Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №910/15317/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"28" липня 2026 р. Справа№ 910/15317/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 28.07.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 (повне рішення складено 21.04.2026)

у справі №910/15317/25 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 3 293 025,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (далі за текстом - відповідач, Гарантований покупець) про стягнення 2 395 805,99 грн заборгованості, 322 848,21 грн пені, 148 528,18 грн 7% штрафу, 109 073,84 грн 3% річних, 316 769,57 грн інфляційних втрат, 39 516,30 грн судового збору та витрат на правову допомогу, попередній (орієнтовний) розмір яких позивачем у позові визначено у сумі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №13872/01 від 31.07.2017 (далі за текстом - Договір) та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26.04.2019 №641 (далі за текстом - Порядок №641) в частині оплати за поставлену електричну енергії за «зеленим» тарифом у період з січня 2021 року по серпень 2025 року. Крім того, за порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 322 848,21 грн пені, 148 528,18 грн 7% штрафу на підставі пункту 4.6 Договору та 109 073,84 грн 3% річних, 316 769,57 грн інфляційних втрат відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Господарський суд міста Києва рішенням від 14.06.2026 у справі №910/15317/25, з урахуванням ухвали від 21.04.2026 про виправлення описки, закрив провадження у справі № 910/15317/25 в частині стягнення основного боргу на суму 183 459,45 грн; повернув позивачу з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2 201,51 грн, сплачену згідно з платіжною інструкцією № 2311 від 02.12.2025; решту позовних вимог задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 1 952 521,97 грн заборгованості, 109 073,84 грн 3% річних, 316 769,57 грн інфляційних втрат, 28 540,38 грн витрат зі сплати судового збору, 8 000,00 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності заборгованості у відповідача за отриману електричну енергію за «зеленим» тарифом за Договором.

При цьому, враховуючи часткові оплати відповідача, здійсненні під час розгляду справи суд першої інстанції закрив провадження у справі №910/15317/25 на суму 183 459,45 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) та відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 259 824,57 грн, оскільки вказана сума сплачена відповідачем до відкриття провадження у даній справі.

Щодо стягнення пені та 7% штрафу, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні їх стягнення, оскільки постановою НКРЕКП №332 від 25.02.2022, із доповненням, визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, що підтверджується правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то суд першої інстанції задовольнив вказані позовні вимоги, хоча і позивачем допущено помилки у розрахунку при визначенні періодів, проте згідно розрахунків позивача сума інфляційних втрат та 3% річних є більшою, ніж заявлено до стягнення, а тому, керуючись статтею 237 ГПК України, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати у заявленому розмірі.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, 08.05.2026 Акціонерне товариство «Гарантований покупець» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити до участі у справі №910/15317/25 Акціонерне товариство «Гарантований покупець» в якості апелянта/ відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець»; відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 в частині задоволених вимог; ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю «Укргідро 2009» у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано алгоритм розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, визначений пунктом 10.4 Порядку №641, у редакції яка діяла до 26.01.2024, оскільки для проведення повної оплати за отриману електричну енергію за «зеленим» тарифом необхідна одночасна наявність умов: отримання від продавця акта купівлі-продажу (до 25.01.2024); прийняття Регулятором рішення про затвердження розміру вартості із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці; оприлюднення цього рішення Регулятора із строком виконання: 3 робочі дні з дати оприлюднення Регулятора - до 25.01.2024.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії», який був чинний до 05.07.2022 та від 15.06.2022 №206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», та їх виконання.

Пункт 11.4 Порядку №641, у редакції яка діяла з 26.01.2024, передбачає необхідність при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу врахування суми коштів, отримані Гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Тоді як станом на 31.08.2025 заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за надану послугу становить 15,205 млрд. грн.

За твердженнями Гарантованого покупця, судом першої інстанції не було враховано наявність заборгованості позивача перед відповідачем та відповідно право останнього на зменшення рівня розрахунків на суму 42 192,53 грн. Також судом першої інстанції не було надано належної оцінки щодо самовільного донарахування позивачем надбавки до «зеленого тарифу» за період 2022 року, оскільки з прийняттям НКРЕКП постанов від 03.11.2023 №2057 та №2058 слід пройти процедуру щодо складання та підписання акта коригування з виробниками ВАД; підписати акт корегування з НЕК «Укренерго»; затвердити відкориговану послугу за відповідний період НКРЕКП, тоді як НКРЕКП відповідну постанову про затвердження відкоригованої послуги за спірний період не прийняла.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, то, на думку Гарантованого покупця, з посиланням на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, останній звільняється від сплати нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України.

Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин, які зводяться до того, що наразі на території України введено воєнний стан, складну ситуацію держави у сфері економіки, важливість Гарантованого покупця для економіки та соціальну спрямованість його діяльності.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий суддя, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2026 у справі №910/15317/25 відмовив Акціонерному товариству «Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25; апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 залишив без руху.

Після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.05.2026 у справі №910/15317/25 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25; розгляд апеляційної скарги призначив на 23.06.2026 о 12 год. 15 хв.; замінив Державне підприємство «Гарантований покупець» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець»; витребував матеріали справи №910/15317/25 з Господарського суду міста Києва.

08.06.2026 матеріали справи №910/15317/25 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що обов`язок відповідача з повного виконання зобов`язань з оплати за поставлену електричну за «зеленим» тарифом у розмірі 100% на період дії воєнного стану та наказів №140, №206 не змінився, що відповідає правовій позиції, викладеній об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, яка наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2025у справі №910/7945/22.

Як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, наявність права вимоги у відповідача до позивача за іншим договором не є предметом розгляду та доказування у даній справі, та не може бути підставою припинення зобов`язань за Договором постачання енергії і ставити у залежність виконання зобов`язань за спірним Договором. Так само не звільняє відповідача від відповідальності наявність воєнного стану на території України, який не є належним доказом не виконання грошового зобов`язання.

Щодо відсутності актів на суми боргу за період з квітня по вересень 2022 року за підставі постанов НКРЕКП №2027 та №2058 від 03.11.2023, то вказаними постановами Регулятор привів у відповідність до Закону розміри ставок зеленого тарифу на ІІ - ІІІ квартали 2022 року та на виконання рішень у справах №640/13467/22, №500/3045/22. У даному випадку не підлягає коригуванню кількість отриманої електричної енергії, а переглядається вартість отриманої енергії, що не вимагає коригування чи підписання додаткових актів приймання-передачі.

Щодо звільнення Гарантованого покупця від сплати 3% річних та інфляційних втрат, то наведена відповідачем в апеляційній скарзі постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 не містить висновків щодо такого звільнення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про попередній (орієнтований) розмір витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції - 6 000,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2026 у справі №910/15317/25 продовжив строк розгляду справи №910/15317/25 та оголосив перерву у розгляді справи №910/15317/25 до 28.07.2026 до 12 год. 55 хв.

На виконання вимог суду відповідач надав письмові пояснення щодо розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за ІІ та ІІІ квартали 2022 року, за яким, на думку Гарантованого покупця, до стягнення у ІІ та ІІІ кварталах 2022 року підлягає 223 463,47 грн інфляційних втрат та 79 239,95 грн 3% річних.

У судовому засіданні 28.07.2026 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 в частині задоволених вимог; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 28.07.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

31.07.2017 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДЕП) та позивачем (далі - ВАД) укладено Договір №13872/01, за умовами якого ВАД зобов`язується продавати, а ДЕП зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору (а.с. 10-15, т.1).

30.06.2019 Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДЕП), відповідач (далі - Гарантований покупець) та позивач (далі - виробник за «зеленим» тарифом) уклали Додаткову угоду №201/01 до Договору, за умовами якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (а.с. 18-21, т.1).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до пункту 2.3 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024 (а.с. 24-27, т.1), продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одинці «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, у випадках, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядку.

Пунктом 2.4 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, передбачено, що виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України.

За умовами пункту 2.5 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробника за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пункту 2.4 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Згідно пункту 3.2 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктом 3.3 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.

За змістом пункту 4.5 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію; нараховувати розмір відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії виробнику за «зеленим» тарифом відповідно до глави 9 Порядку.

Згідно з пунктом 4.4 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, гарантований покупець здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку; своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію; виконувати інші зобов`язання, пов`язані з виконання цього Договору та покладені на Гарантованого покупця Законом, Порядком та цим Договором.

Пунктом 4.6 Договору, у редакції Додаткової угоди №201/01 від 30.06.2019, передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом.

Відповідно до пункту 4.6 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, у разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення гарантованим покупцем розрахунків відповідно до цього Договору йому нараховується пеня у розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з пунктом 11.4 глави 11 Порядку суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з пунктом 11.4 глави 11 Порядку суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців.

Згідно з пунктом 7.4 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу.

Також між сторонами було укладено ряд Додаткових угод, зокрема, №183/01/21 від 29.01.2021, №2187/07/23 від 20.06.2023, №6490/07/24 від 04.09.2024, №7910/07/24 від 30.12.2024 (а.с. 16-17, 22, 31, 32, т.1).

На виконання умов Договору позивач продав відповідачу електричну енергію у період з січня по грудень 2021 року на загальну суму 4 650 753,80 грн, про що між учасниками справи складено та підписано акти купівлі продажу електроенергії, яка відповідачем оплачена частково на суму 4 638 084,03 грн, внаслідок чого станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за зобов`язаннями за січень-грудень 2021 року становить 12 669,77 грн.

На виконання умов Договору позивач продав відповідачу електричну енергію у період з січня по грудень 2022 року на загальну суму 4 308 300,54 грн, про що між учасниками справи складено та підписано акти купівлі продажу електроенергії, яка відповідачем оплачена частково на суму 2 964 466,59 грн, внаслідок чого станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за зобов`язаннями за січень-грудень 2022 року становить 1 343 833,95 грн.

Крім того, постановами НКРЕКП №2057 та №2058 від 03.11.2023 приведено у відповідність до Закону та на виконання рішень у справах №640/13467/22 та №500/3045/22 розміри ставок «зеленого» тарифу на ІІ-ІІІ квартали 2022 року, а тому позивач донараховав відповідачу 68 303,12 грн за поставлену електричну енергію за період з січня по грудень 2022 року.

На виконання умов Договору позивач продав відповідачу електричну енергію у період з січня по грудень 2023 року на загальну суму 4 954 682,85 грн, про що між учасниками справи складено та підписано акти купівлі продажу електроенергії, яка відповідачем оплачена частково на суму 4 852 560,45 грн, внаслідок чого станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за зобов`язаннями за січень-грудень 2023 року становить 102 122,40 грн.

На виконання умов Договору позивач продав відповідачу електричну енергію у період з січня по грудень 2024 року на загальну суму 5 480 076,06 грн, про що між учасниками справи складено та підписано акти купівлі продажу електроенергії, яка відповідачем оплачена частково на суму 5 008 840,05 грн, внаслідок чого станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за зобов`язаннями за січень-грудень 2024 року становить 471 236,01 грн.

На виконання умов Договору позивач продав відповідачу електричну енергію у період з січня по серпень 2025 року на загальну суму 3 882 122,82 грн, про що між учасниками справи складено та підписано акти купівлі продажу електроенергії, яка відповідачем оплачена частково на суму 3 484 482,08 грн, внаслідок чого станом на 22.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за зобов`язаннями за січень-серпень 2025 року становить 397 640,74 грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду із даним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем за відпущену йому електричну енергію складала 2 395 805,99 грн.

Спір виник через порушення Гарантованим покупцем зобов`язання зі сплати за відпущену йому позивачем електричну енергію за спірний період.

Під час розгляду справи відповідач добровільно сплатив на користь позивача 183 459,45 грн, а тому суд першої інстанції закрив провадження у справі №910/15317/25 в цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач до відкриття провадження у даній справі сплатив позивачу 259 824,57 грн заборгованості, а тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні стягнення вказаної суми.

Крім того, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача стягненні 322 848,21 грн пені та 148 528,18 грн 7% штрафу, врахувавши постановку НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, доповнену постановою НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 та правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Судом апеляційної інстанції враховано, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 в частині закриття провадження у справі №910/15317/25 на суму 183 459,45 грн та відмови у задоволенні позову на суму 259 824,57 грн, 322 848,21 грн пені, та 148 528,18 грн 7% штрафу ані позивач, ані відповідач не оскаржує, а тому в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 не підлягає апеляційному перегляду відповідно до приписів частини 1 статті 269 ГПК України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі за текстом - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закон купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами частини 1сстатті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Згідно частини 3 статті 65 Закону купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем.

Відповідно до частини 8, пункту 8 частини 9 статті 65 Закону гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Гарантований покупець зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору сторони погодили, що розрахунки за куплену електричну енергію проводяться відповідно до Порядку.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 Порядку №641 (у редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Таким чином, сторони визначили строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на Порядок. Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за «зеленим» тарифом викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

З 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.

Відповідно до пункту 11.4 Порядку №641 (у редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим» тарифом у період у 2022 році, у 2023 році, у 2024 році та у період з січня по серпень 2025 року.

31.05.2022 НКРЕКП постановою № 557 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 01.06.2022.

09.09.2022 НКРЕКП постановою № 1117 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022.

20.09.2022 НКРЕКП постановою №1190 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 21.09.2022.

14.03.2023 НКРЕКП постановою №473 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 15.03.2023.

30.04.2024 НКРЕКП постановою №858 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 01.05.2024.

08.05.2024 НКРЕКП постановою №896 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2022 року, у березні-червні 2023 року та у листопаді - грудні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 10.05.2024.

15.05.2024 НКРЕКП постановою №946 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.05.2024.

18.12.2024 НКРЕКП постановою №2146 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у лютому 2024 року та у березні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 20.12.2024.

30.12.2024 НКРЕКП постановою №2418 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 30.12.2024.

21.01.2025 НКРЕКП постановою №76 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 23.01.2025.

11.02.2025 НКРЕКП постановою №193 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2024 року та у серпні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 13.02.2025.

18.02.2025 НКРЕКП постановою №247 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у жовтні 2024 року та у листопаді 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 19.02.2025.

25.02.2025 НКРЕКП постановою №285 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 26.02.2025.

08.04.2025 НКРЕКП постановою №529 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні 2024 року, у травні 2024, у червні 2024 та у лютому 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 10.04.2025.

15.05.2025 НКРЕКП постановою №946 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.05.2025.

20.05.2025 НКРЕКП постановою №753 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 21.05.2025.

18.06.2025 НКРЕКП постановою №916 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 19.06.2025.

15.07.2025 НКРЕКП постановою №1074 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.07.2025.

12.08.2025 НКРЕКП постановою №1238 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 13.08.2025.

02.09.2025 НКРЕКП постановою №1398 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 03.09.2025.

14.10.2025 НКРЕКП постановою №1648 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 15.10.2025.

Таким чином, враховуючи умови Договору, Порядку №641, у редакціях до 26.01.2024 та після 26.01.2024, дати оприлюднення рішень Регулятора - НКРЕКП, строк виконання зобов`язань відповідача перед позивачем стосовно оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом є таким, що настав, проти чого Гарантований покупець не заперечує.

Крім того, Гарантований покупець не заперечує щодо обсягів поставленої позивачем електричної енергії.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», Міністерством енергетики України у межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення №507, видано накази від 28.03.2022 № 140 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221) та від 15.06.2022 № 206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 № 136).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 тощо, здійснивши аналіз змісту Наказів №140 та №206, вказав таке: - мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»; - накази не звільняють ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; - накази не змінюють обов`зку ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці; - на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

У свою чергу, надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23 виснувала, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом №206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

За правовим висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, наказ № 206, як і наказ № 140 жодним чином не обмежує права виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої договором, а також не змінює термінів виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641. У відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в Україні та до прийняття наказів № 140 та № 206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії»), строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом визначається виключно за умовами двостороннього договору та Порядку № 641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у наказах № 140 та № 206.

Отже, з огляду на наведене вище у своїй сукупності, ураховуючи, що положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію відповідно до умов спірного Договору та Порядку №641, у відповідача наявний обов`язок з повного виконання грошового зобов`язання щодо оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електроенергію за «зеленим» тарифом.

Щодо доводів Гарантованого покупця про те, що джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укенерго») сплачує Гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць, то слід зазначити таке.

Згідно з пунктом 12.5 Порядку №641, у редакції чинній до 26.01.2024, ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Абзацом 2 пункту 11.4 Порядку №641, у редакції після 26.01.2024, при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Таким чином, ані спірний Договір, ані Порядок №641, у редакціях до 26.01.2024 та і після 26.01.2024 не ставлять у залежність обов`язок Гарантованого покупця оплачувати вартість купленої у виробника електричної енергії від виконання НЕК «Укренерго» покладених на нього спеціальних обов`язків. Тому недодержання НЕК «Укренерго» своїх обов`язків не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Договору. Подібні за змістом висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

Щодо наявності заборгованості позивача перед Гарантованим покупцем на суму 42 192,53 грн станом на 22.12.2025, з яких 40 206,04 грн заборгованість за сплату частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, що підтверджується оборотами рахунку 3618 та 1 986,49 грн заборгованості за сплату частки відшкодування вартості відхилення, що підтверджується оборотами рахунку 3618, то слід зазначити наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», із змінами внесеними постановою НКРЕКП №652 від 03.04.2024 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 14.08.2025 у справі № 910/6904/24 погодився із висновками судів попередніх інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов`язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на спірну суму, а відтак підстави для зменшення розміру боргу у цій справі на вказану суму відсутні; стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у цій справі. Крім того, відповідач зобов`язаний був вчинити дії на реалізацію свого права зменшення розрахунків, зокрема повідомити позивача, відобразити відповідні зменшення в обліку та актах звірки, провести зарахування однорідних вимог. Тобто, відповідач мав чітко визначити, на які саме суми, за які періоди, та згідно яких актів ним реалізовано право на зменшення рівня розрахунків. Отже, суди дійшли висновку про те, що означене є правом відповідача, яким він фактично не скористався.

Окрім того, умовами пункту 3.2 Договору, у редакції Додаткової угоди №152/07/24 від 25.01.2024, сторони погодили, що Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється Сторонами у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, маючи таке право, відповідач не звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов`язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на відповідну суму, не відобразив відповідні зменшення в обліку та актах звірки та не провів зарахування однорідних вимог в обумовленому Сторонами порядку.

Згiдно із частиною 29 статті 9-1 Закону України «Про альтернативнi джерела енергiї» для суб`єктiв господарювання, приватних домогосподарств i споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, якi виробляють електричну енергiю з використанням альтернативних джерел енергiї, «зелений» тариф встановлюється до 1 сiчня 2030 року. Фiксований мiнiмальний розмiр «зеленого» тарифу для суб`єктiв господарювання, приватних домогосподарств i споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 сiчня 2009 року за офiцiйним валютним курсом Нацiонального банку України на зазначену дату.

Вiдповiдно до частини 31 статті 9-1 Закону України «Про альтернативнi джерела енергiї» до «зеленого» тарифу на електричну енергiю, вироблену з альтернативних джерел енергiї (крiм доменного та коксiвного газiв, а з використанням гiдроенергiї - лише мiкро-, мiнi- та малими гiдроелектростанцiями) на об`єктах електроенергетики, у тому числi на чергах будiвництва електричних станцiй (пускових комплексах), введених в експлуатацiю з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року, Нацiональною комiсiєю, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюється надбавка за дотримання на вiдповiдних об`єктах визначеного статтею 9-2 цього Закону рiвня використання обладнання українського виробництва. Надбавка до «зеленого» тарифу за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва встановлюється та пiдлягає застосуванню на весь строк дiї «зеленого» тарифу. Надбавка за дотримання рiвня використання обладнання українського виробництва не встановлюється до «зеленого» тарифу на електричну енергiю, вироблену об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) споживачiв, у тому числi енергетичних кооперативiв, приватних домогосподарств.

Вiдповiдно до частини 32 ст. 9-1 Закону України «Про альтернативнi джерела енергiї» держава гарантує, що для суб`єктiв господарювання, якi виробляють електричну енергiю з альтернативних джерел енергiї на введених в експлуатацiю об`єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергiї з альтернативних джерел енергiї, встановлений вiдповiдно до положень цiєї статтi на дату введення в експлуатацiю об`єктiв електроенергетики, у тому числi введених в експлуатацiю черг будiвництва електричних станцiй (пускових комплексiв), якi виробляють електричну енергiю з альтернативних джерел енергiї. У разi внесення змiн до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергiї з альтернативних джерел енергiї, суб`єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Таким чином, при визначеннi вартостi електричної енергiї у спiрний перiод необхiдно виходити iз застосування норм Закону України «Про альтернативнi джерела енергiї», згiдно з якими оплата вартостi електричної енергiї не може проводитись iз розрахунку ставки, що є нижчою нiж фiксований мiнiмальний розмiр «зеленого» тарифу, перерахований щоквартально вiдповiдно до вимог статті 9-1 Закону України «Про альтернативнi джерела енергiї». В iншому випадку порушуються майновi права виробника електричної енергiї.

Таким чином, Регулятор шляхом прийняття постанови № 363 вiд 31.03.2022 фактично зупинив процедуру щоквартального перегляду «зеленого» тарифу, яка прямо передбачена статтею 9-1 Закону України «Про альтернативнi джерела енергії».

У справах №640/13467/25 та №500/3045/22 Касацiйний адмiнiстративний суд у складі Верховного Суду дiйшов висновку про те, що в силу положень статті 9-1 Закону України «Про альтернативнi джерела енергiї» НКРЕКП було зобов`язано щоквартально переглядати ставки «зеленого» тарифу. А прийняття НКРЕКП Постанови №363 вiд 31.03.2022 є бездiяльнiстю органу, що не може бути причиною обмеження майнових прав виробникiв електричної енергiї на отримання належного в силу прямої норми закону розмiру оплати за продану електроенергiю.

У зв`язку з цим, у тому числі на виконання судових рішень у справах №640/13467/22 та № 500/3045/22, НКРЕКП прийнято постанови №2057 від 03.11.2023 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» та №2058 вiд 03.11.2023 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», тобто цими постановами врегульовані правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.

Таким чином, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 68 303,12 грн за 2 та 3 квартали 2022 року. Подібна за змістом правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2025 у справі №910/7945/22, на яку посилається позивач.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у розрахунку 3% інших та інфляційних втрат позивачем було неправильно визначено дати порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови Договору, який визначає, що порядок розрахунків встановлюється Порядком №641, який, у свою чергу, як у редакції до 26.01.2024, так і у редакції після 26.01.2024, передбачає строк остаточного розрахунку з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією). Подібний правовий висновок викладено об`єднаною палатою Касацiйного господарського суду у постанові вiд 21.06.2024 у справi № 910/4439/23.

З наданого відповідачем до суду апеляційної інстанції розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за 2 та 3 квартали 2022 року вбачається, що Гарантований покупець допустився тих самих помилок, а саме: строк остаточного розрахунку за відпущену електричну енергію у квітні 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року - 15.09.2022 згідно постанови НКРЕКП №1117 від 09.09.2022, а не 16.09.2022 як зазначив відповідач; у липні 2022 року - 26.09.2022 року згідно постанови НКРЕКП №1190 від 20.09.2022, а не 27.09.2022 як зазначив відповідач; у серпні 2022 - 20.03.2023 згідно постанови НКРЕКП №473 від 14.03.2023, а не 21.03.2023, як зазначив відповідач; у вересні - листопаді 2022 року - 23.05.2024 згідно постанови НКРЕКП №946 від 15.05.2024, а не 24.05.2024, як зазначив відповідач; у грудні 2022 року - 17.05.2024 згідно постанови НКРЕКП №896 від 08.05.2024, а не 18.05.2024, як зазначив відповідач, оскільки початок строку визначається з дня оприлюднення, а не на наступний день (постанова об`єднаної палати Касацiйного господарського суду у вiд 21.06.2024 у справi № 910/4439/23).

За приписами частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи те, що розмір 3% річних та інфляційних витрат, за розрахунком суду, є фактично більшим, а саме: 138 830,92 грн 3% річних та 451 869,66 грн інфляційних втрат, то суд першої інстанції, керуючись положеннями частини 2 статті 237 ГПК України, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 109 703,84 грн 3% річних та 316 769,57 грн інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що у постанові вiд 21.06.2024 у справi № 910/4439/23 об`єднаною палатою Касацiйного господарського суду зроблено правовий висновок, згідно з яким Гарантований покупець звільняється від застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки наведена постанова таких висновків не містить.

Щодо наявності форс-мажорних обставин, то слід зазначити наступне.

У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Отже, непереборною силою є надзвичайна чи невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що особа, яка порушила зобов`язання, не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути. Подібні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 907/711/24, від 10.03.2026 у справі № 908/1965/24, від 10.02.2026 у справі № 910/4941/24.

Підстави, на які посилається відповідач є результатом введення воєнного стану в Україні та мають загальний характер.

Спірний Договір між учасниками справи укладено до ведення в Україні воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022.

Згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи правочин, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з постачання товару та, відповідно, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний у правочині строк.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про часткове задоволення позову, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Слід зазначити, що відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 в частині стягнення з нього на користь позивача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу не оскаржує, а тому в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України судом апеляційної інстанції не переглядається.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі №910/15317/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Гарантований покупець».

4. Матеріали справи №910/15317/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 12.08.2026.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська