Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №903/21/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Справа № 903/21/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Левчук Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпук А.С.

від відповідача: Боричевський В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луцький зоопарк" на рішення Господарського суду Волинської області від 07.04.2026 (суддя Шум М.С., повний текст складено 15.04.2026)

у справі № 903/21/26

за позовом Комунального підприємства "Луцький зоопарк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 145 877,03 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Волинської області перебувала позовна заява Комунального підприємства "Луцький зоопарк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" з вимогою про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 07.01.2025, № 3 від 28.02.2025, № 4 від 28.08.2025, № 5 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2024 № 37-25/65 та стягнення коштів в сумі 145 877,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії від 23.12.2024 № 37-25/65 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме безпідставно змінено істотні умови договору, не дотримано процедуру їх укладення та належним чином не обґрунтовано коливання ціни на електроенергію на ринку після укладення первісного договору. Таке збільшення вартості одиниці предмету закупівлі за відсутності визначених законом умов суперечить вимогам чинного законодавства та призвело до безпідставного витрачання коштів, які підлягають поверненню в сумі 145 877,03 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечував, вказуючи, що додаткові угоди № 1 та № 4 укладалися у зв`язку зі зміною регульованих тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії відповідно до постанов НКРЕКП, тоді як додаткові угоди № 3 та № 5 укладалися у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку.

За доводами відповідача, додатковими угодами № 3 та № 5 загальне збільшення ціни електричної енергії порівняно з її первісною договірною ціною не перевищило 10 відсотків, а коливання ціни підтверджувалося інформацією з офіційного вебсайту АТ "Оператор ринку".

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.04.2026 у задоволенні позову КП "Луцький зоопарк" відмовлено.

Судове рішення мотивоване правомірністю внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2024 № 37-25/65 із дотриманням відповідачем вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки ціну за одиницю предмету закупівлі збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару (електричної енергії) на ринку (РДН).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 07.04.2026 у справі № 903/21/26 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на неправильне застосування судом першої інстанції положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зазначаючи, що внаслідок укладення додаткових угод ціна електричної енергії у сукупності була збільшена більш ніж на 10% порівняно з первісною ціною договору.

Апелянт також вказує на відсутність належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку та вважає, що укладення спірних додаткових угод призвело до безпідставного збільшення витрат позивача на 145 877,03 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Луцький зоопарк" на рішення Господарського суду Волинської області від 07.04.2026 у справі № 903/21/26; апеляційну скаргу постановлено розглянути із повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується із доводами апелянта та вказує, що місцевим господарським судом досліджено всі докази, подані сторонами у процесі розгляду позовної заяви та надано їм вірну оцінку, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 07.04.2026 у справі № 903/21/26 - без змін.

В судовому засіданні присутні представники сторін підтримали доводи, викладені у поданих ними процесуальних документах та надали усні пояснення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи № 903/21/26 та проаналізувавши наявні докази, суд встановив наступне.

23.12.2024 Комунальним підприємством "Луцький зоопарк" за результатами проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк-Україна" було укладено договір № 37-25/65 про постачання електричної енергії споживачу (ДК021:2015:09310000-5). Очікувана вартість закупівлі становить 2 357 580,00 грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 37-25/65 загальна кількість електроенергії, яка замовлено до поставки на період з 01.01.2025 по 31.12.2025 становить 250,0 квт. год.

Згідно Додатку 2 до Договору "Специфікація" - ціна за одиницю становить 9,43032 грн/квт. год.

Відповідно до п.2.4 Постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, ніж визначену умовами цього Договору.

Позивач зазначав, що за час виконання договору № 37-25/65 на вимогу відповідача на підставі додаткових угод вносилися зміни щодо підвищення ціни за одиницю товару, а саме:

- 07.01.2025 на підставі додаткової угоди № 1 від 7.01.2025 вартість одного кВ електричної енергії збільшилася з 9,43032 грн/квт*год до 9,780612 грн/квт*год;

- 28.02.2025 на підставі додаткової угоди № 3 від 28.02.2025 вартість одного кВ електричної енергії збільшилася з 9,780612 грн/квт*год до 10,068848 грн/квт*год;

- 28.08.2025 на підставі додаткової угоди № 4 від 28.08.2025 вартість одного кВ електричної енергії збільшилася з 10,068848 грн/квт*год до 10,611428 грн/квт*год;

- 03.11.2025 на підставі додаткової угоди № 5 від 3.11.2025 вартість одного кВ електричної енергії збільшилася з 10,611428 грн/квт*год до 10,995419 грн/квт*год.

Таким чином, за розрахунками позивача, після додаткових угод ціна збільшувалась (по відношенні до первинної ціни) на:

1) (9,780612 - 9,43032)/ 9,43032 * 100% = 3,714 %

2) (10,068848 - 9,43032)/ 9,43032 * 100% = 6,771 %

3) (10,611428 - 9,43032) / 9,43032 * 100% = 12,525 % (більше як на 10%)

4) (10,995419 - 9,43032) / 9,43032 *100% = 16,596 % (більше як на 10%)

Позивач вважає, що вищезазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", п.п.2.4., 4.5., 4.6., додатку 3 до договору № 37-25/65.

Відповідно до актів приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії зa ciчeнь 2025 - грудень 2025, рахунків та документів на оплату, на виконання договору ТОВ "Толк-Україна" поставлено КП "Луцький зоопарк" 190 150 кВт*год, за що було сплачено 1 938 991,53 грн.

Разом з цим, збільшення ціни на 16,6 % від визначеної ціни за умовами договору за один кВ електричної енергії, що суперечить вимогам чинного законодавства, призвело до здійснення необґрунтованих витрат із бюджету підприємства у розмірі 145 877,03 грн, є надмірно сплаченою і підлягає повернення.

В свою чергу відповідач зазначав, що підставою для підняття ціни електричної енергії відповідно до змісту додаткової угоди № 1 є зміна регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП № 2200 від 19.12.2024, згідно з якою тариф на послуги з передачі електричної енергії змінено та з 01.01.2025 становить 0, 68623 грн. за 1 кВт* год. без урахування ПДВ, а також на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП № 2203 від 19.12.2024, згідно з якою тариф на послуги з передачі електричної енергії змінено та з 01.01.2025 становить 1, 85678 грн. за 1 кВт*год. без урахування ПДВ.

Підставою для підняття ціни електричної енергії відповідно до змісту додаткової угоди № 4 є зміна регульованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП №1325 від 26.08.2025, згідно з якою тариф на послуги з розподілу електричної енергії змінено та з 01.09.2025 становить 2,30893 грн за 1 кВт*год. без урахування ПДВ.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Користування електричною енергією допускається лише на підставі договору, що укладається між енергопостачальною організацією та споживачем.

Визначення цього договору міститься у ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

Отже, як встановлено із матеріалів справи між сторонами, за результатами проведеного аукціону, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 37-25/65. В подальшому сторонами укладено низку додаткових угод, якими було змінено істотні умови договору, зокрема, ціну за одиницю товару.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порядок зміни істотних умов договору про закупівлю врегульований спеціальними нормами Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178.

Підставою до визнання недійсними спірних додаткових угод до договору позивач заявляє порушення вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно перевищення законодавчо встановленого ліміту у 10% збільшення ціни за одиницю товару.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Водночас для визнання оспорюваного правочину недійсним позивач має довести наявність конкретної правової підстави його недійсності та невідповідність правочину вимогам законодавства на момент його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для внесення змін за додатковою угодою № 1 було збільшення регульованих тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії відповідно до постанов НКРЕКП, які набрали чинності після подання відповідачем тендерної пропозиції.

Додаткова угода № 4 також була укладена з посиланням на зміну регульованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися, зокрема, у разі зміни встановлених відповідно до законодавства показників регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, за умови встановлення в договорі порядку зміни ціни.

При цьому вказане положення є самостійною правовою підставою для зміни істотних умов договору та не може ототожнюватися з передбаченим пунктом 2 цієї частини випадком збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням його ринкової ціни.

Договір про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2024 був укладений за цінами, визначеними станом на момент подання тендерної пропозиції 09.12.2024.

Водночас, як встановив місцевий господарський суд, договором сторони передбачили можливість зміни ціни у випадку зміни регульованих тарифів на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії.

Суд звертає увагу, що 23.12.2024 при укладенні договору сторони не могли врахувати зміни тарифів, встановленими вказаними постановами НКРЕКП, оскільки умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідні тарифи були змінені постановами НКРЕКП після подання відповідачем тендерної пропозиції.

Таким чином, сама по собі обставина збільшення ціни товару внаслідок зміни регульованих тарифів не свідчить про порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна за цією підставою здійснювалася відповідно до іншого передбаченого законом механізму.

Також встановлено, що додатковою угодою № 3 від 28.02.2025 ціну електричної енергії за 1 кВт*год збільшено з 5,6075 грн до 5,847697 грн, тобто на 4,28%.

Додатковою угодою № 5 від 03.11.2025 ціну збільшено з 5,847697 грн до 6,167689 грн, тобто на 5,47%.

При цьому ціна за одиницю товару після укладення додаткової угоди № 5 порівняно з первісною ціною договору збільшилася з 5,6075 грн до 6,167689 грн, що становить близько 9,98%.

З вказаного вбачається, що збільшення ціни за одиницю товару за додатковими угодами № 3 та № 5 не перевищило граничного показника у 10%.

Доводи апелянта про необхідність оцінювати сумарний відсоток збільшення ціни за всіма додатковими угодами без урахування правової підстави кожної з них колегія суддів відхиляє як такі, що не враховують різний правовий механізм внесення змін до договору.

Водночас сама по собі наявність формального дотримання граничного відсотка не є достатньою для правомірності зміни ціни. Закон пов`язує можливість збільшення ціни також із пропорційністю такого збільшення коливанню ціни товару на відповідному ринку та наявністю документального підтвердження такого коливання.

У постанові КГС ВС від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зауважено, що оцінюючи правомірність зміни істотних умов договору, суди повинні виходити з усіх наявних доказів ринкових коливань у відповідний період, а не відкидати одні документи без надання альтернативних.

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку. Тому залежно від специфіки предмета закупівлі факт коливання ціни товару на ринку може підтверджуватися, зокрема, довідками Торгово-промислової палати України, Державної служби статистики України, даними із сайту "Оператор ринку" тощо.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження зміни ринкової ціни відповідачем надано відповідні аналітичні матеріали з інформацією про ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, що вбачається з даних сайту ДП "Оператор ринку". Тобто з наданої інформації можливо чітко встановити середньозважену ціну за товар (електричну енергію), що існувала на момент укладення первісного договору та на момент визначення ціни на підставі додаткових угод.

При цьому умовами договору сторони погодили порядок документального підтвердження коливання ціни та визначили відповідний механізм розрахунку ціни за одиницю електричної енергії.

Вказані обставини та докази на їх підтвердження були досліджені судом першої інстанції. При цьому, позивачем не доведено, що надані відповідачем показники ринкової ціни є недостовірними, не відповідають відповідному періоду або що фактичне збільшення договірної ціни перевищувало документально підтверджене коливання.

Саме лише посилання апелянта на те, що після укладення додаткових угод ціна збільшилась порівняно з первісною ціною договору, за встановлених у цій справі обставин не свідчить про неправомірність та недійсність відповідних правочинів.

З огляду на зазначене, суд виснував, що відповідачем дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 2 п. 19 Особливостей, оскільки ціну збільшено в межах коливань ціни зазначеного товару (електричної енергії) на ринку (РДН).

Оскільки судом не встановлено правових підстав для визнання додаткових угод недійсними, відсутні й підстави вважати здійснені позивачем платежі за відповідними цінами безпідставно отриманими відповідачем.

В силу ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 07.04.2026 у справі № 903/21/26 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.

За результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 903/21/26 витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луцький зоопарк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 07 квітня 2026 року у справі № 903/21/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 903/21/26 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "11" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.