Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №711/1224/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2012/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №711/1224/26 Категорія: 304090000 Позарецька С.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді Новіков О. М., Сіренко Ю.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.05.2026 (повний текст складено 05.06.2026, суддя в суді першої інстанції Позарецька С. М.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

у лютому 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 37480,02 грн, а саме: за тілом кредиту - 11928 грн; за процентами - 25120,02 грн; пеня - 432 грн та судові витрати, мотивуючи про те, що позивач у справі набув права вимоги до позичальника за укладеними з первісними кредиторами договорами факторингу на суму, заявлену до стягнення.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.05.2026 у позовних вимогах у справі відмовлено з підстав того, що кошти, сплачені відповідачем кредитору, повністю погасили наявний борг, оскільки строк кредитування у погодженому в договорі порядку його сторони не продовжували, отже позивач безпідставно стверджує про наявність у позичальника суми боргу, заявленого до стягнення.

Позивач подав на вказане рішення суду першої інстанції 20.07.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вказано на те, що п.1.6 кредитного Договору передбачає, що у випадку неможливості виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та змінити дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та не сплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.

Відповідно пункту 1.7 – після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування Позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

22.12.2019 (28-ий день кредитування) Відповідачем було здійснено платіж на погашення заборгованості за кредитним договором на суму 5 140,80 грн.

24.01.2020 (61-ий день кредитування) здійснено платіж на суму 700,00 грн.

27.01.2020 (64-ий день кредитування) здійснено платіж на суму 6 500,00 грн.

28.02.2020 (96-ий день кредитування) здійснено платіж на суму 6 441,12 грн.

Такі дії Відповідача, а саме внесення коштів на оплату заборгованості з встановленою періодичністю (30 днів), свідчать про використання механізму, передбаченого пунктом 1.6 Договору, тобто про ініціювання продовження строку користування кредитом.

Отже, кожен здійснений платіж у розмірі нарахованих процентів є підтвердженням волевиявлення Відповідача на продовження строку кредитування на новий 30-денний період.

З огляду на останній внесений Відповідачем платіж (28.02.2020), було ініційовано продовження строку кредитування ще на 30 днів, тобто до 29.03.2020.

Указаним обставинам суд першої інстанції належної уваги не надав та помилково зазначив про повне погашення кредитної заборгованості, виходячи з періоду кредитування 30 днів та фактично внесених позичальником сум погашень боргу.

Скаржник наголошує на тому, що згідно п.3.6 кредитного Договору у разі порушення Клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором:

- 3.6.1 протягом пільгового періоду з першого по третій день прострочення виконання зобов`язань Клієнта, нарахування процентів не здійснюється;

- 3.6.2 з четвертого дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90-го дня прострочення.

Згідно пункту 3.7 Клієнт розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до пункту 1.7, 3.4, 3.6.2 Договору є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору.

Отже, враховуючи нову дату повернення кредитного договору (29.03.2020), 30.03.2020 у Відповідача виникла заборгованість за даним кредитним договором.

У зв`язку з цим, на підставі пункту 3.6.2 наступні 90 днів (до 27.06.2020) продовжувалось нарахування процентів за користування кредитом.

Разом з тим, після спливу вказаного 90-денного строку, нарахування процентів за користування кредитом припинилось, що прямо відповідає умовам пункту 3.1. кредитного договору та свідчить про відсутність подальшого збільшення заборгованості за рахунок процентів.

Відтак, у періоди продовження строку кредитування з ініціативи Відповідача, а також у 90-денний строк, передбачений пунктом 3.1. Договору, обґрунтовано застосовувалась стандартна процентна ставка, яка становить 1,80% від суми Позики за кожен день користування Позикою.

З цих підстав скаржник зауважує, що сплачені позичальником на погашення боргу кошти вже бути враховані при визначенні суми заборгованості у даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 37480,02 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 25.11.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 1548628 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту.

Договір складається із Паспорту споживчого кредиту, договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, графіку платежів, довідки про ідентифікацію, Правил надання коштів у позику, в т.ч. й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна». У договорі зазначено, що приймаючи умови цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

За договором позичальник отримала кредит у розмірі 12000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п.1.1 договору).

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п.1.3 договору). Знижена процента ставка становить 1,53% від суми позики за кожен день користування позикою (558,45% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в п.1.2 цього договору (п.1.3.1 договору).

Стандартна процентна ставка становить 1,80%; від суми позики за кожен день користування позикою (657,00% річних), що передбачено п.1.3.2 договору.

Загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 145,90% від суми позики (у процентному виразі) або 17508 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти за користування позикою 45,90% від суми позики або 5508 грн (п.1.4 договору).

Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом (п.1.5 договору).

Як передбачено п.1.6 договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що після вчинення клієнтом дій згідно з п.1.6 договору та у разі, якщо залишок позики складає не менше ніж 400 грн, Товариство має право, але не обов`язок продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з п.1.6 договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у Особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до умов договору споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, сторони домовилися, що повернення Позики та сплата процентів за користування Позикою здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Крім того, п.3.5 договору передбачено черговість погашення заборгованості за договором: у першу чергу - прострочена до повернення сума позики та прострочені проценти за користування позикою; у другу чергу - сума позики та проценти за користування позикою; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до цього договору.

Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору та Правил (п.4.1 договору). У випадку повернення суми позики та сплати процентів за користування позикою протягом 3 днів після закінчення строку користування позикою, пеня та/або штраф за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань за договором не нараховується. У випадку прострочення повернення суми позики, клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 144грн. 00коп. за кожен день прострочення, починаючи з 4-го дня прострочення виконання зобов`язань за договором (п.п.4.3, 4.4договору).

Згідно листа директора ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 №6520-0ВП, грошові кошти були успішно перераховані на картку клієнта: 25.11.2019 на суму 12000 грн, код авторизації 348111, номер транзакції в системі WayForPay creditplus 4177267.

Отже, у даній справі доведено факт укладення 25.11.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 . Договору № 1548628 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, а також отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 12000 грн.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача, як зазначено у позовній заяві, становить 37480,02 грн, а саме: за тілом кредиту 11928 грн; за процентами 25120,02 грн; за пенею - 432 грн.

Судом також встановлено, що 30.10.2020 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (позивач), уклали договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна».

На виконання умов договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатив ТОВ «Авентус Україна» кошти у розмірі 1107323,18 грн, що підтверджується платіжним документом № 20049 від 30.10.2020.

Як вбачається з Витягу із Реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020, відбулося відступлення ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за Договором №1548628 про надання грошових коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 25.11.2019, укладеним із ОСОБА_1 , на загальну суму 37480,02 грн (порядковий номер у реєстрі боржників- 540).

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, позивачем у даній справі заявлено вимоги про стягнення зазначеної заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримала кошти за кредитним договором та не повернула їх у визначені строки, сплативши погоджені сторонами відсотки по кредиту, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відхилення позовних вимог у справі з підстав повного погашення позичальником наявної заборгованості та нарахуванню з боку кредитора відсотків по кредиту поза межами строку кредитування, апеляційний суд робить такі висновки.

Пункт 1.6 кредитного Договору передбачає, що у випадку неможливості виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та змінити дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та не сплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.

Відповідно пункту 1.7 – після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування Позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Початковий період кредитування складав 30 днів, тобто з 25.11.2019 по 24.12.2019 включно.

Згідно картки обліку (розрахунку заборгованості) вбачається, що протягом цього часу відповідачем було здійснено платіж 22.12.2019 на суму 5140,80 грн, які зараховані як повну оплату процентів за користування позикою. Також у цей період нараховувалися проценти по заниженій процентній ставці, що становило 183,60 грн у день (28 дні х 183,60 грн).

Отже мало місце продовження строку кредитування згідно пунктів 1.6, 1.7 договору ще на 30 днів.

Водночас, починаючи з 23.12.2019 по 21.01.2020 (наступні 30 днів строку кредитування, враховуючи положення п.п. 1.2, 1.6, 1.7 договору) кошти відповідачем сплачені не були.

Таким чином продовження строку кредитування та відповідного нарахування відсотків по кредиту мало місце по 21.01.2020 включно.

Як врахував суд першої інстанції та вказав у апеляційній скарзі позивач, наступна сплата позичальником суми заборгованості мала місце вже зі спливом 30-денного продовженого строку кредитування, а саме 24.01.2020 здійснено платіж на суму 700,00 грн.

Апеляційний суд додатково враховує, що згідно пункту 1.7 договору новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору (тобто погашення нарахованих відсотків) та дорівнює 30 днів.

Отже, обчислення нового строку кредитування розпочинається не зі спливом попереднього 30-денного періоду, як зазначає скаржник, а з дня сплати позичальником платежу на погашення нарахованих відсотків по кредиту.

Оскільки наступний платіж позичальник сплатила 24.01.2020, тобто поза межами строку кредитування (який скінчився 21.01.2020), його продовження у порядку пунктів 1.6, 1.7 кредитного договору не відбулося, адже позичальник станом на 21.01.2020 заборгованість по відсоткам не погасила.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що 24.01.2020 позичальник сплатила 700 грн, які кредитором зараховані на оплату процентів; 27.01.2020 сплатила 6500 грн, які розподілені: 72 грн на оплату тіла позики та 6428 грн на оплату процентів; 28.02.2020 сплатила 6441,12 грн, які зараховані на оплату процентів.

Тобто відповідачем сплачено і кредитором зараховано за період з 24.01.2020 по 28.02.2020 всього: на оплату тіла позики 72 грн та на оплату процентів за користування кредитом 13569,12 грн.

Інших платежів станом на 29.10.2020 (за даними розрахунку заборгованості) здійснено не було.

Крім того, кредитором було нараховано пеню з 25.01.2020 по 27.01.2020 тричі по 144 грн у загальному розмірі 432 грн, платежів на погашення якої позичальник не здійснювала.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено: тіло позики у розмірі 72 грн (борг по тілу позики складав би 11928 грн (12000 грн – 72 грн) та проценти за користування позикою у розмірі 18709,92 грн (5140,80 + 13569,12).

З цих підстав суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, оскільки коштів, отриманих кредитором, достатньо для її погашення, а скаржником не було доведено, що строк кредитування було неодноразово продовжено внаслідок сплати позичальником нарахованих на кінець періоду кредитування відсотків, оскільки таке продовження мало місце лише один раз та загальний строк кредитування закінчився 21.01.2020.

Відтак підстав для нарахування пені у кредитора також не було.

Таким чином аргументи скаржника при апеляційному перегляді справи свого підтвердження не знайшли.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.05.2026 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача – без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв`язку з відхиленням вимог апеляційної скарги судові витрати скаржника по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 21.05.2026 у даній справі – залишити без змін.

Судові витрати скаржника по сплаті судового збору в апеляційному суді не відшкодовувати.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 11.08. 2026.

Суддя-доповідач

Судді