Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №274/1351/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 274/1351/26 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т.М.

Категорія 38 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Панкеєвої В. А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович,

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Вдовиченко Т. М. у місті Бердичеві, повний текст рішення складений 06.05.2026

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.20 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2.Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 жовтня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 3042141, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, передбачених договором.

3.Позивач зазначав, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, визначені умовами кредитного договору.

4.26 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3042141 від 11 жовтня 2020 року.

5.Станом на дату подання позову, за твердженням позивача, відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором та має заборгованість у загальному розмірі 16 400,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 400,00 грн – заборгованість за процентами. Позивач просив стягнути вказану заборгованість та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

6.06 травня 2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3042141 від 11 жовтня 2020 року в сумі 5 015,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15,00 грн – заборгованість за процентами, судовий збір у сумі 814,10 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2 446,00 грн.

7.Рішення мотивоване тим, що між сторонами укладений кредитний договір в електронній формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, а факт перерахування йому кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн підтверджується наявними у справі доказами. Також суд установив, що позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги.

8.Водночас суд зазначив, що строк кредитування становив 30 днів, а доказів продовження строку дії кредитного договору матеріали справи не містять, тому дійшов висновку про обґрунтованість вимог лише в частині стягнення 5 000,00 грн основного боргу та 15,00 грн процентів, нарахованих у межах погодженого строку кредитування. У стягненні процентів, нарахованих після 10 листопада 2020 року, суд відмовив. Судові витрати суд розподілив пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9.Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції та 26 травня 2026 року подав до Житомирського апеляційного суду через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» апеляційну скаргу.

10.В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та здійснити відповідний розподіл судових витрат.

11.Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

12.Позивач зазначає, що відповідач, уклавши кредитний договір в електронній формі та підписавши його одноразовим ідентифікатором, погодився з усіма його умовами, зокрема щодо порядку нарахування процентів і продовження строку кредитування.

13.Також позивач посилається на те, що 06 листопада 2020 року відповідач сплатив 13,50 грн нарахованих процентів, чим, на думку апелянта, відповідно до умов договору ініціював продовження строку користування кредитом.

14.У зв`язку з цим позивач вважає, що проценти після закінчення первісного 30-денного строку кредитування нараховувалися правомірно за стандартною процентною ставкою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

15.Відзив на апеляційну скаргу станом на час апеляційного розгляду справи не надійшов, що відповідно до положень частини третьої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

16.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2026 року визначено склад суду для розгляду справи № 274/1351/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Панкеєва В. А.

17.Ухвалою від 01 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху, оскільки вона не відповідала вимогам пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.

18.Ухвалою від 10 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі.

19.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 27 липня 2026 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

20.11 жовтня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № 3042141 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого товариство зобов`язалося надати споживачу кредит у гривні в загальному розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

21.У пункті 1.5.1 договору сторони погодили знижену процентну ставку 0,01 % на день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.4 договору, якщо у цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

22.У пункті 1.5.2 договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,90 % на день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.4 договору, якщо споживач не виконав умови пункту 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пунктів 4.1–4.6 договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

23.Відповідно до пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

24.Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

25.Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктами 4.2–4.5 договору.

26.Згідно з пунктом 4.3 договору пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

27.Пунктом 4.4 договору передбачено, що кредитодавець має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді акцептувати пропозицію споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству.

28.Договір № 3042141 про надання споживчого кредиту від 11 жовтня 2020 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А786056.

29.Додатком № 1 до договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також реквізити для оплати.

30.На підтвердження фактичного переказу коштів позивач надав лист ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» № 6510-ВП від 16 грудня 2025 року, згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» 11 жовтня 2020 року перерахувало 5 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 .

31.Крім того, факт перерахування кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн підтверджується листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-8037 від 16 березня 2026 року, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 11 жовтня 2020 року зараховано грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн.

32.26 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 3042141 від 11 жовтня 2020 року.

33.Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року та акта приймання-передачі реєстру боржників від 26 травня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 3042141 від 11 жовтня 2020 року в сумі 16 400,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – тіло кредиту та 11 400,00 грн – нараховані проценти.

34.Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3042141 від 11 жовтня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 16 400,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 400,00 грн – заборгованість за процентами.

35.З матеріалів справи також встановлено, що 06 листопада 2020 року відповідач сплатив 13,50 грн, які зараховані на оплату процентів.

Позиція апеляційного суду

36.Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

37.Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, у зв`язку з чим апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.

38.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оцінка висновків суду першої інстанції

39.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом (частини перша — п`ята статті 263 ЦПК України).

40.За змістом статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

41.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

42.Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

43.Водночас припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

44.У пунктах 91–93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

45.Отже, для стягнення договірних процентів за період після закінчення первісного строку кредитування позивач повинен довести, що строк користування кредитом був продовжений у спосіб, передбачений договором, а проценти нараховані саме в межах такого продовженого строку.

46.Суд першої інстанції встановив, що строк кредитування за договором становив 30 днів, тобто з 11 жовтня 2020 року до 10 листопада 2020 року.

47.Згідно з умовами договору продовження строку кредиту не відбувається автоматично, споживач може ініціювати продовження строку кредитування шляхом здійснення платежу на користь товариства, а останнє в свою чергу має право погодити або не погодити таке продовження у порядку визначеному пунктами 4.2 – 4.6 договору.

48.Пункт 4.1 договору передбачає, що строк кредиту може бути продовжено лише за умови досягнення між сторонами домовленості про таке продовження у порядку, визначеному пунктами 4.2–4.5 договору.

49.Пунктом 4.3 договору визначено лише порядок ініціювання споживачем пропозиції щодо продовження строку користування кредитом шляхом здійснення відповідного платежу.

50.Водночас пункт 4.4 договору передбачає, що кредитодавець має право, але не обов`язок акцептувати таку пропозицію, і в разі її акцепту повинен направити споживачу текстове повідомлення про погодження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення.

51.Отже, для підтвердження продовження строку кредитування недостатньо лише посилання на факт сплати відповідачем 06 листопада 2020 року 13,50 грн процентів. Позивач мав надати докази акцептування кредитодавцем пропозиції позичальника про продовження строку користування кредитом та докази повідомлення позичальника про нову дату повернення кредиту.

52.Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення, як це передбачено пунктом 4.4 договору.

53.Також матеріали справи не містять інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували досягнення сторонами домовленості про продовження строку кредитування після 10 листопада 2020 року.

54.Сам по собі розрахунок заборгованості, складений кредитором, не є доказом погодження сторонами нового строку кредитування, оскільки такий розрахунок відображає позицію позивача щодо розміру боргу, але не підтверджує факту укладення між сторонами домовленості про пролонгацію договору.

55.Тому, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів належними доказами продовження строку дії кредитного договору.

56.За таких обставин проценти, нараховані після 10 листопада 2020 року за користування кредитом, стягненню не підлягають.

57.Враховуючи, що у межах погодженого сторонами строку кредитування розмір процентів за користування кредитом становить 15,00 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 15,00 грн процентів.

58.Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 3042141 від 11 жовтня 2020 року в загальному розмірі 5 015,00 грн.

Оцінка аргументів, викладених в апеляційній скарзі

59.Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач, підписавши кредитний договір, погодився з усіма його умовами, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

60.Погодження умов договору саме по собі не підтверджує фактичного продовження строку кредитування, оскільки умовами договору передбачено окремий порядок такого продовження, який включає не лише ініціювання пропозиції споживачем, а й її акцептування кредитодавцем.

61.Посилання позивача на сплату відповідачем 06 листопада 2020 року 13,50 грн процентів не є достатнім доказом продовження строку кредитування, оскільки така сплата не підтверджує направлення кредитодавцем відповідачу повідомлення про погодження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення.

62.Доводи апеляційної скарги про правомірність нарахування процентів за стандартною процентною ставкою після закінчення первісного 30-денного строку кредитування ґрунтуються на припущенні про продовження строку дії договору, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.

63.Апеляційний суд також враховує, що позивач заявив вимоги саме про стягнення договірних процентів за користування кредитом, а не про застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

64.Тому за відсутності доказів продовження строку кредитування проценти, нараховані після спливу погодженого сторонами строку кредитування, не можуть бути стягнуті як проценти за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України.

1.Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

65.Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

66.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

67.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68.З огляду на викладені у цій постанові мотиви, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2026 року є законним і обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права.

69.Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги не встановлено.

70.Отже, апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

71.Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

72.Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, новий розподіл судових витрат не здійснюється.

73.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381–384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович, залишити без задоволення.

2. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2026 року у справі № 274/1351/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Судді:

О. О. Бондар

О. М. Галацевич

В. А. Панкеєва

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.