Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №282/674/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №282/674/26 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.

Номер провадження №33/4805/1153/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я. по провадженню за апеляційною скаргою захисника Васильчука Володимира Петровича на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №282/674/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Васильчука Володимира Петровича на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №282/674/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Любарського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№673172 від 23.05.2026, ОСОБА_1 23.05.2026 о 00 год. 51 хв. в с.Стара Чортория, вул.Широка Житомирського району Житомирської області керував транспортним засобом марки Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі КНП «Любарська лікарня» зі згоди водія та підтверджується медичним висновком №26 від 23.05.2026, чим порушив п.2.9.А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду захисник ОСОБА_1 Васильчук В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків судді обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, які мають істотне значення по справі.

Зазначає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, в акті медичного огляду та постанові суду не зазначено модель і серійний номер приладу «Drager Alcotest», що унеможливлює перевірку його сертифікації та допустимої похибки. Відеозапис фіксує різке зниження показника алкоголю з 0,34 до 0,25 проміле протягом 20 хвилин, що, на думку апелянта, свідчить про можливу некоректну роботу приладу, розбіжність в показниках могла бути викликана підвищенням у ОСОБА_1 артеріального тиску. Крім того, в акті медичного огляду не зафіксовано запаху алкоголю з порожнини рота, а лікар не запропонував здати біологічні зразки для проведення повноцінного лабораторного дослідження. Також з відеозапису вбачається, що під час огляду використовувався заздалегідь відкритий муштук, що ставить під сумнів достовірність отриманих результатів. Окремо захисник звертає увагу на те, що під час зупинки транспортного засобу працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 право на захист. У зв`язку з цим вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами.

У судове засідання сторона захисту (захисник та особа, яку притягнуто до відповідальності) не прибула, про час та місце судового розгляду овідмолена належним чином.

Захисником Васильчуком В.П. втреттє подано письмове клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з неотриманням ним відповідей на направлені адвокатські запити.

Ураховуючи, що розгляд справи уже двічі відкладався за клопотанням захисника, інформація, яку він бажає отримати на неправлені до певних установ адвокатські запити, не була предметом дослідження суду першої інстанції, у її отриманні чи витребуванні під час судового розгляду стороні захисту відмовлено не було, апеляційний суд приймає рішення про проведення розгляду у відсутність особи, якою подано апеляційну скаргу, оскільки його неявка за умови належного повідмолення не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9.А ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9.А ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Як на докази вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №673172 від 23.05.2026 року, рапорт інспектора СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Ткачука Романа від 23.05.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що 23.05.2026 року о 01 год. 10 хв. для огляду, було направлено ОСОБА_1 в КНП «Любарська лікарня». Огляд проводився за допомогою Alcotest Drager. Результат огляду: перебуває у стані алкогольного сп`яніння, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №26, з якого слідує, що 23.05.2026 року о 01 год. 40 хв. в КНП «Любарська лікарня» проведено огляд ОСОБА_1 . Результат огляду: перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відеозапис, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне:

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регулюється положеннями ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції // затв. Наказом МВС 09.11.2015 року №1452/735 зі змінами (далі Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів врегульовано розділом ІІ Інструкції, згідно положень якого за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції України або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Порядок проведення огляду водія на стані сп`яніння в закладах охорони здоров`я регулюється розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень указаного розділу Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять доказів дотримання вищевказаного порядку, оскільки за результатами такого огляду було складено наявний у справі Висновок №26 від 23.05.2026 року (підпис обстежуваного в якому відсутній), який не містить даних про цифровий показник алкоголю в крові обстежуваного, який перевищує 0,2 проміле.

Окрім того, Акт медичного огляду, на підставі якого складено вище вказаний висновок, в матеріалах справи відсутній.

З долученого до матеріалів відеозапису, на який суд посилається, однак не зазначає про його зміст, вбачається, що після зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому висловив бажання пройти такий огляд саме у закладі охорони здоров`я, куди його було доставлено поліцейськими. У медичному закладі ОСОБА_1 двічі проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, назва та номер якого медичними працівниками не вказувався. За результатами продуття алкотестеру вперше цифровий показник приладу зафіксував показники на рівні 0, 34 % проміле (01:21:38 час вказаний на відеозаписі, диск №2), вдруге на рівні 0,25% (01:41:48 час вказаний на відеозаписі, диск №1). З урахуванням таких результатів огляду, лікарем складено медичний висновок, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, однак ступінь такого сп`яніння відповідно до проведених досліджень зазначено не було.

За таких обставин, висновок про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ступінь якого перевищує допустиму норму (0,2 проміле) і є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП, неможливий, оскільки такий показник у визначених вище вказаною Інструкціях документах не зазначено.

Не зазначено відповідний показник сп`яніння і у судовому рішенні, хоча суд дійшов висновку про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, під час апеляційного розгляду встановлено, що докази вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, у матерілах справи про адміністративне правопорушення були відсутні, тому висновок суду про визнання його винуватим у вчиненні такого правопорушення та накладення стягнення, передбаченого зазначеною нормою, є протиправним, не грунтується на досліджених доказах.

Що стосується зафіксованих на відеозаписі даних про проведення у медичному закладі освідування ОСОБА_1 на стан сп`яніння із застосуванням спеціаотного технічного пристрою (засобу), то слід зауважити наступне:

У наявних у справі матеріалах (безпосередньо висновок №26 від 23.05.2026) не зафіксовано ні факт використання такого пристрою, ні його технічні характеристики, ні наявності сертифікату відповідності та/або сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларації про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Результати проведених оглядів не були зафіксовані на паперових та(чи) електронних носіях, про порядок застосування спеціального технічного засобу особу проінформовано не було. Окрім цього, відсутні і докази того, що при проведенні вимірювань були використані одноразові та запаковані мундштуки для алкотестера, що унеможливлювало б спотворення результату тестування.

Навіть якщо, не зважаючи на вищевказані висновки, взяти до уваги зафіксовані на відеозаписі обставини щодо тестування ОСОБА_1 та результати такого (0,25 проміле при повторному вимірюванні), то враховуючи технічні характеристики газоаналізаторів, які використовуються при проведенні освідувань, як правило - газоаналізатор «Drager Alcotest 6820», то ними передбачено можливість похибок у їх роботі: абсолютна похибка (Д): ± 0,02 мг/л – у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка (д): ± 10 % – у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 ‰ – у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка (д): ± 10 % – у діапазоні понад 0,4 ‰, що свідчить про те, що показник 0,25 проміле при допустимих похибках межує з допустимим рівнем.

Отже судом встановлено не лише таку обставину, як відсутність належних та допустимих доказів, які у їх сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість особи у вчиненні правопорушення, а й відсутність у діях такої особискладу правопорушення, за вчинення якого її притягнуто до відповідальності.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватогсті вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки щодо особи, що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

У результаті апеляційного розгляду, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення та визнає доводи апеляційної скарги захисника обгрунтованими.

Установлені під час апеляційного перегляду обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що мало наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, наявність складу якого у її діях матеріалами справи не доведено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є помилковим, а отже постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Васильчука Володимира Петровича на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №282/674/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову Любарського районного суду Житомирської області від 16 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №282/674/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу про адміністративне правопорушення скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення №282/674/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу на підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрити .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.