Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №910/15317/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. Справа№ 910/15317/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укгідро 2009»

про ухвалення додаткового рішення

в межах розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 (повне рішення складено 21.04.2026)

у справі №910/15317/25 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 3 293 025,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва рішенням від 14.06.2026 у справі №910/15317/25, з урахуванням ухвали від 21.04.2026 про виправлення описки, закрив провадження у справі № 910/15317/25 в частині стягнення основного боргу на суму 183 459,45 грн; повернув позивачу з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2 201,51 грн, сплачену згідно з платіжною інструкцією № 2311 від 02.12.2025; решту позовних вимог задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 1 952 521,97 грн заборгованості, 109 073,84 грн 3% річних, 316 769,57 грн інфляційних втрат, 28 540,38 грн витрат зі сплати судового збору, 8 000,00 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.07.2026 у справі №910/15317/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 залишив без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 залишив без змін; судові витрати за подання апеляційної скарги поклав на Акціонерне товариство «Гарантований покупець». 31.07.2026 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на його користь 5 000,00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. На підтвердження понесення судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги позивач подав до суду апеляційної інстанції Акт виконаних робіт №1 від 29.07.2026 на суму 5 000,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.08.2026 у справі №910/15317/25 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009» про розподіл судових витрат призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

07.08.2026 відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» заперечення на клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення. У своїх запереченнях відповідач зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та не відповідає принципам розумності та справедливості. Відповідач зазначає, що позивач не подав до матеріалів справи №910/15317/25 копію Договору №1 від 07.11.2025.

Крім того, відповідач не погоджується із наданими позивачу адвокатом послугами, зокрема, «аналіз змісту апеляційної скарги», яка охоплюється послугою «підготовка відзиву на апеляційну скаргу»; «підготовка до засідання в апеляційній інстанції» та «час очікування», за твердженням відповідача, включаються у послугу «участь у судових засіданнях апеляційної інстанції (час та витрати на проїзд, участь в суді)».

У разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, то відповідач просить суд апеляційної інстанції зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

За приписами частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши надані заявником докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що попередній (орієнтований) розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції становить 6 000,00 грн.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI).

Судом апеляційної інстанції встановлено, 07.11.2025 між позивачем (далі -Клієнт) та Мицьком Романом Миколайовичем (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №1 (далі - Договір), предметом якого є надання Адвокатом правової допомоги щодо представництва інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, складення, підписання та подання від імені Клієнта заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (а.с. 197, т. 2).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2026 року або до дати його розірвання (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката та строк його оплати визначається сторонами за домовленістю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Мицько Роман Миколайович, який підготовив та підписав відзив на апеляційну скаргу відповідача є адвокатом в розумінні Закону № 5076-VI та здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1332 від 04.11.2017.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

29.07.2026 позивач та Адвокат - Мицько Роман Миколайович склали та підписали Акт виконаних робіт до Договору, за яким останній надав послуги/виконав роботи з професійної правничої допомоги за розгляд справи №910/15317/25 у суді апеляційної інстанції на суму 5 000,00 грн.

Згідно частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно Акта виконаних робіт до Договору адвокат Мицько Роман Миколайович надав позивачу наступні послуги: аналіз змісту апеляційної скарги - 1 год/1 000,00 грн; виготовлення відзиву на апеляційну скаргу - 2 год / 2 000,00 грн; підготовка до засідання в апеляційній інстанції - 0,25 год / 250,00 грн; час на очікування засідання - 0,25 год/250,00 грн; участь у судових засіданнях апеляційної інстанції (час та витрати на проїзд, участь у суді) 2 - 1 год / 1 000,00 грн.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (пункт 39 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, пункт 18 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2025 у cправі № 910/2546/22).

Відповідач своїм правом, визначеним статтею 126 ГПК України, скористався заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення/клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду апеляційної інстанції подав.

Судом апеляційної інстанції враховано розмір витрат на оплату послуг адвоката за розгляд даної справи у суді апеляційної інстанції та співставлень зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; та ціною позову.

Адвокатом позивача Мицько Романом Миколайовичем підготовлено та подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача та взято участь у двох судових засіданнях.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.05.2022 у справі №824/152/21 зазначив про те, що такий вид робіт, як: аналіз документів, наданих замовником; розробка та узгодження стратегії захисту прав та інтересів замовника, аналіз мотивів судових рішень, є складовою роботи з підготовки позовної заяви/відзиву на апеляційну/касаційну скаргу.

Таким чином, послуга «аналіз змісту апеляційної скарги» є частиною послуги «виготовлення відзиву на апеляційну скаргу», а тому суд апеляційної інстанції відмовляє у стягненні 1 000,00 грн за послугу «аналіз змісту апеляційної скарги».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що заявлення до стягнення витрат на участь адвоката у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні.

Послуги «підготовка до засідання в апеляційній інстанції»; «час на очікування засідання»; «участь у судових засіданнях апеляційної інстанції (час та витрати на проїзд, участь у суді) 2», з огляду на наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду та дійсних обставин розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції є такими, що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у заявленому останнім розмірі.

Водночас, при аналізі Акта виконаних робіт від 29.07.2026, судом апеляційної інстанції встановлено, що у Акті виконаних робіт допущено арифметичну помилку, оскільки 1 000,00 грн + 2 000,00 грн + 250,00 грн + 250,00 грн + 1 000,00 грн = 4 500,00 грн. Враховуючи відмову у стягненні витрат на послугу «аналіз змісту апеляційної скарги» 1 000,00 грн, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3 500,00 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за супровід даної справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням того, що за подання клопотання по ухвалення додаткового рішення судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15317/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вулиця Симона Петлюри, будинок 27, місто Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009» (вулиця Заводська, будинок 1, село Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39891938) 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання пункту 2 резолютивної частини даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/15317/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська