Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №285/1860/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1860/26 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Номер провадження №33/4805/1240/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Мотальової-Кравець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 20 березня 2026 року о 23 год. 43 хв на вулиці Вокзальна у місті Звягель водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz С270, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан визначення алкогольного сп`яніння здійснювався за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія. Результат тесту – 0.44 % проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу мотивувала тим, що її підзахисний внаслідок бойових дій отримав поранення та потребує лікування. Останній проживає в сільській місцевості, де відсутнє належне транспортне сполучення з медичними закладами, тому позбавлення права керування позбавить ОСОБА_1 можливості проходити призначене лікування та реабілітацію.

Зазначала, що фактична підстава для зупинки транспортного засобу не відповідає правопорушенню, яке стало підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6875499 від 20 березня 2026 року, яка оскаржена стороною захисту до суду. Наголошувала, що факт скасування цієї постанови ставить під сумнів законність самої зупинки транспортного засобу, як і правомірність подальших процесуальних дій працівників поліції, у тому числі і збору доказів, покладених в основу винності її підзахисного за частиною 1 статті 130 КУпАП. Також, зазначала, що ця постанова ґрунтується на недоведених та суперечливих даних, тому є незаконною.

Звертала увагу, що в зв`язку з неповною відеофіксацією подій є неможливою перевірка законності дій працівників поліції, оскільки відеозапис починається лише з моменту пропозиції водію пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер.

Зазначала і те, що з відеозапису неможливо встановити зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому відсутнє повідомлення поліцейськими про конкретні ознаки сп`яніння.

Крім того, відеозапис подій та інформація акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20 березня 2026 року мають суттєві суперечності, оскільки факт поведінки її підзахисного, котра не відповідала обстановці, як то зазначене в акті, не доведено цим відеозаписом. Також, ознака - поведінка, котра не відповідає обстановці має виключно оціночний характер та не свідчить про те, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Також, звертала увагу на розбіжностях між відеозаписом та матеріалами справи в частині факту відмови її підзахисного від проходження огляду на стан сп`яніння, як то зазначено в акті огляду та направленні, що прямо суперечить відеофіксації подій, та ставить під сумнів достовірність відомостей внесених працівниками поліції.

Наголошувала, що в матеріалах справи наявне роз`яснення порядку проведення огляду, згідно якого огляд проводився з застосуванням газоаналізатору Alkotest Drager 6810, разом з цим огляд проводився за допомогою Alkotest Drager 6820, що свідчить про формальний порядок роз`яснення прав та порядку проведення огляду.

Крім того, відсутні належні докази справності та метрологічної придатності цього технічного засобу, а копія результату є неналежної якості, що позбавляє сторону захисту перевірити законність використання цього приладу.

Зазначала, що оскільки її підзахисного не було відсторонено від керування транспортним засобом, тому у поліцейських поліції була відсутня впевненість щодо перебування водія у стані сп`яніння, що ставить під сумнів обґрунтованість матеріалів цієї справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено у статті 251 КУпАП.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620169 від 21 березня 2026 року видно, що водій ОСОБА_1 20 березня 2026 року о 23 год. 43 хв, на вулиці Вокзальна у м. Звягель, керував транспортним засобом Mercedes-Benz С270, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан визначення алкогольного сп`яніння здійснювався за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія. Результат тесту – 0.44 % проміле. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а.ПДР (а.с.2).

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною першою статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №620169 від 21 березня 2026 року; роздруківкою тесту алкотестеру Alkotest Drager 6820 №1181 від 20 березня 2026 року, результат огляду становить 0,44% (проміле); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6875499 від 20 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 1 статті 122 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 березня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 ; розписками від 20 березня 2026 року, згідно з якими ОСОБА_1 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського за №587655 та відеозаписом з відеореєстратору поліцейського автомобіля (а.с.2-6, 8-11).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Так, з наявних у матеріалах справи відеозаписів видно як працівники поліції у вказаний у протоколі час та місці зупинили автомобіль Mercedes-Benz С270, під керуванням ОСОБА_1 за порушення пункту 15.9 а ПДР, а саме: порушення заборони зупинки на залізничних переїздах. В подальшому поліцейські пояснили останньому про допущене ним порушення ПДР, з чим той погодився. Наведене стало підставою для складання поліцейськими постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА №6875499 від 20 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 1 статті 122 КУпАП, яка підписана останнім особисто, без зауважень та пояснень з його боку (а.с.4).

Таким чином, зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію», останньому було належно роз`яснено причину зупинки.

Посилання ж захисника на вірогідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6875499 від 20 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 1 статті 122 КУпАП, та, відповідно - незаконність зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 апеляційний суд не приймає до уваги, як такі, що не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Також, на відеозаписі з бодікамери поліцейського видно, як поліцейські під час спілкування з ОСОБА_1 пропонують останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», роз`яснюють порядок проходження такого огляду, на що останні погодився, зазначивши «я все знаю, проходив раніше».

При цьому, пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених пунктами 3, 4 Розділу І Інструкції.

Тому, виявивши зовнішні ознаки перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, що останній не заперечував під час зафіксованих відеозаписом подій, поліцейський запропонував пройти йому огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що той погодився.

Знову ж таки, як свідчать відеозапис з бодікамери, з результатом тесту №1181 від 20 березня 2026 року (0,44% проміле) ОСОБА_1 погодився, під час згаданих подій жодного разу не заявляв свою незгоду з таким результатом.

Більш того, не зважаючи на згоду останнього з таким результатом тесту №1181, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, однак той категорично відмовився.

В подальшому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, повідомили його про складання протоколу та інших документів (акт огляду, направлення, постанова тощо), при цьому, протокол, результат огляду та постанову ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень.

Вказані відеозаписи події відповідають вимогам статті 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Апеляційні доводи захисника про порушення поліцейськими вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», є безпідставними.

Так, проведення огляду ОСОБА_1 саме за допомогою Alkotest Drager 6820, що знаходить своє підтвердження в матеріалах справи, жодного зазначення використання при огляді останнього Alkotest Drager 6810, на що посилається захисник матеріали справи не містить. Крім того, є безпідставними і апеляційні посилання захисника на те, що в акті огляду та направленні від 20 березня 2026 року (а.с.5-6) зазначено про факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, такої інформації ці процесуальні документи не містять.

Доводи захисника про те, що результат тесту газоаналізатора Drager Alkotest6820 не може бути взятий судом до уваги, оскільки відсутні докази справності та метрологічної придатності цього технічного засобу, а копія результату є неналежної якості, є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи видно, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора Drager Alcotest 6820, останньому роз`яснено порядок його використання, жодних доказів на спростування технічної придатності цього приладу матеріали справи не містять, не надані такі докази і стороною захисту, посилання захисника є формальними без жодної конкретизації. Крім того, відповідно до матеріалів справи (акт, відеозапис з відеокамери поліцейського), ОСОБА_1 погодився з результатами огляду за допомогою цього приладу, як і категорично відмовився проводити альтернативний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

В свою чергу, не відсторонення водія від керування транспортним засобом не є обставиною, що звільняє його від відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вищенаведеним спростовані апеляційні посилання сторони захисту про порушення поліцейськими порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , передбаченого статтею 266 КУпАП.

Матеріали справи свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги, як і доводи сторони захисту в суді апеляційної інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність оскаржуваної постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, суд апеляційної інстанції з повагою ставиться до факту проходження ОСОБА_1 військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини, однак це не надає йому імунітету від відповідальності за настільки суспільно небезпечне адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни залишити без задоволення.

Постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя