Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №924/1294/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Справа № 924/1294/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г.

без участі представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 17.03.2026 суддею Заярнюком І.В. у м. Хмельницький (повний текст рішення складено 27.03.2026) у справі № 924/1294/25

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд"

про стягнення 69400 грн штрафних санкцій (пені)

ВСТАНОВИВ:

Керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Хмельницької міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ТзОВ "Груп Інтрейд" 69400 грн штрафних санкцій (пені).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор послався на порушення відповідачем умов договору поставки від 28.03.2024 № 45, укладеного між ВК Хмельницької міської ради та ТзОВ "Груп Інтрейд" в частині строку поставки товару, відтак прокурор вказав на наявність підстав для стягнення з товариства пені, як це визначено у розділі 6 укладеного договору.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2026 у даній справі позов прокуратури задоволено; стягнуто з ТзОВ "Груп Інтрейд" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 69400 грн; стягнуто з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури 3028 грн витрат зі сплати судового збору; ухвалено видати відповідні накази.

Не погодившись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати повністю і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 поновлено ТзОВ "Груп Інтрейд" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2026 у справі № 924/1294/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Груп Інтрейд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2026 у справі № 924/1294/25; зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2026 у справі № 924/1294/25 до завершення апеляційного провадження; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від прокуратури на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання просила суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В силу ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи стверджується, що ВК Хмельницької міської ради (замовник) на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення процедури відкритих торгів UA-2024-03-06-013421-a, предмет закупівлі 500 FPV дронів SAG7/VI за кодом ДК 021:2015: 34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном". Протоколом ВК Хмельницької міської ради, як замовником, затверджено річний план закупівель, який розміщено у відкритому доступі на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro із відображенням предмету закупівлі: FPV-дрони код ДК 021:34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" з очікуваною вартістю предмета закупівлі 8000000,00грн за рахунок спеціального фонду місцевого бюджету. Згідно інформації про план (закупівля UA-2024-03-06-013421-a) з офіційного веб-порталу Prozorro в мережі Інтернет за веб-адресою: https://prozorro.gov.ua, вказана закупівля замовником проведена відповідно до рішення уповноваженої особи № 41-24 від 06.03.2024, а також зазначено, що джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

Згідно Тендерної документації для процедури закупівлі "Відкриті торги" ВК Хмельницької міської ради, затвердженої рішенням уповноваженої особи (протоколом № 41-24 від 06.03.2024), визначено місце поставки товару: 29005, Хмельницька область м. Хмельницький, строк поставки товарів: до 06.05.2024. У пункті 4 "Істотні умови", що обов`язково включаються до договору про закупівлю" розділу VI Тендерної документації визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Згідно пп. 6.4.2 п. 4 розділу VI Тендерної документації, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у п. п. 1-8, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції надає Гарантійний лист щодо погодження з Істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі (пп. 6.4.4 п. 4 розділу VI Тендерної документації). Підпунктом 6.4.5 п. 4 розділу VI Тендерної документації визначено, що у разі незгоди учасника з істотними умовами договору, або відсутності гарантійного листа щодо погодження щодо його погодження з ними або проекту договору, пропозиція такого учасника відхиляється як така, що не відповідає вимогам тендерної документації.

Протоколом № 47-24 щодо прийняття рішення уповноваженою особою ВК Хмельницької міської ради від 20.03.2024 прийнято рішення про визначення ТзОВ "Груп Інтрейд" переможцем процедури відкритих торгів, так як тендерна пропозиція учасника визнана найбільш економічно вигідною, відповідає тендерній документації, учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним у ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зазначено про намір укласти договір про закупівлю з ТзОВ "Груп Інтрейд".

28.03.2024 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір № 45, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця "FPV-дрони 7", код ДК 021:2015-34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном", а покупець зобов`язується прийняти товар у постачальника і оплатити його вартість на умовах договору. Закупівля здійснюється в рамках виконання Програми шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, які розташовані на території Хмельницької міської територіальної громади на 2022-2024 роки (зі змінами), затвердженої рішенням Хмельницької міської ради від 23.02.2022 № 3. Найменування, кількість, ціна за одиницю та інші характеристики товару визначені в специфікації (додаток 1 до договору), який є його невід`ємною частиною. Ціна договору становить 6200000 грн без ПДВ. Джерело фінансування - місцевий бюджет. Згідно п. п. 4.1 договору, постачальник зобов`язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п. 1.2 договору, але не пізніше 06.05.2024 за адресою: м. Хмельницький. Днем поставки товару та виконання постачальником зобов`язань з передачі товару покупцю вважається день підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (п. 4.7 договору). Постачальник зобов`язується поставити покупцю товар на умовах договору (п. 5.4.3 договору). Пунктом 6.2 договору обумовлено, що сторони несуть відповідальність за неналежне виконання або невиконання умов договору згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства України. У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п. 6.4 договору). Згідно з п. 7.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо доведуть, що порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 2 (двох) робочих днів від дня настання форс-мажорних обставин в письмовій формі за допомогою електронних засобів зв`язку сповістити іншу Сторону про настання дії цих обставин та не пізніше 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дня настання форс-мажорних обставин підтвердити настання форс-мажорних обставин оригіналом документа Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, або іншого компетентного органу, в якому зазначені обставини, що настали, та строк (термін) їх дії. Про припинення обставин повідомляється у такий же порядку та строки (п. 7.2 договору). Сторони погодили, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання або неналежного виконання зобов`язань, строк виконання яких настав до дня виникнення таких обставин, а також звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання (п. 7.4 договору). Строк дії договору встановлюється з дати укладення договору та діє до 31.12.2024 (п. 9.5 договору). Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 9.17 договору).

У специфікації до договору зазначено найменування товару: FPV- дрон SAG 7/VI, виробник ФОП Плющ Д.В., країна походження - Україна, у кількості 500 штук вартістю 12400 грн за штуку (без ПДВ), загальною вартістю 6200000 грн (без ПДВ).

Судами встановлено, що відповідач направив позивачу лист № 15 від 03.05.2024 з проханням продовжити строк виконання зобов`язань за договором до 15.05.2024 у зв`язку з існуванням обставин, незалежних від волі товариства і котрі не могли бути передбачені останнім на момент участі у конкурсі, шляхом укладення додаткової угоди до договору. Також наголосив, що усвідомлюючи всю необхідність поставки товару, призначеного для пришвидшення відсічі збройної агресії російської федерації, жодним чином не відмовляється від виконання зобов`язань за договором закупівлі.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник поставив позивачу товар на загальну суму 6200000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 1963 від 02.05.2024 на суму 1240000 грн без ПДВ та № 2030 від 21.05.2024 на суму 4960000 грн без ПДВ.

Позивачем перераховано кошти на оплату вартості поставленого товару на суму 6200000 грн відповідно до платіжних інструкцій: № 6 від 08.05.2026 на суму 1240000 грн без ПДВ (призначення платежу: 0218230; 2210; За дрони 100 шт.; накладна № 1963 від 02.05.2024, договір № 45 від 28.03.2024 UA-2024-03-06-013421-а на виконання Програми шефської допомоги в/ч; без ПДВ); № 14 від 28.05.2024 на суму 4960000 грн без ПДВ (призначення платежу: 0218230; 2210; За FPV дрони SAG7/V/ (400 шт.); накладна № 2030 від 21.05.2024, договір № 45 від 28.03.2024 на виконання Програми шефської допомоги в/ч; без ПДВ).

19.11.2025 Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до ТПП України з листом № 55-1789-25, у якому повідомила, що прокуратурою проводиться вивчення додержання законодавства у сфері публічних закупівель з метою захисту економічних інтересів держави у суді у випадках, передбачених ст. 131-1 Конституції України, так, за результатами моніторингу інформації, розміщеної на офіційному веб-потралі "Prozorro.gov.ua" встановлено порушення умов договору № 54 від 28.03.2024, укладеного між позивачем та відповідачем на закупівлю FPV дронів 7 (код ДК 021:2015:34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном). Поруч із тим, серед документів, розміщених на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу та отриманих від замовника відсутнє обґрунтоване документальне підтвердження причин несвоєчасного виконання умов договору щодо поставки товару. Тому, прокурор просив надати інформацію про те, чи зверталося в період березень-травень 2024 року до ТПП України ТзОВ "Груп Інтрейд" чи ВК Хмельницької міської ради щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зазначивши дату, підстави такого звернення та результати його розгляду.

Листом № 2936/05-7.2 від 24.11.2025 ТПП України підтвердила відсутність відомостей про засвідчення форс-мажорних обставин у період з березень-травень 2024 року за зверненнями позивача та відповідача.

Також прокуратура звернулась до ВК Хмельницької міської ради листом № 55-1789-25 від 12.06.2025, у якому просила повідомити про стан виконання договору № 45 від 28.03.2024 та зазначити чи вживалися комітетом заходи щодо усунення порушень, вказаних у листі, та чи будуть такі заходи вживатись в майбутньому, зокрема шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Водночас, у листі прокуратурою зазначено, що у разі невжиття таких заходів, остання вбачає намір звернутися з відповідним позовом до суду.

Листом № 3119-02-26-25 від 01.07.2025 позивач повідомив прокуратуру про те, що заходи досудового та судового впливу щодо усунення порушень, вказаних прокуратурою у вищезазначеному запиті, управлінням правового забезпечення та представництва та відділом публічних закупівель не вживались, а також до листа долучено завірені копії накладних та платіжних інструкцій.

Повідомленням № 55-1789-25 від 01.09.2025 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді Окружна прокуратура міста Хмельницького попередньо проінформувала виконавчий комітет про пред`явлення позову в інтересах держави в особі ВК Хмельницької міської ради до ТзОВ "Груп Інтрейд" про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Як зазначено вище, рішенням від 17.03.2026 у даній справі Господарський суд Хмельницької області позов прокуратури задовольнив у повному обсязі та ухвалив стягнути з відповідача на користь позивача 69400 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо законності участі прокурора у даній справі колегія суддів зазначає, що ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу приписів ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно ст. ст. 2, 5, 11, 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Система органів місцевого самоврядування включає в себе, зокрема, й виконавчі органі сільської, селищної, міської ради. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам. Виконавчим органом сільської, селищної, міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради утворено на підставі рішення сесії Хмельницької міської ради № 15 від 08.12.2020. Згідно Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради № 363 від 26.05.2016, зі змінами від 13.12.2018, та Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням ради № 1587 від 10.10.2024, Виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, який підзвітний та підконтрольний раді, є юридичною особою, має власну печатку та рахунки у фінансових установах, здійснює делеговані міською радою повноваження.

Згідно ст. ст. 22, 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного бюджетного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Як вже встановлено судами, ВК Хмельницької міської ради, будучи розпорядником бюджетних коштів, провів вказану публічну закупівлю за кошти місцевого бюджету та набув прав сторони договору № 45 від 20.03.2024, відтак є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо забезпечення раціонального використання бюджетних коштів.

Як вказано вище, 12.06.2025 Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до позивача з проханням надати інформацію про вжиті заходи з метою усунення викладених у листі порушень, а також чи будуть вживатись заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення з відповідача на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань. У свою чергу позивач листом № 3119-02-26-25 від 01.07.2025 повідомив окружну прокуратуру про невжиття заходів щодо досудового та судового впливу щодо усунення порушень, виявлених прокуратурою та вказаних у листі порушень.

Вказані обставини свідчать про вияв пасивної поведінки уповноважених суб`єктів після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів.

Згодом, прокуратура повідомила комітет про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред`явлення позову до ТзОВ "Груп Інтрейд" про стягнення з товариства на користь комітету штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Суд констатує, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладено обов`язки із запровадження та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

З огляду на той факт, що оплата за договором № 45 від 28.03.2024 здійснена за кошти місцевого бюджету, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти. Неотримання територіальною громадою у погоджений строк FPV- дронів унеможливило їх своєчасну передачу до військових частин для здійснення нагального захисту територіальної цілісності держави в умовах триваючої збройної агресії. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету свідчить про порушення економічних інтересів територіальної громади міста Хмельницького.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявність законних підстав для представництва останнім інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах.

Щодо доводів скаржника про відсутність у прокурора підстав на представництво ВК Хмельницької міської ради, суд зазначає, що відповідно до затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради № 363 від 26.05.2016, зі змінами від 13.12.2018, та рішенням сесії № 1587 від 10.10.2024 Регламенту роботи виконавчих органів, який долучено до позовної заяви, виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, який підзвітний та підконтрольний раді, є юридичною особою, має власну печатку та рахунки у фінансових установах, здійснює делеговані міською радою повноваження (п. 2 Регламенту). Відтак, виконавчий комітет, будучи розпорядником бюджетних коштів, провів вказану закупівлю за кошти місцевого бюджету та набув прав сторони договору. Отже, ВК Хмельницької міської ради є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, а аргументи скаржника в цій частині не знайшли свого правового підтвердження.

Стосовно суті спору, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу приписів ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 638 ЦК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Для визначення того, які умови, викладені в договорі, належать до істотних, потрібно послуговуватись не лише загальним правилом про істотні умови договору, а й враховувати чи необхідною є та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони тощо.

Матеріалами справи стверджується, що сторонами спору укладено договір № 45, згідно умов якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у власність покупця "FPV-дрони, код ДК 021:2015-34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном", а покупець зобов`язався прийняти товар у постачальника і оплатити його вартість на умовах договору. Строком поставки товару визначено - не пізніше 06.05.2024 (п. 4.1 договору).

Статтею 712 ЦК України обумовлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно ст. 41 цього Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У розділі VI Тендерної документації для процедури закупівлі "Відкриті торги" ВК Хмельницької міської ради визначено істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю та порядок зміни умов договору (п. 4). Зокрема, у пункті 4 "Істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю" розділу VI Тендерної документації визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки (пп. 6.4.1 п. 4 розділу VI Тендерної документації). Згідно п. 6.4.2 пункту 4 розділу VI Тендерної документації, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у п. п. 1-8, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції надає Гарантійний лист щодо погодження з Істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі (пп. 6.4.4 п. 4 розділу VI Тендерної документації). Пунктом 4.5 розділу І Тендерної документації визначено строк поставки товарів - до 06.05.2024р.

Відповідачем у складі тендерної пропозиції було подано форму "Цінова пропозиція" від 11.03.2024 № 03/45 та від 20.03.2024 № 08/25, згідно з якими товариством надано повну, безумовну та беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації. 11.03.2024 відповідачем подано лист щодо погодження з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі.

Згідно п. 4.1 договору, постачальник зобов`язався поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п. 1.2 договору, за заявками покупця, але не пізніше 06.05.2024 за адресою: м. Хмельницький.

Відповідно до п. 9.13 договору, його істотні умови про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відтак, позивачем було чітко визначено строк виконання зобов`язань щодо передачі товару істотною умовою договору про закупівлю, з чим погодився і відповідач, як учасник публічної закупівлі, включивши її до укладеного між сторонами договору про закупівлю № 45 від 28.03.2024.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). При цьому, вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, обов`язковою умовою для продовження строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг є наявність документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару) шляхом його продовження, виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Чинне законодавство не визначає, які саме документи мають підтверджувати факт виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов`язань (строк поставки товару), однак такі документи повинні підтверджувати виникнення виключно об`єктивних обставин, за яких виконання зобов`язань у встановлений договором строк стало неможливим.

Як вказано вище, постачальник поставив позивачу товар на загальну суму 6200000 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 1963 від 02.05.2026 на суму 1240000 грн без ПДВ, № 2030 від 21.05.2024 на суму 4960000 грн без ПДВ.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

В силу ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 6.4 укладеного сторонами договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

З огляду на невиконання відповідачем як постачальником своїх договірних зобов`язань з поставки товару за договором № 45 від 28.03.2024 на 14 днів відповідно до видаткової накладної № 2030 від 21.05.2024, прокуратура просила суд стягнути з відповідача 69440 грн пені, яка нарахована у розмірі 0,1 відсотку вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов`язань за періоди: з 07.05.2024 по 21.05.2024.

Здійснивши перевірку правильності перерахунку судом першої інстанції розміру пені, колегія суддів погоджується з висновком про його обґрунтованість у заявленій прокуратурою сумі 69440 грн.

Разом з тим, відповідачем у суді першої інстанції було заявлено вимогу про зменшення штрафних санкцій (пені) на 99%, яку суд залишив без задоволення.

Колегія суддів з даного приводу зазначає, що статтею 551 ЦК України обумовлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо вона значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 ГПК України, тобто судами повинні досліджуватися конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо. Застосоване у ст. 551 ЦК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи обставини, які мають істотне значення.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони.

В обґрунтування підстав для зменшення штрафних санкцій ТзОВ "Груп Інтрейд" вказало, що останнє допустило нетривале прострочення поставки товару за договором № 45 від 28.03.2024, при цьому, товариством було попередньо повідомлено ВК Хмельницької міської ради про затримку і необхідність відтермінування строків поставки, що вказує на добросовісність дій відповідача. Також товариство зауважило, що порушення ним строків поставки товару за договором не спричинило значних збитків для позивача.

Господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Отже, справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань. Реалізуючи свої дискреційні повноваження суд у відповідному рішенні визначає конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності.

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Як вже встановлено судами, сторони у п. 4.1 договору № 45 від 28.03.2024 погодили строк поставки товару - не пізніше 06.05.2024, а у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п. 6.4 договору).

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на обізнаність відповідача про покладення на нього відповідальності у зв`язку з неналежним виконанням умов договору № 45 відповідно до його умов, враховуючи недоведеність товариством належними та допустимими доказами факту неможливості поставки товару в строк визначений у договорі та наслідки порушення зобов`язання, враховуючи засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, заявлена прокурором до стягнення з відповідача сума пені у розмірі 69440 грн є повністю обґрунтованою, а тому вимога товариства про зменшення штрафних санкцій (пені) на 99% не підлягала задоволенню.

Водночас, в суді першої інстанції відповідачем також було заявлено вимогу про застосування строку позовної давності.

В силу ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. ст. 261, 267 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Товариство вказало, що останнім ним порушено зобов`язання з поставки товару - до 06.05.2024, в той час як прокурор звернувся до суду із позовом - 29.12.2025, тобто поза межами встановленого строку позовної давності.

Водночас, як вірно вказано судом першої інстанції, 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, строк позовної давності за вимогою про визнання правочинів недійсними в силу п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан. Численними Указами Президента України воєнний стан продовжено, в тому числі, і по теперішній час. При цьому, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України згідно Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" № 3450-ІХ від 08.11.2023 викладено у такій редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026, затверджених Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.01.2026 № 4757-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 продовжено на 90 діб. Разом з тим, Законом України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" № 4434-ІХ від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України виключено.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов законно та обґрунтованого висновку про відсутність у даній справі факту спливу позовної давності, а тому підставно відмовив у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

В силу ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що доводи апеляційної скарги ТзОВ "Груп Інтрейд" не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2026 у справі № 924/1294/25 є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга товариства не підлягає задоволенню.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на останнього в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2026 у справі № 924/1294/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Матеріали справи № 924/1294/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.