Постанова від 19 листопада 2025 р. у справі №295/16852/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/16852/23 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 36 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Борисюка Р.М.,

за участю секретаря Лугини О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/16852/23 за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Коки Валентини Аркадіївни, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д. М..,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що квартира АДРЕСА_1 є неприватизованою та забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. З 01 травня 2014 року по 01 грудня 2023 року внаслідок ухилення відповідачів від виконання зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з опалення виникла заборгованість у розмірі 61540,06 грн.

Таким чином, просив суд стягнути з у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії у сумі 61540, 06 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 7 лютого 2024 року позов задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання яких: АДРЕСА_2 , на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, що виникла станом на 01.12.2023 року, в розмірі 61540, 06 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кока В.А., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове,- про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що при вирішенні спору суд не з`ясував, яким чином визначена ця заборгованість та яким доказом підтверджується заборгованість за 14 років.

Суд повинен був дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких сплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

В цьому контексті важливим також є і висновок, викладений у постанові Верховного Суду в постанові 27 грудня 2018 року у справа № 127/8837/16-ц, а саме - вчинення платежів за межами позовної давності не може свідчити про її переривання.

Таким чином, стягнення заборгованості за 14 років є незаконним та суд мав застосувати інститут позовної давності.

Вважає, що суд взагалі навіть не намагався встановити фактичні обставини справи, а саме, хто проживає у квартирі та з якого часу.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_2 фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 помер у м. Варшава, тому до участі у справі мав бути залучений його правонаступник.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, що проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Особовий рахунок споживача послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 оформлено в КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради на ОСОБА_1 з травня 2011 року після смерті її чоловіка ОСОБА_8 та визнання ОСОБА_1 уповноваженим квартиронаймачем. ОСОБА_1 як уповноважений квартиронаймач навіть за умови тимчасової відсутності в житловому приміщенні зберігає права і несе обов`язки за договором найму жилого приміщення.

Відповідь виконавчого комітету Житомирської міської ради № 66/823 від 27.09.2024 року, надана на запит КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради № 3562/10 від 26.09.2024 року, свідчить про те, що рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради про зміну договору найму жилих приміщень та переоформлення особових рахунків за зазначеною вище адресою в період з 2014 року по сьогоднішній день не встановлено.

Отже, відповідачі, в тому числі і квартиронаймач ОСОБА_1 , не звертались до Житомирської міської ради як наймодавця житлового приміщення та не змінювали чи/або розривали договір найму.

Також жоден з відповідачів не звертався до КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради з заявою та документами, щоб підтверджували інше місце їх проживання, ніж зареєстроване, та не повідомляв підприємство про тимчасову відсутність у житловому приміщенні. Також у підприємства була відсутня інформація про смерть ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 1 грудня 2023 року, відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в Реєстрі відсутні.

Згідно з довідкою про склад сім`ї від 06.12.2023, особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уповноваженим квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , а сини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онуки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,є членами її сім`ї.

Матеріали справи також свідчать, що відповідачі зареєстровані за вказаною адресою.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.05.2014 року по 01.12.2023 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою : АДРЕСА_5 , заборгованість складає 61540,06 грн.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 – адвокат Кока В.А., надала суду витяг зі свідоцтва про смерть, виданого 4 жовтня 2019 року Відділом реєстрації актів громадянського стану міста Варшави Республіки Польщі, яке свідчить про те, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Отже, на час звернення до суду з даним позовом відповідач ОСОБА_4 помер.

Відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні та юридичні особи.

За правилами частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Таким чином, пред`явлення позовних вимог до особи, яка на момент звернення до суду померла та правоздатність якої є припиненою, не узгоджується з вимогами цивільного та цивільно-процесуального законодавства та позбавляє суд можливості розглядати даний спір.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, зазначена норма стосується як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

З огляду на вищезазначене, провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 слід закрити з підстав, передбачених п.1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слід зазначити наступне.

Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона разом із сином ОСОБА_5 , а також її син ОСОБА_2 не проживають за вказаною адресою, відтак не зобов`язані сплачувати кошти за надані позивачем послуги.

На підтвердження вказаних обставин суду надано довідку, видану Брусилівською селищною радою Житомирського району Житомирської області 23 листопада 2023 року за №315 про те, що ОСОБА_2 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .

Окрім того, до матеріалів справи долучено довідки Брусилівської селищної ради №3715 від 22 листопада 2023 року та №792 від 27 лютого , які містять інформацію про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно проживають в АДРЕСА_3 .

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Частиною 1 ст. 19 «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової

Отже, опалення багатоквартирного будинку є цілісною системою й навіть за умови непроживання особи у квартирі, тепло продовжує подаватися для підтримки належного температурного режиму всієї будівлі.

Опалення – це підтримка цілісності будівлі й теплопостачання багатоквартирного будинку, яка забезпечує належний санітарно-гігієнічний стан всієї будівлі. Навіть за відсутності мешканця, квартира забезпечується теплом через внутрішньобудинкові мережі та від суміжних приміщень.

Хоча стаття 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» звільняє споживачів від обов`язку сплачувати за деякі послуги ( водопостачання, вивезення сміття) у разі відсутності понад 30 днів, проте це не стосується послуги з теплопостачання. Оскільки послуга з постачання тепла надається на весь будинок безперервно, факт проживання чи непроживання конкретної особи у певній квартирі цього будинку не впливає на обсяг наданої послуги всьому будинку.

Оскільки відповідачі ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровані за вказаною адресою й не ставили питання про зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , вони нарівні із особами, які там проживають ( ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) зобов`язані нести обов`язок зі сплати наданих позивачем комунальних послуг.

Однак, заборгованість за надані позивачем послуги слід стягнути у межах строку позовної давності, за період з 11 грудня 2017 року по 11 грудня 2023 року, що становить 53031 грн. 62 коп.

Таким чином, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення,- про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коки Валентини Аркадіївни, задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість у розмірі 53031,62 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради по 577,06 грн судового збору.

Провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_4 закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча Талько О.Б.

Судді: Коломієць О.С.

Борисюк Р.М.