Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №754/3864/23 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/245/26

Справа№754/3864/23

Вирок

Іменем України

11 серпня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12021100030003509 від 31.12.2021 р. щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , не судимого,

за обвинуваченням за ч.1 ст. 286-1 КК України,

за участі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 31.12.2021 р. приблизно о 18 год. 07 хв., будучи особою, яка керує транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння (0,47 проміле) за кермом технічно справного автомобіля марки "ГАЗ 24", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у другій смузі для руху від правого краю автодороги, по проїзній частині пр. Лісового, зі сторони вул. Волкова, в напрямку вул. Мілютенка в м.Києві, у порушення вимог п.п. 2.3 "б", 2.9 "а", 4.16 "а", 18.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, вчасно не реагував відповідним чином на її зміну, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, своїми діями вчинив небезпеку для руху пішоходів, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, розташованим поблизу будинку № 23 по пр. Лісовому, що був позначений дорожніми знаками 5.35.1-5.35.2 ("Пішохідний перехід") і дорожньою розміткою 1.14.1 ("Зебра"), продовжив рух, при цьому, не надав перевагу для руху пішоходу ОСОБА_6 , яка в цей час пересікала проїзну частину по вказаному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху вказаного автомобіля "ГАЗ 24" і мала перевагу в русі під час переходу проїзної частини по нерегульованому пішохідному переходу, внаслідок чого ОСОБА_3 вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , в результаті чого остання отримала тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров"я, на строк понад 21 добу, у виді закритої травми правої гомілки: синець округлої форми, без опису морфології; багатоуламковий перелом шийки правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків; багатоуламковий перелом проксимального відділу правої великогомілкової кістки (зі зміщенням, набряком параартикулярних тканин.

ОСОБА_3 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, оскільки він порушив правилf безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп"яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час судового засідання захисник - адвокат ОСОБА_5 повідомив, що між обвинуваченим, з одного боку, та потерпілою, з іншого боку, укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України, та просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні проти затвердження угоди заперечував. Зазначив, що призначення обумовленого сторонами угоди покарання ОСОБА_3 , з застосуванням положень ст.69 КК України, не відповідає суспільним інтересам.

Потерпіла та обвинувачений просили затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене з потерпілою покарання.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, потерпіла ОСОБА_6 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК України, інтересам суспільства, сторони дійсно примирились, потерпіла немає претензій до обвинуваченого, що підтверджено ними в судовому засіданні, та погодили вид і розмір покарання.

Умовами угоди правильно враховано, що ОСОБА_3 щиро покаявся у вчиненому, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяв розкриттю злочину, надаючи повні, докладні показання з приводу обставин кримінального правопорушення та повністю відшкодував завдану потерпілій кримінальним правопорушенням шкоду.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, а тому, укладення угоди не суперечить вимогам ч. 3 ст. 469 КПК України.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, добровільно відшкодував заподіяну потерпілій шкоду, готовий надалі допомагати потерпілій у подоланні наслідків ДТП. Також суд бере до уваги вік обвинуваченого, його стан здоров"я та інші обставини, які характеризують його як особу.

Встановлено також обставини, які, згідно з вимогами ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 , а саме: щире каяття та повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відсутні.

При цьому судом враховуються і положення ст.69 КК України, відповідно до яких за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті).

При узгоджеyні виду та міри покарання сторони угоди, крім врахування сукупності пом`якшуючих покарання обставин, перелічених в обвинувальному акті, та відсутності обтяжуючих покарання обставин, даних про особу обвинуваченого, раніше не судимого, виходили з того, що таке покарання має відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим у Розділі XI Загальної частини КК України (ст.ст.65-73), а також з того, що відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Сторони угоди просили суд взяти до уваги форму вини ОСОБА_3 , зокрема те, що скоєний ним злочин є необережним; ступінь тяжкості вчиненого ним діяння та наслідки його вчинення - тілесні ушкодження середньої тяжкості; дані про особу обвинуваченого, позитивні характеристики, відсутність судимості, стан здоров"я, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують; ставлення обвинуваченого до цього порушення, а саме: відверте визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, повне розуміння негативних наслідків скоєного та бажання їх усунути. В угоді сторони зазначили, що ОСОБА_3 приймав активну участь у проходженні лікування потерпілою, відшкодовував завдані своїми діями збитки, а також те, що обвинувачений проходив військову службу, був поранений, має військові нагороди.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що обвинувачений відшкодував їй завподіяну шкоду.

У свою чергу обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та беззастережно, ніякі обставини кримінального провадження не оспорював, вчергове вибачився перед потерпілою.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 не мають взаємних претензій, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який має постійне місце роботи та міцні соціальні зв`язки, проходив військову службу за мобілізацію та був звільнений за станом здоров"я, з урахуванням стану його здоров"я, суд вважає, що у даному випадку можливо прийняти позитивне рішення щодо затвердження угоди про примирення з застосуванням покарання за вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286-1 КК України, обумовленого та запропонованого суду сторонами угоди, основного покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, а саме штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 гривень, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 (два) роки.

Суд вважає, що зміст укладеної угоди про примирення жодним чином не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм ч.3 ст.469, ч.7 ст.474 КПК України. Обґрунтованих підстав, як стверджує у запереченнях прокурор, обмежувати дію принципу диспозитивності у цьому конкретному кримінальному провадженні суд не встановив. Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам ст.ст. 65-67,69 КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність, зокрема ч.2 ст.53 КК України.

Суд стягує з ОСОБА_3 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

Речові докази - медична документація на ім`я ОСОБА_6 - підлягає поверненню потерпілій; CD-R диск із відеозаписом моменту ДТП з камер «Безпечне місто», CD-R диск із відеозаписом моменту ДТП з камер відеоспостереження відділення № 139 ТОВ «ФК «А ФІНАНС» - підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 11.03.2026 р., укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 6653,56 грн.

Речові докази - медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 - повернути потерпілій; CD-R диск із відеозаписом моменту ДТП з камер «Безпечне місто», CD-R диск із відеозаписом моменту ДТП з камер відеоспостереження відділення № 139 ТОВ «ФК «А ФІНАНС» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий -