Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №158/2423/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/2423/26 Провадження №33/802/726/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., захисника Малиневського П.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Малиневського П.П., в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 28.05.2026 року о 16 год. 26 хв. по автомобільній дорозі Н-22, сполучення «Устилуг-Луцьк-Рівне» 127 км + 700м., повторно протягом року, керував транспортним засобом – автомобілем марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. « НОМЕР_1 », будучи особою, стосовно якої постановою головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Герасименко Ю.О. від 01.04.2024 року у ВП №49985876 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 9 ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник Малиневський П.П. подав апеляційну скаргу, вважає її незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню, через істотне порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що розгляд справи відбувся за його відсутності з порушенням вимог статті 268 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів своєчасного та належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Звертає увагу, що єдиним підтвердженням повідомлення про розгляд справи, є його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677938 від 28.05.2026, однак у графі 12 цього протоколу міститься виклик до Луцького міськрайонного суду Волинської області, а Ківерцівський районний суд не надсилав жодних повісток та розглянув справу без участі ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, вважає, що було істотно порушено його право на захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Вказує, що Ківерцівський районний суд Волинської області є неповноважним судом для розгляду справ із вищевказаної ділянки дороги. Наголошує, що суд першої інстанції вийшов за межі обвинувачення, оскільки в оскаржуваній постанові послався на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.02.2026 року як доказу вини особи. Також, стверджує, що ОСОБА_1 не був обізнаний про постанову державного виконавця від 01.04.2024 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження та визнати поважними причини його пропуску, постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, який підтримав апеляцію і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу наступного висновку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, постанову отримав лише 01 липня 2026 року, що підтверджено матеріалами справи, тому строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Приписами ч.7 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до норм ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП є вірною, оскільки останній керував транспортним засобом не маючи права керування даним транспортним засобом, чим було порушено вимоги п. 2.1А Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Перш за все, довідкою УПП у Волинській області ДПП від 29.05.2026, з якої вбачається, що 18.02.2026 постановою Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці. Постанова судді набрала законної сили 03.03.2026.(а.с.4)

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677938 від 28.05.2026, у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП; постановою головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Герасименко Ю.О. від 01.04.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника, а тому прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке передбачене санкцією частини 5 статті 126 КУпАП.

Отже, сукупність наведених доказів, які містяться в матеріалах справи повністю спростовують твердження сторони захисту про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Посилання захисника Малиневського П.П. на відсутність належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи є хибними та спростовуються матеріалами справи.

Як убачається з матеріалів справи, розгляд справи Ківерцівським судом був призначений на 12.06.2026 та 18.06.2026. Судові повістки надсилались ОСОБА_1 на домашню адресу: АДРЕСА_1 , яка вказана у протоколі серії ЕПР1 №677938 від 28.05.2026, та ж сама адреса зазначена і у поданій апеляційній скарзі.

Крім того, дослідженими матеріалами справи підтверджується, що судові повістки направлені на адресу проживання ОСОБА_1 , були повернуті суду оператором поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про перебування справи на розгляді суду, але не реалізував свої процесуальні права шляхом участі у судових засіданнях або подання відповідних клопотань із невідомих для суду причин.

Не з`явився ОСОБА_1 і в суд апеляційної інстанції.

Щодо доводів про порушення правил територіальної підсудності, то апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Положення ч. 2 ст. 276 КУпАП передбачають, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Аналізуючи зміст вказаної правової норми, ч. 2 ст. 276 КУпАП передбачає альтернативну підсудність і надає право, а не покладає на орган (посадову особу) безумовний обов`язок щодо направлення справи за місцем проживання особи. Визначення підсудності за місцем проживання водія є процесуальною можливістю, яка реалізується за умови наявності відповідного волевиявлення (письмового клопотання) особи на стадії складання протоколу або до початку розгляду справи по суті, та за умови належного обґрунтування такого клопотання.

Матеріалами справи установлено, що правопорушення було вчинено та зафіксовано на 127 км + 700 м автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне» (смт Цумань), що територіально відноситься до юрисдикції Ківерцівського районного суду Волинської області.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677938 від 28.05.2026, ОСОБА_1 не заявляв письмових клопотань про розгляд справи за місцем свого проживання, а сама лише вказівка у бланку протоколу адреси проживання особи не є автоматичною підставою для зміни територіальної підсудності.

З огляду на викладене, оскільки справа розглянута Ківерцівським районним судом Волинської області, за місцем вчинення правопорушення у повній відповідності до вимог ч. 1 ст. 276 КУпАП, твердження захисника про порушення правил територіальної підсудності є безпідставними та такими, що спростовуються нормами чинного законодавства.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності його вини є такими, що не знайшли свого підтвердження. Вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Будь-яких об`єктивних даних, які б ставили під сумнів достовірність цих доказів або свідчили про недоведеність вини особи, матеріали справи не містять.

Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років, визначене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити захиснику Малиневському П.П. строк на апеляційне оскарження постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Малиневського П.П., в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя