Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №161/377/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/377/26 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.

Провадження № 22-ц/802/1054/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів: Здрилюк О. І., Федонюк С. Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум житлової субсидії за апеляційною скаргою позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2026 року

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України (далі – ГУ ПФУ) у Волинській області звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та рішенням від 17 жовтня 2024 року №1055684156-2024-8 їй призначено житлову субсидію відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». В результаті проведення обов`язкового моніторингу інформації Державної прикордонної служби України виявлено випадок перетину відповідачем державного кордону 21 травня 2022 року та 30 січня 2023 року (пункт пропуску «Ягодин», Волинська область).

Позивач зазначав, що листом від 21 лютого 2025 року №0300-0309-8/12087 відповідача було належним чином проінформовано про виявлені результати проведеного моніторингу інформації та про припинення здійснення виплати житлової субсидії. На прохання надати документи, що підтверджують період перебування за кордоном, жодних пояснень чи повідомлень про перебування за кордоном від ОСОБА_1 не надходило. Зважаючи на це, утворилася переплата житлової субсидії у розмірі 7 913 грн 35 коп.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено лист з повідомленням про факт переплати житлової субсидії та необхідність повернення зазначеної суми на відповідні рахунки, проте станом на дату подання позовної заяви вона суму переплати не повернула.

Ураховуючи наведене, ГУ ПФУ у Волинській області просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надміру виплачену суму житлової субсидії за період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року у розмірі 7913 грн 35 коп., а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2026 року в позові ГУ ПФУ у Волинській області відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ГУ ПФУ у Волинській області Логвін І. П., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ГУ ПФУ у Волинській області.

На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові у цій справі. Суд не звернув уваги на те, що пп. 3 п. 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (із змінами, далі - Положення № 848) визначено, що житлова субсидія не призначається, зокрема, в тому випадку коли у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев`ятому - одинадцятому цього підпункту). Разом з тим, в результаті проведення обов`язкового моніторингу інформації Державної прикордонної служби України виявлено випадок перетину відповідачем державного кордону 21 травня 2022 року та 30 січня 2023 року (пункт пропуску «Ягодин», Волинська область). Пунктом 90 Положення № 848 визначено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 року включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 року - орган ПФУ) про виникнення обставин, зокрема щодо перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім`ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів. На виконання вимог Положення № 848 та на підставі проведеної відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» верифікації житлових субсидій і пільг, встановлено факти порушення з боку ОСОБА_1 . Так, управлінням отримана інформація про перетин відповідачем державного кордону 21 травня 2022 року та 30 січня 2023 року (пункт пропуску «Ягодин», Волинська область). У зв`язку з цим утворилася переплата житлової субсидії за період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року у розмірі 7 913 грн 35 коп. ГУ ПФУ у Волинській області повідомило відповідача про необхідність повернути на розрахунковий рахунок управління надміру виплачену суму житлової субсидії. Однак, ОСОБА_1 у добровільному порядку не повернула незаконно отримані кошти, а тому сума надміру виплачених їй сум житлової субсидії у вищезазначеному розмірі підлягає стягненню на користь ГУ ПФУ у Волинській області.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач не подала.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 12 серпня 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення та надання житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Рішенням про призначення житлової субсидії від 17 жовтня 2024 року №1055684156-2024 ОСОБА_1 призначено житлову субсидію на ЖКП/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за адресою: АДРЕСА_1 .

У результаті проведення обов`язкового моніторингу інформації Державної прикордонної служби України виявлено випадок перетину відповідачем державного кордону 21 травня 2022 року та 30 січня 2023 року (пункт пропуску «Ягодин», Волинська область).

В інформаційно-комунікаційній системі ПФУ (ІКІС ПФУ) «Реєстр застрахованих осіб» міститься Картка рекомендації за результатами відповідного моніторингу. У полі «Джерело надходження інформації» зазначено, що дані надійшли саме від Державної прикордонної служби України із підсистеми «Аркан»; у полі «Зміст виявленої невідповідності» відображено конкретні дати та місця перетину кордону; у полі «Ідентифікатор рядка щомісячного інформаційного обміну» зазначено унікальний номер особи, якій призначено пільгу/субсидію - PFUS010101042023. Вказаний номер повністю відповідає номеру в картці «Інформація ДСВ пільг/ субсидій» відповідача, де зазначені її ідентифікаційні дані, що підтверджує факт перетину кордону саме ОСОБА_1 .

Листом від 21 лютого 2025 року № 0300-0309-8/12087 ГУ ПФУ у Волинській області проінформувало відповідача про виявлені результати проведеного моніторингу інформації та про припинення здійснення виплати житлової субсидії і запропонувало їй надати документи, що підтверджують період перебування за кордоном.

Як слідує з розрахунку заборгованості, відповідачу ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року виплачена житлова субсидія у розмірі 7 913 грн 35 коп.

Листом від 13 травня 2025 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило відповідача про необхідність повернення надміру виплачених коштів житлової субсидії за період з 01 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року у розмірі 7 913 грн 35 коп., у зв`язку з перебуванням особи зі складу домогосподарства на день звернення за призначенням житлової субсидії за кордоном понад 60 днів. Проте, жодних пояснень чи повідомлень про перебування за кордоном від відповідача ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області не надходило.

Звертаючись до суду з цим позовом, ГУ ПФУ у Волинській області свої вимоги мотивувало тим, що відповідачу було надміру виплачено суму житлової субсидії у розмірі 7 913 грн 35 коп., оскільки вона у порушення п. 90 Положення № 848 протягом 30 календарних днів не проінформувала уповноважений орган про виникнення обставин, передбачених пп. 3 п. 14 цього Положення, зокрема щодо перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім`ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів.

Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848.

Згідно з п. 3 Положення № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг – мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Відповідно до п. 4 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі – громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

За змістом п. 5 Положення № 848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі – соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».

Житлові субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (п. 6 Положення № 848).

Пунктом 9 Положення № 848 визначено, що контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи.

Відповідно до пп. 3 п. 14 Положення № 848 (в редакції на час звернення відповідача за призначенням субсидії) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), зокрема, якщо у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев`ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються.

Пунктом 56 Положення № 848 передбачено, що уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.

Пунктом 90 Положення № 848 визначено, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 року включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 року - орган ПФУ) про виникнення обставин, зокрема щодо перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім`ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів.

Пункт 90 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 19 квітня 2022 року, відповідно до якого норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов`язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Відповідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 204-р, Волинська область входить до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2024 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України. Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і по даний час в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» органи, які здійснюють державні виплати, мають право проводити додаткові перевірки інформації, наданої реципієнтами під час звернення за державними виплатами та опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, а також приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 727/5743/15-ц у пунктах 19-21 виснувала, «…що сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. Суди першої й апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що надмірно перерахована (виплачена) субсидія є шкодою. Застосування до спірних правовідносин приписів статей 1166 і 1231 ЦК України є помилковим. Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України). Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо позивач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку особи як набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов`язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо…».

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17.

При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц.

Добросовісність як презумпція матеріального права має процесуальне значення та впливає на розподіл доказування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Rysovskyy v. Ukraine» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року, «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року, «Megadat. com SRL v. Moldova» від 08 квітня 2008 року, «Moskal v. Poland» від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Lelas v. Croatia» від 20 травня 2010 року і «Toscuta and Others v. Romania» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року та «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції відмовляючи в позові ГУ ПФУ у Волинській області, обґрунтовано виходив з того, що на дату звернення відповідача ОСОБА_1 про призначення та надання житлової субсидії 01 жовтня 2024 року, на момент призначення житлової субсидії 17 жовтня 2024 року, та на момент її виїзду за межі України 21 травня 2022 року та 30 січня 2023 року, і по даний час в Україні безперервно діє воєнний стан, а тому норми п. 90 Положення № 848 щодо обов`язку відповідача поінформувати уповноважений орган про перебування за кордоном особи із складу домогосподарства або члена сім`ї особи із складу домогосподарства сукупно більш як 60 днів, не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка». З огляду на наведені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що до 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування (пп. 3 п. 14 Положення № 848) та відсутність обов`язку у відповідача щодо інформування уповноваженого органу щодо перебування за кордоном протягом дії воєнного стану в України (п. 90 Положення № 848), що свідчить про те, що нею не було допущено порушення вказаного Положення.

Зважаючи на те, що позивач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували порушення відповідачем п. 90 Положення № 848, що свідчить про відсутність у її діях недобросовісності, ураховуючи, що житлова субсидія призначена позивачем відповідачу добровільно та на підставі необхідних для цього документів, тому цілком правильним є висновок суду про відсутність передбачених ст. 1215 ЦК України підстав для стягнення з неї призначеної та отриманої суми житлової субсидії на користь ГУ ПФУ у Волинській області.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про відмову в позові ГУ ПФУ у Волинській області є законним та обґрунтованим.

Висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким суд надав належну правову оцінку, а тому не потребують повторної оцінки апеляційним судом.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у цій справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя

Судді: