Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №920/72/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. Справа№ 920/72/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026

у справі № 920/72/26 (суддя Короленко В.Л.)

за позовом Недригайлівської селищної ради

до Фізичної особи-підприємця Псарьова Миколи Григоровича

про стягнення 16 499,34 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року Недригайлівська селищна рада (далі-позивач) звернулась з позовом до Господарського суду Сумської області до Фізичної особи-підприємця Псарьова Миколи Григоровича (далі-відповідач, ФОП Псарьов М.Г.) про стягнення 16 499,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно набуті кошти у сумі 16 499,34 грн, що сплачені за договором на закупівлю послуг №137 від 10.07.2023 без достатньої правової підстави.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що розрахунок (калькуляція) від 10.07.2023, підписаний в односторонньому порядку Псарьовим М.Г. Вказаний документ не є невід`ємною частиною договору на закупівлю послуг № 137 від 10.07.2023, його додатком, тощо, та не спростовує факту отримання послуг (робіт) за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) без ПДВ.

Умовами договору визначена ціна без ПДВ (п. 3.1.), прийняття та оплата за надані послуги проведені без ПДВ, про що зазначено в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), підписаних та скріплених печатками обох сторін, а також платіжних інструкціях, що разом є належними доказами прийняття послуг (робіт) за ціною, обумовленою у договорі без ПДВ.

Таким чином, суд встановив, що вся сума оплачених послуг у розмірі 99 000,00 грн була набута відповідачем за договором, тобто за достатньою правовою підставою. Вартість послуги у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) склала 1 000,00 грн за 1 маш/год. без ПДВ.

Враховуючи викладені обставини та встановлені факти, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 16 499,34 грн як безпідставно набутих коштів, є безпідставною та необґрунтованою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Недригайлівська селищна рада звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що відповідач ФОП Псарьов М.Г. не був платником ПДВ у період з 01.01.2023 по 12.03.2025, безпідставно включив зазначений податок до калькуляції на работу екскаватора-навантажувача, завищивши ціну робіт на 20% та безпідставно набув кошти у розмірі 16 499,34 грн, у зв`язку з чим, на підставі ст. 1212 ЦК України мав повернути вказані кошти.

Апелянт вказує, що розрахунок(калькуляція) від 10.07.2023 зроблений відповідачем на виконання п.3.2 договору № 137, де зазначено, що вартість послуг розраховується у відповідності з калькуляцією витрат на витрат на виконання послуг. При цьому, у розрахунку відповідач врахував суму послуг (робіт) з ПДВ.

Таким чином, скаржник зазначає, що у матеріалах справи наявні докази того, що у вартість послуги включено суму ПДВ, тому вважає помилковими висновки суду, що сума оплачених послуг (робіт) була набута відповідачем за договором, тобто за достатньою правовою підставою.

Апелянт звертає увагу, що за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості і сплачується покупцем/замовником послуг. Таким чином, апелянт вважає, що відповідач, як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором №137, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі ст.1212 ЦК України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуюча суддя - Кропивна Л.В. (суддя-доповідач), суддів: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026, у зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя судді Кропивної Л.В., апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі №920/72/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сітайло Л.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сітайло Л.Г., Сулім В.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі №920/72/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Ходаківська І.П., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сулім В.В., Ходаківська І.П.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Розгляд клопотань

Недригайлівською селищною радою разом з апеляційною скаргою подано нові доказі, а саме: матеріали кримінального провадження №420242025300000078, які не були подані в суді першої інстанції.

Неможливість подання зазначених доказів під час судового розгляду у суді першої інстанції мотивована тим, що документи додані до апеляційної скарги, з`явилися у позивача після доступу до матеріалів досудового розслідування 06.04.2026, тому позивач просив визнати поважними причини неподання додаткових доказів до суду першої інстанції.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на надання додаткових доказів та дослідивши наведені в ньому доводи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Господарське судочинство базується на засадах змагальності та диспозитивності (ст.ст.13,14 ГПК України). Реалізація права на судовий захист невіддільна від обов`язку сторін діяти добросовісно та своєчасно вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування покладається на сторін, що вимагає від них проявлення розумної та очікуваної активності при збиранні доказової бази ще до моменту звернення з позовом до суду.

Збирання доказів та формування правової позиції є процесуальним обов`язком самого позивача, який реалізується ним на стадії підготовки позовної заяви та розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 80 ГПК України, позивач зобов`язаний надати всі наявні у нього докази разом із позовною заявою.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, за винятком випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що об`єктивно не залежали від неї

За приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України, прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції є винятком, що допускається лише за умови доведення неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, які об`єктивно не залежали від заявника. Обов`язок із формування доказової бази покладається безпосередньо на позивача і має бути виконаний ним належним чином та своєчасно.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що апеляційний перегляд не може використовуватись скаржником як додаткова можливість для виправлення помилок та упущень, допущених під час розгляду справи в суді першої інстанції, зокрема щодо формування належної доказової бази.

Позивач, звертаючись із клопотанням про поновлення процесуального строку, не навів жодних поважних та об`єктивних причин, які б перешкоджали йому своєчасно зібрати та надати зазначені докази суду першої інстанції. Сама лише вказівка на неотримання документів чи тривале їх витребування, без надання доказів вчинення активних дій щодо їх одержання до початку судового процесу, не свідчить про наявність об`єктивних перешкод.

Захист процесуальних прав сторін не може здійснюватися шляхом безпідставного продовження або поновлення процесуальних строків, оскільки це порушує принцип правової визначеності та рівності учасників судового процесу (ст. 7 ГПК України).

Скаржником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому вчасно зібрати та подати спірні документи під час розгляду справи судом першої інстанції. Несвоєчасне вчинення стороною дій щодо збирання доказів є наслідком її власної процесуальної поведінки (пасивності) та не може вважатися поважною причиною пропуску строку.

Зважаючи на те, що наведені позивачем причини пропуску строку не є поважними та об"єктивними, суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 80, 119, 269 ГПК України, відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишає додаткові докази без розгляду.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №920/72/26 розглядалась протягом розумного строку.

Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача в межах викладених скаржником доводів та вимог підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2023 між Недригайлівською селищною радою (далі - позивач, замовник) та фізичною особою-підприємцем Псарьовим Миколою Григоровичем (далі - відповідач, виконавець) укладено договір № 137 на закупівлю послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовникові послуги екскаватора з машиністом - ДК 021:2015 код ЄСЗ 45520000-8: Прокат обладнання з оператором для виконання земляних робіт (далі - послуга), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги. Загальний обсяг надання послуг складає 99 год.

Обсяги надання послуг можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та кошторисних призначень замовника (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна цього договору становить 99 000,00 грн (дев`яносто дев`ять тисяч грн 00 коп.) без ПДВ, що може змінюватись залежно від обсягів реального фінансування видатків, кошторисних призначень замовника та обсягів наданих послуг.

Вартість послуг розраховується відповідно до калькуляції витрат на виконання послуг. Технічне обслуговування, ремонт техніки доставка спеціалізованої техніки до місця надання послуг забезпечується виконавцем, а їх вартість враховується в ціні пропозиції (п. 3.2 договору).

У пунктах 4.1 та 4.2 договору визначено, що розрахунки оплати проводяться замовником за фактом наданих послуг у безготівковій формі, за кожні 5 робочих днів, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами акту наданих послуг або виконаних робіт. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі рахунку та акту наданих послуг або виконаних робіт, форма оплати безготівкова. Замовник зобов`язаний оплатити визначену в акті про надані послуги вартість послуг у строк 10 банківських днів з моменту підписання такого акта. У випадку відмови замовника прийняти надані послуги, сторонами складається акт із переліком претензій замовника.

Відповідно до п. 5.1 договору термін надання послуг: протягом 2023 року.

Згідно з п. 5.3 договору здача-приймання наданих послуг оформляється відповідним актом здачі-приймання, який оформлює виконавець.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань сторонами.

Договір підписано ФОП Псарьовим М.Г. як виконавцем та секретарем селищної ради Постоєнко І.В. як замовником та скріплено печатками сторін.

Відповідно до доданого до позову розрахунку (калькуляції) на роботу екскаватора-навантажувача CASE 580SR-4PT на земляні роботи вбачається: норма часу - 1 маш/год., яка включає заробітну плату, нарахування на зарплату, витрати пального, моторне масло, витрати мастильних матеріалів, обслуговування та ремонт, накладні витрати, плановий прибуток 20% - всього без ПДВ 833,34 грн, ПДВ 20% - 166,66 грн, разом 1 000,00 грн.

На виконання п. 1.1. та 3.1. договору відповідач надав позивачу послуги в обсязі 99 годин загальною вартістю 99000,00 грн, а саме:

-17.07.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №1 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 137 від 10.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 40 000,00 грн без ПДВ (40 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;

-21.07.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №2 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 137 від 10.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 24 000,00 грн без ПДВ (24 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони;

-28.07.2023 між позивачем та відповідачем підписано акт №3 здачі-приймання робіт (наданих послуг), за яким виконавець надав замовнику послуги екскаватора з машиністом згідно договору № 137 від 10.07.2023, а саме: земляні роботи вартістю 35 000,00 грн без ПДВ (35 год. х 1 000,00 грн). За актом визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акт підписано у двох екземплярах українською мовою, по одному примірнику для кожної сторони.

28.07.2023 позивач перерахував відповідачу 99 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1 від 28.07.2023 в сумі 40 000,00 грн, №2 від 28.07.2023 в сумі 24 000,00 грн та №3 від 28.07.2023 в сумі 35 000,00 грн. Призначення платежу у вказаних платіжних інструкціях - опл.заход.зтерет.обор,ріш.14сесії8ск./03.07.2023р(облаш.фортиф.споруд); дог №137/10.07.23р.акт№1/17.07.23р.;/акт№2/21.07.23р.;/акт№3/28.07.23р.;/без ПДВ.

23.12.2025 позивач направив відповідачу лист-вимогу № 877 про повернення коштів - завищеної вартості послуг, зокрема, за договором № 137 від 10.07.2023.

Матеріали справи містять адвокатський запит від 05.01.2026 №05.01.2026-1 адвоката Мальченка Д.В. до ГУ ДПС у Сумській області про отримання інформації щодо наявності/відсутності у ФОП Псарьова М.Г. статусу платника ПДВ у період з 01.01.2023 до 12.03.2025. Листом від 15.01.2026 №309/6/18-28-24-01 ГУ ДПС в Сумській області на адвокатський запит повідомило, що Псарьов Микола Григорович (рнокпп НОМЕР_1 ) у період з 01.01.2023 по 12.03.2025 не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позивач звернувшись до суду з даним позовом зазначив, що відповідач, який не є платником ПДВ, безпідставно включив зазначений податок до калькуляції на роботу екскаватора-навантажувача, завищивши ціну робіт на 20 %, та безпідставно набув кошти в розмірі 16499,34 грн, у зв`язку з чим, на думку позивача, відповідно до статті 1212 ЦК України, має повернути вказані кошти позивачу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору, відповідач надав позивачу послуги екскаватора з машиністом в кількості 99 годин, що підтверджено підписаними та кріпленими печатками актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Згідно із п. 3.1. договору загальна ціна цього договору становить 99 000,00 грн без ПДВ, що може змінюватись в залежності від обсягів реального фінансування видатків, кошторисних призначень замовника та обсягів наданих послуг.

На виконання п. 1.1. та 3.1. договору відповідач надав позивачу послуги в обсязі 99 годин загальною вартістю 99 000,00 грн без ПДВ, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг): №1 від 17.07.2023, №2 від 21.07.2023; №3 від 28.07.2023. Актами визначено, що послуги виконано якісно у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, акти підписано у двох екземплярах.

Наявними у справі доказами (платіжними інструкціями) підтверджено, що позивач провів повну оплату послуг, наданих за договором, у розмірі 99 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно розрахунку (калькуляції) на роботу екскаватора-навантажувача CASE 580SR-4PT на земляні роботи вбачається: норма часу: 1 маш/год., яка включає заробітну плату, нарахування на зарплату, витрати пального, моторне масло, витрати мастильних матеріалів, обслуговування та ремонт, накладні витрати, плановий прибуток 20% - всього без ПДВ 833,34 грн., ПДВ - 166,66 грн.

Позивач просив суд стягнути 16 499,34 грн. (99 год. х 166,66 грн. ПДВ), як безпідставно набуті відповідачем, оскільки вказана сума є ПДВ, включеним до ціни договору.

Колегія суддів зауважує, що розрахунок (калькуляція) від 10.07.2023 є невід`ємною частиною договору №137 на закупівлю послуг від 10.07.2023 та оскільки договір за своєю правовою природою є двостороннім правочином, усі його невід`ємні частини, додатки та зміни мають відповідати загальній формі договору, підлягають обов`язковому погодженню та підписанню обома сторонами.

Подання розрахунку (калькуляції) виконавцем (Псарьовим М.Г.) є лише односторонньою пропозицією (ініціативою) щодо визначення вартості послуг. Оскільки цей розрахунок підписаний односторонньо і не містить підпису замовника, він не набув статусу узгодженої договірної умови. Відтак, колегія суддів відхиляє цей документ як належний доказ, оскільки в договірному порядку він не був взаємно узгоджений сторонами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що розрахунок (калькуляція) від 10.07.2023 підписаний в односторонньому порядку Псарьовим М.Г. не спростовує факту отримання послуг (робіт) за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) без ПДВ підписаними обома сторонами договору. Умовами договору визначена ціна без ПДВ (п. 3.1.), прийняття та оплата за надані послуги проведені без ПДВ, про що зазначено в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), підписаних та скріплених печатками обох сторін, а також платіжних інструкціях, що разом є належними доказами прийняття послуг (робіт) за ціною, обумовленою у договорі без ПДВ.

Договір та акти виконаних робіт є двосторонніми правочинами/первинними документами, узгодженими та підписаними обома сторонами. Вони мають вищу юридичну силу порівняно з односторонньо підписаним розрахунком (калькуляцією). Оскільки в основному тексті договору та в актах чітко зазначено вартість "без ПДВ", саме ця умова є остаточною волею сторін, зафіксованою під час приймання-передачі робіт.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що вся сума оплачених послуг у розмірі 99 000,00 грн була набута відповідачем за договором, тобто за достатньою правовою підставою. Вартість послуги у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) склала 1000,00 грн за 1 маш/год. без ПДВ.

Позивач просив повернути безпідставно набуті кошти в розмірі 16 499,34 грн на підставі 1212 ЦК України. Стосовно застосування ст. 1212 ЦК України колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України слідує, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Так, стаття 1212 ЦК України (кондикція) застосовується лише тоді, коли майно (кошти) набуто без достатньої правової підстави. Якщо між сторонами є чинний договір, а кошти сплачувалися на виконання цього договору та за підписаними актами, то договір є належною правовою підставою для отримання цих коштів.

Суд не може визнати кошти безпідставно набутими, якщо вони були частиною ціни за договором. Спори щодо правильності формування ціни чи нарахування податків у межах договору мають вирішуватися за правилами договірного права (наприклад, як стягнення збитків, неналежне виконання зобов`язань тощо), а не через інститут безпідставного збагачення.

Підписавши акти виконаних робіт із формулюванням "без ПДВ" і здійснивши за ними оплату, замовник фактично погодився з такою вартістю, тому він не може посилатися на кондикцію, щоб повернути частину сплаченого.

Таким чином, колегія суддів наголошує на тому, що кошти виконавцю було сплачено на підставі чинного договору та актів, тому вони не є безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладені обставини та встановлені факти, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 16 499,34 грн як безпідставно набутих коштів, є безпідставною та необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 слід залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Недригайлівської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2026 у справі № 920/72/26 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №920/72/26 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України/

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

І.П. Ходаківська