Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №904/4454/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4454/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Перескока Івана Івановича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року у справі № 904/4454/24 (суддя Новікова Р.Г.)

за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Перескока Івана Івановича м. Дніпро

про стягнення пені в розмірі 49 980,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до фізичної особи-підприємця Перескока Івана Івановича з позовом про стягнення пені в розмірі 49 980,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, що встановлено рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/59-р/к від 05.10.2023 року.

Позивач зазначав, що Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатом розгляду матеріалів справи №54/40-22 прийнято рішення від 05.10.2023 року №54/59-р/к, яким дії фізичної особи-підприємця Перескока Івана Івановича визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (в редакції, яка була чинна до 01.01.2024 року), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг: “Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (Ліквідація стихійних сміттєзвалищ на території міста та вивезення новорічних ялинок)”, проведених Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради Дніпропетровської області за допомогою електронної системи публічних закупівель “Prozorro”, ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2020-01-04-000036-а. За зазначене порушення на відповідача накладений штраф у розмірі 68 000 грн.

Позивач повідомив, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі №904/6285/23 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Перескока І.І. про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.10.2023 року №54/59-р/к у справі №54/40-22.

На підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції” позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 49 980,00 грн з 06.03.2024 року (наступний день після прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області) по 23.04.2024 року (день перед днем прийняття Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Перескока І.І. до розгляду).

Пеня нарахована за порушення відповідачем строку оплати нарахованого штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року у справі № 904/4454/24 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Перескока Івана Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, на рахунок ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро/21081100, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) пеню в розмірі 49 980,00грн.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Перескока Івана Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037; місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги чинного законодавства України, не надав належну оцінку запереченням відповідача. Наводить за текстом апеляційної скарги обставини справи.

Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року по справі № 904/4454/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Південно-східного міжобласного територіального відділення АМК України (позивач) до ФОП Перескок І.І. (відповідач) про стягнення пені у розмірі 49980 грн. повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач висловив свою думку стосовно доводів відповідача. Вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2025 року було відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до змісту апеляційної скарги відповідач не зазначає, які норми матеріального чи процесуального права порушено судом, яким саме доводам скаржника суд першої інстанції не надав оцінку. Скарга містить цитування норм права та посилання на рішення Європейського суду з прав людини.

Наведене унеможливлює оцінку судом вимог скаржника,

Між тим, матеріали справи свідчать про наступне:

Рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.10.2023 року №54/59-р/к у справі №54/40-22 дії фізичної особи-підприємця Перескок Івана Івановича визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг: “Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (Ліквідація стихійних сміттєзвалищ на території міста та вивезення новорічних ялинок)”, проведених Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради Дніпропетровської області за допомогою електронної системи публічних закупівель “Prozorro”, ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2020-01-04-000036-а.

За зазначене порушення на фізичну особу-підприємця Перескок Івана Івановича накладений штраф у розмірі 68 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями) рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Супровідний лист Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54-02/2053 від 10.10.2023 року разом з копією рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54/59-р/к від 05.10.2023 року у справі №54/40-22 направлявся на адресу відповідача разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4910112128248.

Вказане направлення було повернуто на адресу Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями), у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, не має можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації) відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України”, газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур`єр”, “Офіційний вісник України”, друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Встановлено, що інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України “Урядовий кур`єр” від 16.12.2023 року №252 (7650).

Таким чином рішення вважається таким, що вручене відповідачу 26.12.2023 року.

Ці доводи суду скаржником не спростовуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями) особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Враховуючи встановлене, строк сплати штрафу, накладеного рішенням, закінчився 26.02.2024 року, про що вірно виснував суд в оскаржуваному рішенні і що також скаржником не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Встановлено, що відповідач у даній справі оскаржував рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.10.2023 року №54/59-р/к у справі №54/40-22 до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 року у справі №904/6285/23 суд відкрив провадження за позовом фізичної особи-підприємця Перескок Івана Івановича про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.10.2023 року №54/59-р/к у справі №54/40-22.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі №904/6285/23 в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Перескок Івана Івановича відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 року у справі №904/6285/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Перескок Івана Івановича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі №904/6285/23.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2025 року у справі №904/6285/23 апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Перескок Івана Івановича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 року у справі №904/6285/23 залишена без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями) протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Згідно з квитанцією №9352-8583-9510-0042 відповідач сплатив штраф у розмірі 68 000 грн 29.08.2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 року (із змінами та доповненнями) за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За змістом позову позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 49 980,00 грн за період з 06.03.2024 року(наступний день після прийняття рішення господарським судом Дніпропетровської області) по 23.04.2024 року (день перед днем прийняття Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Перескока І.І. до розгляду).

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином тривалість зупинення визначається періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі №904/3536/18, від 16.04.2019 року у справі №910/11550/18 та від 31.10.2019 року у справі №904/3778/18.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 року №2210-III (із змінами та доповненнями) передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як зазначалось вище, відповідач скористався правом на оскарження рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.10.2023 року №54/59-р/к у справі №54/40-22 до господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи періоди, на які зупинялося нарахування пені внаслідок оскарження відповідачем рішення, розмір пені за прострочення сплати штрафу відповідачем за період 06.03.2024 року - 23.04.2024 року становить 49 980 грн (68000грн. х 1,5% = 1020грн х 49 дні = 49 980грн).

За доводами апеляційної скарги скаржник не вказує, в чому неправильність визначення позивачем періоду нарахування пені та не наводить свій розрахунок.

Суд першої інстанції вірно виснував, що накладений відділенням на підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції” штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані відділенням на підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Положеннями ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду.

Як зазначалось вище, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №915/304/18, від 19.03.2019 року у справі №904/3536/18, від 27.11.2018 року у справі №910/4081/18.

Виходячи з аналізу ч.ч.1,4 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений ч.3 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” двомісячний строк для сплати штрафу.

Відповідно до ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв`язку з оскарженням такого рішення до суду.

У свою чергу, положеннями ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України “Про захист економічної конкуренції” не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №910/408/18.

Встановлено судом і апелянтом не спростовано, що станом на день розгляду справи судом пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.

Враховуючи, що позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача пені, вірно визначений період для її нарахування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Під час апеляційного перегляду справи скаржник висновки оскаржуваного рішення не спростував. Тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд покладаються на апелянта відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року у справі № 904/4454/24 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков