охорони об`єкта для ТОВ «Шериф-Рівне» (код ЄДРПОУ 43439714) по особовому рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_5 на суму 351 грн.

Крім цього, проведеним аналізом руху коштів на банківській карті ОСОБА_4 № НОМЕР_7 , відкритій в АТ «КБ «Приватбанк», встановлено, що саме вона здійснювала оплату наступних комунальних платежів:

01 серпня 2024 року - платіж за надання послуг електропостачання для ТОВ «РОЕК» (код ЄДРПОУ 42101003) по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_8 за адресою: АДРЕСА_5 на суму 822,36 грн;

11 грудня 2024 року - платіж за надання послуг охорони об`єкта для ТОВ «Шериф-Рівне» (код ЄДРПОУ 43439714) по особовому рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_6 за адресою: АДРЕСА_5 на суму 239 грн;

01 серпня 2024 року - платіж за розподіл газу для Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», (код ЄДРПОУ 45182059) по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_9 за адресою: АДРЕСА_5 на суму 29,24 грн.

За результатами аналізу руху коштів на банківському рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_10 , відкритому в АТ «Укрсиббанк», встановлено, що вона 16 січня 2025 року, 17 лютого 2025 року, 17 березня 2025 року, 16 квітня 2025 року з вказаного рахунку здійснила 4 оплати для ТОВ «Шериф-Рівне» (код ЄДРПОУ 43439714) за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 10.12.2024 № 18117201 щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_5 , укладеним із ОСОБА_4 , на загальну суму 1 115 грн.

У свою чергу за результатами проведеного аналізу банківських рахунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що вони не здійснюють оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_5 , однак встановлено, що ОСОБА_1 по рахунку, відкритому в АТ «КБ «Приватбанк», № НОМЕР_11 на систематичній основі, починаючи з 15 листопада 2019 року до 17 травня 2025 року, сплачував комунальні послуги, послуги з доступу до мережі Інтернет за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_4 для ОСББ «Р.Шухевича 4», Рівненського обласного ВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», ТОВ «Рівнегаз Збут», ТОВ «РОЕК», ТОВ «ГК Нафтогаз України», ТОВ «Рівнетеплоенерго», КАТП 1728, Рівненської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», ТОВ «Воля-Кабель», ПП «КС Домофон-Рівне».

Також із рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/4342/25 про розірвання шлюбу від 29 квітня 2025 року, яке набрало законної сили вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_5 (т.2, а.с.14-15), оскільки у процесуальних документа, які подано до суду, зазначали саме цю адресу.

Враховуючи викладене, та у зв`язку з тим, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надано доказів, які б підтверджували законні доходи (заощадження), необхідні для придбання вищезазначеної квартири, які фактично не проживають за вказаною адресою, не сплачують комунальні платежі, на думку колегії суддів, є обґрунтовані підстави вважати, що набуття активу було здійснено за дорученням ОСОБА_3 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі який може прямо чи опосередковано вчиняти щодо квартири, тотожні за змістом дії по здійсненню права розпорядження нею.

Надана до апеляційної скарги відповідачами заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії підтверджує виключно факт приєднання до договору та набуття права користування особовим рахунком, проте не підтверджує законних підстав набуття права на квартиру, оскільки не є правовстановлюючим документом. Крім того, долучені до апеляційної скарги копії квитанцій підтверджують лише факт здійснення оплати за житлово-комунальні послуги, однак не містять відомостей, які б давали змогу встановити, що така оплата здійснювалася саме за послуги, надані щодо квартири АДРЕСА_1 .

Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга представника відповідачів: ОСОБА_1 ОСОБА_2 - адвоката Таборовець А.П. не містить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.259, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Таборовця Андрія Петровича залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду 08 червня 2026 року про забезпечення позову до подання позовної заяви - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: Д.С.Чорненька

судді:

С.Б. Боднар

І.В. Панаід