Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №909/133/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р. Справа№909/133/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026

у справі №909/133/26 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС»

про стягнення 68 062, 43 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Богославець Михайло Романович (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 68 062, 43 грн, з яких 24 400, 00 грн за виконані та неоплачені підрядні роботи, 14 300, 40 грн за використані матеріали, 3 % річних у розмірі 1 941, 55 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 781, 16 грн та пеню у розмірі 19 639, 32 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 12.05.2026 у справі №909/133/26 у задоволенні позову відмовив повністю.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 02.06.2026 у справі №909/133/26 заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі №909/133/26 задовольнив частково. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Богославець Михайла Романовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. В іншій частині заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у справі №909/133/26 - відмовив.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 29.05.2026 Фізична особа-підприємець Богославець Михайло Романович звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №909/133/26 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» 68 062,43 грн, з яких 24 400, 00 грн - заборгованість за виконані роботи за договором №0802-23 від 02.05.2023, 14 300,40 грн - заборгованість за використані матеріали, 7 781,16 грн - інфляційні втрати, 1 941,55 грн - 3% річних, 19 639,32 грн - пеня.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.07.2026 у справі №910/15317/25 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №909/133/26 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №909/133/26 залишив без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги поклав на скаржника.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 31.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.07.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.08.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» про ухвалення додаткового судового рішення призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив попередню (орієнтовну) суму судових витрат на професійну правничу допомогу, яку понесе відповідач - 10 000,00 грн, зазначивши, що докази понесених витрат на професійну допомогу будуть надані суду у поряду та строки, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі за текстом - Закон №5076-VI).

Судом встановлено, що 04.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС», як Клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «КЕЙ ПАРТНЕРС» , Об`єднанням було укладено Договір про надання правової допомоги № 2025/08-15 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, Об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу в рамках будь-яких справ, що стосуються діяльності Клієнта, зокрема, з питань здійснення захисту, представництва, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до п. 1.2. Договору послуги налаються Клієнту шляхом надання юридичних консультацій, роз`яснень законодавства, вивчення документів, особистої участі та представництва інтересів Клієнта перед органами, усіма установами, підприємствами та організаціями України незалежно від форм власності та підпорядкування, в органах прокуратури, у будь-яких інших правоохоронних органах України, в судових органах будь-якої ланки (в тому числі в апеляційній, касаційній інстанціях), у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях (в т. ч. в органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах, їх структурних підрозділах; державних комітетах та підвідомчих їм органах; в банківських (фінансових) установах; в органах юстиції, в т. ч. управліннях юстиції будь - якого рівня, в органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в органах нотаріату; на пошті; в органах місцевої влади та місцевого самоврядування та їх структурних підрозділах; у фондах, інспекціях, адміністраціях, комісіях та комітетах) з усіма правами, які надані законом заявнику, позивачу, відповідачу, стягувану, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі, в тому числі з правом підпису та подання будь-яких документів, в т.ч. але не виключно позовної заяви, клопотань, заяв тощо, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, одержання рішення, ухвали, постанови, виконавчого листа або наказу суду, інших документів, пред`явлення виконавчого листа або наказу суду до виконання, оскарження рішень, ухвал, постанов суду, дій державного чи приватного виконавця в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Згідно п. 4.1 Договору на визначення розміру гонорару Об`єднання впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Розмір гонорару Об`єднання визначається за домовленістю Сторін, про що складається Акт наданих послуг або укладається відповідний Додаток. Акт наданих послуг розробляється Об`єднанням щомісячно. В Акті наданих послуг наводиться детальний опис послуг, наданих згідно з Договором, а також вказуються реквізити, згідно з якими проводиться оплата (п. 4.2).

У випадку, якщо розмір гонорару визначається Актом наданих послуг, строк оплати за таким актом складає 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту його складення. Якщо розмір гонорару визначається на підставі додатку до цього Договору, порядок його сплати та інші умови визначаються у такому додатку (п. 4.3).

10.06.2026 між сторонами укладено Додаток №4 до Договору про надання правової допомоги № 2025/08-15 від 04.08.2025, згідно якого:

1. Клієнт уповноважує Об`єднання здійснити представництво його інтересів у суді першої інстанції у справі №909/133/26 за апеляційною скаргою ФОП Богославець М.Р. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №909/133/26, з усіма повноваженнями, якими володіє Клієнт як сторона згідно з вимогами ГПК України, у тому числі, але не виключно, готувати необхідні документи з правом їх підпису.

2. Вартість послуг, передбачених цим Додатком, складає 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. Вартість послуг є фіксованою та не залежить від обсягу наданих послуг, кількості складених документів чи часу, витраченого на їх складення.

3. Послуги повинні бути оплачені не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції. Допускається оплата вартості послуг частинами.

29.06.2026 між сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №4-С, відповідно до якого на підставі Договору від 04.08.2025 та Додатку №4 від 10.06.2026 до Договору, Об`єднанням було надано Клієнту наступний перелік послуг: ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги ФОП Богославець М. Р. та матеріалами справи №909/133/26 - 1 год.; підготовлено та подано до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу у справі №909/133/26 - 4 год.

29.07.2026 Об`єднанням виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» рахунок №07-6 на суму - 10 000, 00 грн.

Згідно квитанції про виконання платіжної інструкції від 30.07.2026 №9594 Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» оплачено рахунок №07-6 від 29.07.2026.

Адвокат Думич Оксана Іванівна здійснила підготовку відзиву на апеляційну скаргу позивача на підставі Ордера на надання правничої допомоги серії АТ №1140819 від 02.06.2026.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».

Отже, визначений сторонами розмір гонорару є фіксованим.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

У рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат взято до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг; час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг.

Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Судом апеляційної інстанції враховано складність перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, за яким відповідач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції позивача, дотримувався правової позиції, яка викладена у відзиві на позовну заяву.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 2 000,00 грн.

Частиною 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.

Враховуючи те, що за подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у відповідності до статті 129 ГПК України у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Богославця Михайла Романовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТТЕХНОАЛЬЯНС» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, код ЄДРПОУ 40282391) 2 000,00 грн (дві тисячі гривень) 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №909/133/26 у Північному апеляційному господарському суді.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №909/133/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова