Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №175/9234/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2103/26 Справа № 175/9234/26 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 та її захисника Вдовіченка В.В., потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Вдовіченка Вадима Віталійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень) з конфіскацією собаки «алабай» (середньоазіатська вівчарка).

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн.

У постанові суду зазначено, що 23.04.2026 близько 10.20 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушила встановлені норми правил тримання собак, внаслідок чого її собака породи алабай безконтрольно вибігла з її двору та завдала тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі захисник особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Вдовіченко В.В. порушує питання про скасування постанови судді, як незаконної та необґрунтованої, оскільки судом були допущені порушення усіх законних прав та інтересів ОСОБА_1 , які визначені державною та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також через невірну оцінку судом матеріалів справи, які не відповідають фактичним обставинам справи.

В обгортування своїх вимог адвокат посилається на те, що стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, відтак при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка його складає повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 862782 від 17.05.2026 відсутні посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, які були порушені ОСОБА_1 , та в чому це порушення проявилось. Таким чином у протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності.

ОСОБА_1 факт причетності її собаки до нападу на потерпілу категорично заперечує та вказує, що вона увесь день була вдома, собака перебував у вольєрі та територію домоволодіння не залишав.

Відповідно до матеріалів справи, 23.04.2026 слідчим проведено огляди місця події за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно описової частини протоколів та фототаблиць, складені слідчим, відсутні будь-які відомості, що вказують на те, що саме, собака (алабай), яка належить ОСОБА_1 здійснила напад на потерпілу; відсутні відомості про наявність слідів боротьби потерпілої із собакою, яка належить ОСОБА_1 ; в момент, коли до домоволодіння прибули співробітники поліції, ОСОБА_3 надала доступ до домоволодіння з метою огляду умов тримання собаки, а також собаку, на якій відсутні сліди крові потерпілої.

Апелянт звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не є єдиним власником собаки «алабай світлого окрасу» у с. Орлівське, а наявність значної кількості безпритульних собак, не виключають можливість нападу на потерпілу 23.04.2026 іншою собакою, яка їй не належить.

ОСОБА_1 є учасником групи у мобільному застосунку Vіbег, де згуртовані місцеві жителі для оперативного вирішення питань життєдіяльності громади. 11.05.2026 на мобільний номер телефону ОСОБА_1 зателефонував офіцер громади сектору взаємодії з громади ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровської області та запитав, чому собака ОСОБА_1 бігає по АДРЕСА_1 та створює дискомфорт для місцевих мешканців. Цією ОСОБА_1 була здивована, оскільки її собака зачинений знаходився у вольєрі. У подальшому у телефонному чаті місцевих жителів з`явилось повідомлення від співробітника поліції про те, що власник собаки (алабай, світлого окрасу) знайшовся, ним виявився місцевий мешканець, однак усі мешканці були впевнені, що саме цей собака, який бігає вулицями без супроводу та намордника належить ОСОБА_1 .

Крім того, у чаті мобільному застосунку місцеві жителі неодноразово висловлювали занепокоєння наявністю у с. Орлівське безпритульних собак.

Захисник вказує, що окрім накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, суд застосував адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини.

Відповідно до Порядку вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затверджених, постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2023 р. № 1010, цей порядок визначає процедуру тимчасового вилучення тварини особою, яка уповноважена на складення протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 КУпАП, за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до зазначеного Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини. Тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Однак протокол про тимчасове вилучення тварини та акт передачі на утримання тварини в матеріалах справи відсутні.

Ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, зазначено лише породу «алабай», що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду.

На підставі наведеного захисник просить постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.154 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

20.07.2026 захисником ОСОБА_4 подано до суду письмові доповнення до апеляційної скарги, в яких останній зазначає, що 25.06.2026 року за вих. №03-07/05/425 стороною захисту отримано відповідь від Слобожанської селищної ради, про те, що рішенням 46 сесії VIII скликання Слобожанської селищної ради від 03.07.2025 №4533-46/ VIII, затверджені Правила утримання домашніх тварин у населених пунктах Слобожанської селищної територіальної громади. Правила утримання домашніх тварин у населених пунктах Слобожанської селищної територіальної громади містять права та обов`язки власників домашніх тварин, якими останні повинні керуватися та суворо дотримуватися.

Уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.154 КУпАП, а саме відсутнє посилання на (пункти, розділи) Правил утримання домашніх тварин у населених пунктах Слобожанської селищної територіальної громади, затверджених рішенням 46 сесії VIII скликання Слобожанської селищної ради від 03.07.2025 №4533- 46/VIII, що у свою чергу не дає підстави для визначення, який саме пункт Правил порушений ОСОБА_1

29.06.2026 та 07.07.2026 року отримані відповіді від ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області про те, що за період часу з 01.01.2026 по 03.07.2026 скарг на лінію 102 за фактом порушення правил утримання травин (собаки) власниками, які проживають за адресою АДРЕСА_1 від мешканців с. Орільське не надходило.

Також, отримано інформацію про те, що ОСОБА_5 є не єдиним власником у с. Орільське, собаки породи «алабай», оскільки 11.05.2026 по вул. Нова, с. Орільське, бігала собака породи «алабай» без супроводу та намордника, яка належить невстановленому чоловіку (фото-знімки) власника разом із собакою додані до апеляційної скарги. Дані обставини також не перевірені співробітником поліції.

Потерпіла у своїх показах детально не описує собаку, яка здійснила на неї напад, отже відсутні докази, що саме собака породи «алабай» власником якої є ОСОБА_5 здійснила напад на потерпілу.

Окрім того отримано також відповідь про те, що протокол тимчасове вилучення (собаки) за результатами розгляду заяви про вчинення правопорушення не складався, тварина не вилучалась, що фактично унеможливлює виконання постанови в частині конфіскації тварини.

Наведена інформація у повному обсязі спростовує обставини події, що мали місце 23.04.2026, причетність до нападу собаки, яка належить ОСОБА_1 , та свідчить про неможливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку із наявними порушеннями норм матеріального та процесуального права та відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.154 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 та її захисник Вдовіченко В.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.

Захисник зауважував на відсутності доказів, що саме собака ОСОБА_1 скоїла напад на потерпілу.

Сама ОСОБА_1 суду пояснила, що 23.04.2026 вона перебувала вдома, лікувалася. Отримала дзвінок на телефон від сестри потерпілої, яку начебто покусала її собака. Після чого вона вибігла у двір та побачила, що собака знаходиться у вольєрі. Тоді вона зателефонувала своєму чоловіку і той приїхав додому, переглянули записи з відео камер спостереження, але на них нічного зафіксовано не було. Ці записи суду вона не надавала, оскільки записи протягом 24 годин стираються. Пізніше приїжджали слідчий, поліцейські та дільничний, оглянули двір і також нічого не встановили, відібрали пояснення. З потерпілою вона не спілкувалася, лише з її сестрою. У будинку вона проживає разом з чоловіком та власницею собаки є вона.

Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_2 заперечувала проти апеляційної скарги та пояснила, що 23.04.2026, проходячи біля будинку ОСОБА_1 , ззаду, на неї напала собака, покусала руки, бік та голову. На лікуванні знаходилась приблизно 16 днів. Від болю вона кричала та звала на допомогу. Бачила, як цей собака потім забіг у двір ОСОБА_1 . Це був саме її собака, вона його впізнала по обрізаним вухам, бо часто бачила через паркан, як той сидів на вольєрі. В цей день, коли вона проходила повз паркану двору ОСОБА_1 собаку вона на вольєрі не бачила і не чула, щоб той гавкав у дворі.

Допитана за клопотанням потерпілої сторони свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 23 квітня 2026 року зранку була в гостях у батьків, коли їй подзвонила мати та повідомила, що ОСОБА_7 покусала собака. Після цього вона викликала швидку та відвезла сестру до лікарні. В цей же день ОСОБА_1 з чоловіком привезли до них додому відеозапис з їхньої камери спостереження, але що там було зафіксована вона толком нічого не бачила. Точно пам`ятає, що собаку ОСОБА_1 на відеозапису не було видно. Пізніше приїжджав дільничний та також переглядав цей відеозапис, але також нічого не побачив. Коли приїхав слідчий, то саме біля будинку ОСОБА_1 , де трапився напад собаки на ОСОБА_2 , знайшов навушники, які випали з рук потерпілої та які вона намагалася підняти, у той час, коли на неї напала собака. Слідчому ОСОБА_1 вже не надала відеозапис для огляду, посилаючись на те, що він не зберігся. Приблизно через 2-3 дні їй на телефон подзвонила ОСОБА_1 , яка плакала та пропонувала домовитися, сказала: “хай це буде моя собака”. Але в подальшому домовлятися ОСОБА_1 відмовилася.

Додала, що зі слів сусідів їй відомо, що собака ОСОБА_1 неодноразово лякала людей та бігала по городах.

Після допиту свідка ОСОБА_1 підтвердила наявність такої розмови з ОСОБА_6 , але зазначила, що під “домовленостями” вона мала на увазі фінансову допомогу потерпілій на лікування, оскільки раніше їх батьки були знайомі і тому вона висловлювала свою стурбованість цією ситуацією. Натомість домовитися не вдалося, бо з неї потерпіла запросила 100 тис. грн.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в обґрунтування висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, послався на досліджені під час судового розгляду докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №862782 від 17.05.2026, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.154 КУпАП, 23.04.2026 близько 10.20 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не вжила заходів щодо належного утриманні домашньої тварини, а саме собаки породи «Алабай», яка вибігла з території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 та напала на потерпілу ОСОБА_2 , завдавши їй тілесних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП.

Зазначено, що потерпілою є ОСОБА_2 .

У графі “правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду” вказано “встановлюється”.

У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «з протоколом не погоджуюсь через те, що моя собака в цей час була на подвір`ї».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі є власноручний підпис останньої.(а.с.1).

Відповідно до електронного рапорту помічника чергової частини ВП № 2 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, 23.04.2026 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 6974 від 23.04.2026 як ІНШІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що заявниця — ОСОБА_6 повідомила, що 23.04.2026 о 12.00 годині за адресою: Дніпровський район, с. Орільське, вул. Нова, її сестру — ОСОБА_2 покусала велика собака, алабай білого кольору. Хазяїн собаки — ОСОБА_8 (а.с.4).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.04.2026, ОСОБА_2 повідомила, що о 12.00 годині 23.04.2026 на вулиці Нову в с. Орільське Дніпровського району на неї напала собака, схожа на породу «Алабай» білого кольору, покусала, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження. Кому належить собака — невідомо (а.с.5).

З пояснень ОСОБА_2 , наданих працівнику поліції 11.05.2026, 23.04.2026 близько 10.20 годин вона знаходилась за адресою: с. Орільське, вул. Нова та рухалась на зупинку, щоб поїхати на роботу. Проходячи біля будинку № 81, звернула увагу, що у подвір`ї будинку АДРЕСА_1 відсутня собака, яка постійно виглядала через паркан. Підходячи до перехрестя, відчула, що до ноги доторкнулося щось холодне. Почала повертатися та в цей момент на неї напала собака та вкусила за голову. Потерпіла хотіла відбитися сумкою, але собака продовжувала нападати та вкусила за праву руку, лапами роздерла лівий бік тулубу та стегон, порвавши куртку та штани. Потерпілій вдалось звільнитись від собаки і вона побігла в бік будинку АДРЕСА_2 . Зупинившись за декілька будинків подивилась на собаку, яка бігла за потерпілою, а потім зупинилась та повернула в бік будинку АДРЕСА_1 . В цей час потерпіла кричала та кликала на допомогу. Собака була білого кольору породи «Алабай», яка належить ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Через декілька хвилин до потерпілої вийшла її матір — ОСОБА_9 , яка викликала швидку медичну допомогу. Швидка відвезла потерпілу до лікарні № 6 в м. Дніпрі. В результаті нападу собаки потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження, що підтверджується Висновком спеціаліста № 1445 від 08.05.2026, лікувалась стаціонарно близько тижня (а.с.6).

23.04.2026 ОСОБА_1 пояснила поліцейським, що 23.04.2026 цілий день перебувала вдома. У неї є собака породи Алабай білого кольору по кличці «Міша», йому 1 рік 4 місяці, без паспорта. Протягом цілого дня собака була у подвір`ї, нікуди не виходив, втекти не міг. Про ситуації, що сталась 23.04.2026 близько 12.00 годин із ОСОБА_2 , коли її покусала собака породи Алабай, ОСОБА_1 відомо від сусідів. У її повір`ї наявне відеоспостереження, але надати відеозапис вона на має змоги, оскільки не має до них доступу. Доступ є у чоловіка, який на превеликий жаль знаходиться на роботі з ранку до пізньої ночі (а.с.11).

Відповідно до протоколів огляду місця події від 23.04.2026 з фототаблицями до них, працівниками поліції було оглянуто ділянку місцевості напроти будинку № 81 по вул. Новій в с. Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області, під час якого видимих ознак, пошкоджень та сторонніх предметів не виявлено; а також оглянуто куртку потерпілої ОСОБА_10 , під час якого виявлено та зафіксовано пошкодження у вигляді розриву тканини та сліди РБК (а.с.12,13).

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 17.05.2026, 01 травня 2026 року під час розмови з ОСОБА_11 з приводу того, що собака покусала ОСОБА_2 дізналась наступне: ОСОБА_12 повідомив, що співмешканець ОСОБА_2 стверджував, що собака напала на неї за адресою: вул. Червона, 15, біля сміттєвого бака. ОСОБА_1 просить прийняти це до відома та розібратися в ситуації, що склалась. Вважає, що сім`я ОСОБА_13 вказує невірну інформацію та спричиняє наклеп на неї та її собаку, що спричиняє ОСОБА_1 моральну шкоду (а.с.7).

За висновком судово-медичного експерта №1445 від 08.05.2026, у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: укушені рвані рани голови з ліва, правого ліктьового суглобу, бокової поверхні грудної клітки зліва, лівого стегна, що спричинені від дії предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути зуби собаки, в термін, на який вказує обстежена, тобто 23.04.2026.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що причинили короткочасний розлад здоров`я, короткочасним належить вважати розлад здоров?я тривалість понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день). На підставі п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 (а.с.20-21).

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_14 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , сусідська собака породи Алабай білого кольору, власниця ОСОБА_15 , декілька разів бігала по вулиці без нагляду. Свідок турбувалась за своїх дітей, які ходять додому самі. Собака створює загрозу (а.с.24).

Свідок ОСОБА_16 , який проживає в АДРЕСА_4 пояснив, що на початку березня собака породи Алабай білого кольору, яка належить ОСОБА_17 , забігла до нього у подвір`я, через що він покликав співмешканку і вони сховалися у будинку. До цього ще два рази ця собака бігала у свідка по городу. Свідок боїться за своїх рідних, бо собака створює загрозу (а.с.25).

Свідок ОСОБА_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , вказала, що сусіди, що мешкають по АДРЕСА_1 , мають собаку породи Алабай білого кольору, яка постійно бігає по вулиці та городу без нагляду. Син свідка — ОСОБА_19 робив сусідам зауваження, однак вони не реагували (а.с.26).

Аналогічні пояснення про те, що собака, яка належить ОСОБА_1 періодично без нагляду бігає по вулиці та становить загрозу місцевим мешканцям надали свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Також ці свідки підтвердили, що власниця собаки — ОСОБА_1 не реагує на скарги сусідів щодо собаки (а.с.28,29, 30, 31).

На фототаблиці (а.с.32-24) зафіксовано тілесні ушкодження, отримані потерпіло. ОСОБА_2 в результаті нападу собаки; паспорт собаки породи Алабай (САО) та фото собаки.

Згідно рапорту поліцейського ПОГ СВГ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, в ході розгляду матеріалу зареєстрованого в ЖЕО за № 6974 від 23.04.2026 за заявою від ОСОБА_2 про те, що 23.04.2026 близько 10:20 за адресою: с. Орільське, вул. Нова біля буд.81, на неї напала собака породи «Алабай», білого кольору та спричинила заявниці тілесні ушкодження встановлено наступне.

Відповідно до п. 2 наказу МВС України №100 від 08.02.2019 дану інформацію вивчено керівництвом слідчого відділу, прийнято рішення про проведення перевірки на підставі ЗУ «Про звернення громадян», так як відсутні дані, які могли б вказували на наявність кримінального правопорушення. Під час проведення перевірки згідно ЗУ «Про звернення громадян» та КУПАП, з пояснення ОСОБА_2 встановлено, що 23.04.2026близько 10:20 за адресою: с. Орільське, вул. Нова біля буд.81, напала собака породи «Аладай», білого кольору, яка належить ОСОБА_1 , та спричинила заявниці тілесні ушкодження. Також були опитані мешканці вул. Нова, які повідомили, що дана собака неодноразово бігала по вулиці та городах без нагляду. Дана тварина становить загрозу для людей. Вжитими заходами 17.05.2026 здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та опитано ОСОБА_1 , яка свою провину не визнає. За результатами проведених заходів, згідно ст. ст. 254, 256 КУпАП на ОСОБА_1 , складено адміністративний протокол ВАД № 862782 за ч. 3 ст. 154 КУпАП та направлено до суду для прийняття рішення (а.с.35).

Крім наведеного, судом апеляційного суду було досліджено докази, надані стороною захисту:

З повідомлення Слобожанської селищної ради від 25.06.2026 № 03-07705/425, убачається, що станом на 23.04.2026діяли Правила утримання домашніх тварин у населених пунктах Слобожанської селищної територіальної громади, затверджені рішенням 46 сесії VIII скликання Слобожанської селищної ради від 03.07.2025 № 4533-46/VIII. На виконання Вашого адвокатського запиту надаємо копію зазначених Правил. Додаток: копія Правил утримання домашніх тварин у населених пунктах Слобожанської селищної територіальної громади, затверджених рішенням 46 сесії VIII скликання Слобожанської селищної ради від 03.07.2025 № 4533-46/VIII.

Відповідно до відповіді начальника ВП № 2 ДРУП № 2 від 29.06.2026 №297855/2026 на адвокатський запит захисника Вдовиченка В.В., долученого останнім до доповнень до його апеляційної скарги, до відділенні поліції № 2 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області 11.05.2026 про те, що самовільно розгулює собака породи «Алабай», світлого окрасу, без намордника за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлень не надходило.

Згідно повідомлення начальника ВП № 2 ДРУП № 2 від 07.07.2026 №310727/2026, до відділенні поліції №2 ДРУП №?2 ГУНП в Дніпропетровській області, на лінію «102» та в період часу з 01.01.2026 по 03.07.2026 звернень від мешканців с. Орільське, Дніпровського району, Дніпропетровської області на осіб, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 за фактом порушення Правил утримання домашніх тварин (зокрема собаки породи «алабай»), повідомлень не надходило.

Згідно повідомлення начальника ВП № 2 ДРУП № 2 від 29.06.2026 №297852/2026, під час розгляду матеріалу ЄО № 6974 від 23.04.2026 зареєстрованому у відділенні поліції №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, протокол про тимчасове вилучення тварини (собаки) не складався, тварина не вилучалася.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу постанови суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у тому, що вона не вжила заходів щодо належного тримання домашньої тварини, а саме собаки породи Алабай (САО), яка вибігла з території домоволодіння та напала на потерпілу ОСОБА_2 , заподіявши шкоду її здоров`ю.

Диспозицією ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частина 3 статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за ці ж дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

До небезпечних собак належать породи, визначені Переліком небезпечних порід собак, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1164, зокрема вівчарка середньоазіатська (алабай).

Відповідно до міжнародного ветеринарного паспорта, ОСОБА_23 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є власницею собаки породи Алабай (САО), ІНФОРМАЦІЯ_2 , кличка: “Міша” (а.с.33).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України собаки віднесені до джерел підвищеної небезпеки.

Аналізуючи матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 862782 від 17.05.2026 (а.с.2), протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2026 (а.с.5), письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 (а.с.6), висновок судово-медичного експерта № 1445 від 08.05.2026 (а.с.20-21), пояснення свідка ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , (а.с.24,25, 26,27,28,29,30,31), електронний рапорт працівника поліції (а.с.4), протоколи огляду місця події від 23.04.2026 з фототаблицями (а.с.12,13), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ними підтверджується, що через недотримання вимог утримання тварин, собака породи Алабай, належна ОСОБА_1 вибігла за територію домоволодіння, де мешкає, та напала на потерпілу ОСОБА_2 , спричинивши шкоду її здоров`ю.

Перевіряючи апеляційні доводи сторони захисту про неналежність такого доказу, як протокол про адміністративне правопорушення, оскільки у ньому не викладено суть правопорушення, виходячи із ч.1 ст. 154 КУпАП з посиланням на конкретний пункт Правил утриманні домашніх тварин у населених пунктах Слобожанської селищної територіальної громади, затверджених рішенням 46 сесії VIII скликання Слобожанської селищної ради від 03.07.2025 № 4533/16/VIII, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 862782 23.04.2026 близько 10.20 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не вжила заходів щодо належного утриманні домашньої тварини, а саме собаки породи «Алабай», яка вибігла з території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 та напала на потерпілу ОСОБА_2 , завдавши їй тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 , не вживши заходів щодо належного утримання тварини — собаки породи «Алабай» (САО) вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП (а.с.2).

Будь-яких суперечностей або неточностей протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, місце його вчинення, вірно зазначено усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП.

Тобто у протоколі відображено, в чому полягає об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. Якихось істотних недоліків, які б тягли за собою визнання відомостей з протоколу недопустимими доказами, суд апеляційної інстанції не убачає.

Апеляційній доводи про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено нормативно-правовий акт, що встановлює вимогу до утримання та поводження з домашніми тваринами, не свідчить про неналежність та недопустимість процесуального документу, який відповідає вимогам закону, зокрема вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП.

Правильність ідентифікації вказаної собаки та її належність саме особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтверджується:

- послідовними та логічними показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що вона раніше часто бачила собаку ОСОБА_1 породи Алабай, яка сиділа у дворі на вольєрі. У день події, проходячи повз паркан домоволодіння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, собаки не побачила, під час нападу впізнала собаку по кольору шерсті та обрізаним вухам, крім того потерпіла бачила, що після нападу собака повернулась у двір ОСОБА_1 ;

- показами свідка ОСОБА_6 про те, що вона відвезла сестру до лікарні після нападу на неї собаки; що сестра одразу вказувала на те, що ця собака належить ОСОБА_1 ; що в день події ОСОБА_1 з чоловіком привезли ї відеозапис з камер відеоспостереження домоволодіння, однак собаки на відеозапису видно не було; слідчому ОСОБА_1 відеозапис не надала, посилаючись на те, що він не зберігся; через 2-3 дні їй телефонувала ОСОБА_1 , пропонувала домовитись та сказала: «хай це буде моя собака...»;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 про те, що собака породи ОСОБА_28 , яка належить ОСОБА_1 , періодично вибігала за територію домоволодіння, де мешкає, бігає без нагляду по вулиці, городам та створює загрозу для місцевих жителів: на зауваження з цього приводу ОСОБА_1 не реагує.

Отже, з огляду на вищенаведене, апеляційний суд відкидає аргумент апеляційної скарги сторони захисту щодо недоведеності того, що саме собака породи ОСОБА_28 , що належить ОСОБА_1 , напала на потерпілу. Посилання сторони захисту на те, що у чаті мобільного застосунку Viber місцеві жителі висловлювали занепокоєння наявністю в с. Орільське безпритульних собак; що собака ОСОБА_1 23.04.2026 цілий день був на подвір`ї, зачинений у вольєрі; що 11.05.2026 по вул. Нова в с. Орільське бігала інша собака породи Алабай, яка належить невстановленому чоловіку, фотознімки якого долучено до апеляційної скарги — є неспроможними та не впливають на правильність висновків суду.

До такого ж висновку дійшов апеляційний суд і щодо тверджень апелянта про те, що під час огляду 23.04.2026 місця події слідчим не було зафіксовано відомостей про те, що саме собака ОСОБА_1 здійснила напад на потерпілу; відсутні відомості про наявність слідів боротьби потерпілої із собакою; що на собаці не було виявлено слідів крові потерпілої.

Як убачається з протоколів огляду місця події від 23.04.2026 з фототаблицями до них (а.с.12,13), слідчим було оглянуто лише ділянку місцевості напроти будинку АДРЕСА_1 , а також оглянуто куртку потерпілої ОСОБА_10 . Огляд собаки ОСОБА_1 поліцейськими не проводився.

Посилання апелянта на лист начальника ВП № 2 ДРУП № 2 від 29.06.2026 №297855/2026, згідно якого 11.05.2026 до відділення поліції не надходило повідомлень про те, що самовільно розгулює собака породи «Алабай», світлого окрасу, без намордника за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Орільське, по вул. Нова, - жодним чином не стосується обставин даної справи, оскільки за встановлених фактичних обставин собака ОСОБА_1 напала на потерпілу ОСОБА_2 23 квітня 2026 року.

Є безпідставними і доводи адвоката про те, що згідно повідомлення начальника ВП № 2 ДРУП № 2 від 07.07.2026 № 310727/2026, до відділенні поліції на лінію «102» та в період часу з 01.01.2026 по 03.07.2026 звернень від мешканців с. Орільське, Дніпровського району, Дніпропетровської області на осіб, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 за фактом порушення Правил утримання домашніх тварин (зокрема собаки породи «алабай»), повідомлень не надходило.

Як убачається з електронного рапорту помічника чергової частини ВП № 2 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, 23.04.2026 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 6974 від 23.04.2026 як ІНШІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що заявниця — ОСОБА_6 повідомила, що 23.04.2026 о 12.00 годині за адресою: Дніпровський район, с. Орільське, вул. Нова, її сестру — ОСОБА_2 покусала велика собака, алабай білого кольору. Хазяїн собаки — Ібудулай Руслан (а.с.4).

Згідно рапорту поліцейського ПОГ СВГ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, в ході розгляду матеріалу зареєстрованого в ЖЕО за № 6974 від 23.04.2026 за заявою від ОСОБА_2 про те, що 23.04.2026 близько 10:20 за адресою: с. Орільське, вул. Нова біля буд.81, на неї напала собака породи «Алабай», білого кольору та спричинила заявниці тілесні ушкодження, проведено перевірку згідно ЗУ «Про звернення громадян» та КУПАП, та за результатами проведених заходів, згідно ст. ст. 254, 256 КУпАП на ОСОБА_1 , складено адміністративний протокол ВАД № 862782 за ч. 3 ст. 154 КУпАП та направлено до суду для прийняття рішення (а.с.35).

Таким чином, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у тому, що вона не вжила заходів щодо належного тримання домашньої тварини, а саме собаки породи Алабай (САО), яка вибігла з території домоволодіння та напала на потерпілу ОСОБА_2 , спричинивши шкоду її здоров`ю, при обставинах встановлених постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року, тобто ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП.

Суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією собаки породи «Алабай» (середньоазіатської вівчарки), у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд наголошує, що санкція ч.3 ст. 154 КУпАП є абсолютною, а не альтернативною, так як передбачає накладення штрафу саме з конфіскацією тварини, тобто застосування додаткового стягнення в даному випадку є безальтернативним.

Суд першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, майновий стан.

Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутній протокол вилучення тварин та не вказано про це у протоколі про адміністративне правопорушення, то такі обставини не виключають застосування санкції у виді конфіскації тварини в порядку виконання судового рішення.

Тимчасове вилучення речей і документів, згідно з ст. 265 КУпАП є заходом забезпечення провадження у справі і правом, а не безальтернативним обов`язком працівників поліції. Нездійснення фізичного вилучення собаки на стадії складання протоколу не впливає на законність самого рішення суду про застосування її конфіскації як адміністративного стягнення. Виконання постанови в частині конфіскації покладається на органи державної виконавчої служби відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та задоволенню не підлягають, а постанова судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника захисника Вдовіченка Вадима Віталійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — залишити без задоволення, а постанову судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО