Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №172/313/21 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №172/313/21

Суддя: Макаров М. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1040/26 Справа № 172/313/21 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Росток 2020» на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення у справі №172/313/21 за позовом Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Пащенко В.І., звернувся до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року, скасованого постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у цивільній справі № 172/313/21 за позовом Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики. У своїй заяві ОСОБА_1 просив поновити строк на її подання і в порядку повороту виконання стягнути на свою користь з Фермерського господарства «Росток2020» грошові кошти на суму 1 815 591,54 грн (один мільйон вісімсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня 54 копійки).

Вказана заява мотивована тим, що у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднані виконавчі провадження ВП № 66756587, № 66757054, приватним виконавцем впродовж вересня-грудня 2021 року перераховані стягувачу, Фермерському господарству «Росток2020» (код ЄДРПОУ 21940173), кошти на загальну суму 1 815 591,54 грн на виконання заочного рішення у справі № 172/313/21, яке скасовано апеляційним судом у березні 2023 року, на підставі чого боржнику, ОСОБА_1 , належить повернути цю суму, на підтвердження якої до заяви додавалися копії платіжних доручень приватного виконавця.

У питанні поважності причин для поновлення річного строку на допуск повороту виконання ОСОБА_1 у заяві посилається на те, що за поворотом виконання звертається повторно після того, як вперше подана ним заява з 04 травня 2023 року перебувала в провадженні судів першої та апеляційної інстанції до 22 січня 2025 року і була повернута без розгляду вже по закінченні річного строку з роз`ясненням, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про поворот виконання заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 у справі №172/313/21 і його заяву задоволено.

Стягнуто з Фермерського господарства «Росток 2020» на користь ОСОБА_1 в порядку повороту виконання рішення Васильківського районного Дніпропетровської області від 09.06.2021 року у справі №172/313/21 грошові кошти у сумі 1 815 591,54 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що апеляційною та касаційною інстанціями поворот виконання рішення суду першої інстанції не вирішувався у цій справі № 172/313/21, для якої поворот виконання допустимий, оскільки правова підстава для набуття стягувачем майна за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням відпала, у зв`язку з чим необхідно застосувати порядок повернення стягнутого в обсязі безпідставно отриманого за скасованим рішенням. Поновлення процесуального строку вмотивоване тим, що залишення цієї заяви без задоволення виключно з формальних міркувань пропуску строку на її подання, попри наявність реальних обставин, які об`єктивно унеможливили дотримання такого строку, призведе до непропорційного обмеження прав заявника з втратою особою матеріального права та фактичного позбавлення його майна, що є неприйнятним надмірним формалізмом.

В апеляційній скарзі представник позивача – адвокат Чулінін Д. Г., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою заяву про поворот виконання залишити без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції з порушенням ст. 444 ЦПК України помилково сформулював суть процесуальної дії про стягнення неправильно розрахованої суми гривень замість висновку в резолютивній частині оскаржуваної ухвали про повернення грошових коштів, розмір яких не відповідає обставинам дійсно набутого позивачем на відповідній достатній правовій підставі, і всупереч ст. 127 ЦПК України місцевий суд необґрунтовано визнав поважними причини пропуску відповідачем річного строку для повороту виконання.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Так, судом встановлено, і підтверджуються матеріалами справи, заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року у цивільній справі № 172/331/21 задоволені позовні вимоги Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики і стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Росток 2020» заборгованість за договорами позики на загальну суму 2543305, 51 грн., де: - за договором позики № 02/2016-2 від 05.02.2016 року сума основного боргу складає 1098100,00 грн.; інфляційні втрати - 119583,09 грн.; 3 % річних від суми основного боргу - 71391,54 грн.; - за договором позики № 02/2017-2 від 17.02.2017 року сума основного боргу складає 400000,00 грн.; інфляційні втрати - 30120,00 грн.; 3 % річних від суми основного боргу - 13615,18 грн.; - за договором позики № 03/2017-6 від 16.03.2017 року сума основного боргу складає 639572,00 грн.; інфляційні втрати - 42723,41 грн.; 3 % річних від суми основного боргу - 20301,85 грн.; - за договором позики № 09/2017-10 від 06.09.2017 року сума основного боргу складає 100000,00 грн.; інфляційні втрати - 6150,00 грн.; 3 % річних від суми основного боргу - 1748,06 грн, а також стягнуто понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 39149,58 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову фермерського господарства «Росток 2020» без зміни розподілу судових витрат між сторонами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року у справі №172/313/21, провадження №61-8574св23, касаційну скаргу фермерського господарства «Росток 2020» залишено без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року – без змін.

До прийняття постанови апеляційного суду приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області своєю постановою від 09 червня 2021 року відкрив виконавче провадження № 66756587 з примусового виконання виконавчого листа № 172/313/21 виданого 14 липня 2021 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ «Росток 2020» заборгованості за договорами позики, а також виконавче провадження № 66757054 з примусового виконання виконавчого листа № 172/313/21 виданого 14 липня 2021 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ «Росток 2020» судових витрат. Постановою приватного виконавця від 10 вересня 2021 року виконавчі провадження № 66756587 і № 66757054 об`єднані у зведене виконавче провадження.

08 жовтня 2021 року на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника, накладений арешт у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, а разом – на 2836617,16 грн.

У виконавчому провадженні стягнуто з рахунку, відкритого ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», грошові кошти на загальну суму 61830,68 грн.

В іншій частині стягувачем отримані кошти 24 грудня 2021 року від реалізації на електронних торгах (аукціоні) за лотом № 496361 нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 , оцінених по стартовій ціні 2053600,00 грн, за яку це нерухоме майно продане згідно протоколу проведення електронних торгів від 22 грудня 2021 року № 563927. Для розподілу приватному виконавцю надійшло 1950920,00 грн, з яких стягувачу перераховано 1773563,64 грн.

Набувачем вказаного майна став переможець аукціону ОСОБА_1 (а.с. 19 Т.1)

Згідно постанови приватного виконавця від 07 квітня 2023 року виконавче провадження №66756587 з примусового виконання виконавчого листа № 172/313/21 виданого 14 липня 2021 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ «Росток 2020» заборгованості за договорами позики закінчене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинена чинність арештів, накладених на майно боржника постановами від 20 вересня 2021 року № 66756587, від 13 вересня 2021 року № 66756587, та на кошти боржника постановою від 10 лютого 2022 року ЗВП № 66791051.

04 травня 2023 року ОСОБА_1 за правничої допомоги адвоката Андрієнко В. А. подав заяву про поворот виконання до Васильківського районного суду Дніпропетровської області (провадження № 6/172/5/25) з недоліками форми звернення, у зв`язку з чим така заява з підстав недодержання в момент її подання п. 7 ч. 1 і ч. 2 ст. 183 ЦПК України повернута без розгляду ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 року.

07.02.2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про поворот виконання судового рішення у справі №172/313/21. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2025 року дану заяву було повернуто .

Згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 16.04.2025 року про скасування ухвали Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2025 року заява ОСОБА_1 направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції, у зв`язку з чим, згідно ст. 31 ЦПК України питання допуску повороту виконання передане Покровському районному суду Дніпропетровської області у травні 2025 року.

Задовольняючи повністю заяву про допуск повороту виконання скасованого апеляційним судом заочного рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог заяви про поворот виконання рішення суду.

Колегія суддів не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Поворот виконання рішення – це процесуальна форма захисту прав боржника. Згідно рішенню Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми, а в разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів згідно ст. 46 цього Закону вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги з дотриманням правил ст. 534 ЦК України, за якими у першу чергу відшкодовуються витрати, пов`язані з одержанням виконання, тобто на судовий збір.

Порядок повороту виконання судового рішення врегульовано статтею 444 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

У частині 3 статті 444 ЦПК України вказано, що суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина 5 статті 444 ЦПК).

У частині 6 статті 444 ЦПК України вказано, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Частиною 10 статті 444 ЦПК України визначено, що заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

За наслідками пропущення процесуальних строків згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право доступу до суду за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не належить до абсолютних, і підлягає мовчазним обмеженням, в тому числі строками та іншими умовами прийнятності. Процесуальні строки (як і строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання і з правилами регулювання строків за практикою їх тлумачення Європейським Судом з прав людини у § 45 рішення «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» [Perez de Rada Cavanilles v Espagne] (№ 116/1997/900/1112), безумовно, мають на меті забезпечення належного звершення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, через що заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила неодмінно будуть застосовані.

За практикою Верховного Суду причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; виникла протягом строку, який пропущений, та підтверджується належними і допустимими засобами доказування (ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, провадження № 61-2063ск20, у справі № 296/3598/17).

Керуючись вказаними нормами права і обов`язковими висновками щодо їх застосування, колегія суддів доходить до висновку про те, що оцінка користуванню заявником його правом на поворот виконання, як добросовісному, дана місцевим судом правильно, врахувавши всі подані заяви та дії заявника.

Разом з цим, як вбачається із зведеного виконавчого провадження стягнуто з рахунку, відкритого ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», грошові кошти на загальну суму 61830,68 грн., а в іншій частині стягувачем отримані кошти 24 грудня 2021 року від реалізації на електронних торгах (аукціоні) за лотом № 496361 нежитлових будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 , оцінених по стартовій ціні 2053600,00 грн, за яку це нерухоме майно продане згідно протоколу проведення електронних торгів від 22 грудня 2021 року № 563927. Для розподілу приватному виконавцю надійшло 1950920,00 грн, з яких стягувачу перераховано 1773563,64 грн.

Набувачем вказаного майна став переможець аукціону ОСОБА_1 (а.с. 19 Т.1)

У разі задоволення вимоги про поворот виконання заочного рішення суду першої інстанції фактично ОСОБА_1 буде позбавлений права власності, що є неприпустимим у межах розгляду заяви про поворот виконання рішення.

Крім того, суд першої інстанції помилково не звернув увагу на здійснення зведеного виконавчого провадження за двома виконавчими листами, один з яких видавався на відшкодування судового збору, а у постанові Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року ні у мотивувальній, ні у резолютивній частині немає мотивів і висновків про зміну розподілу судових витрат в порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України, через що допущена до повороту виконання сума грошових коштів визначена місцевим судом неправильно.

Також, відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду по справі №172/313/21 від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У постанові Дніпровського апеляційного суду вказано, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до додаткових угод укладених між СФГ «Росток» та ОСОБА_1 від 25 жовтня 2019 року: №1 до договору позики № 02/2016-2 від 05 лютого 2016 року, №1 до договору позики № 02/2017-2 від 17 лютого 2017 року, №1 до договору позики № 03/2017-6 від 16 березня 2017 року; №1 до договору позики № 09/2017-10 від 06 вересня 2017 року, сторони, керуючись статтею 605 ЦК України та протоколом №5 Загальних зборів членів СФГ «Росток» від 25 жовтня 2019 року дійшли згоди про припинення зобов`язань позичальника ОСОБА_1 перед СФГ «Росток» шляхом прощення неповерненої частини позики. Сторони також дійшли згоди, що відповідні договори позики вважаються розірваними з дати підписання цих додаткових угод. Зазначені додаткові угоди до договорів позики підписані уповноваженою особою - головою СФГ «Росток» Лебедєвою Л.Є. та позичальником ОСОБА_1 та сторонами не оспорюється.

Тобто, сторони узгодили всі дії, які були визначені договорами позики та обмежилися стягнутим, а решта вимог погашено, при цьому заявником вказані додаткові угоди не оскаржувалися, що в свою чергу свідчить про те, що заявник із цим погодився.

В подальшому встановлено, що рішенням, оформленим протоколом загальних зборів членів СФГ «Росток» від 25 жовтня 2019 року № 5, членами СФГ «Росток» було прийнято рішення про анулювання (пробачення) СФГ «Росток» боргу за договорами позики, укладеними між СФГ «Росток» та його членами, шляхом підписання додаткових угод до договорів позики, а спори між сторонами із вказаних правовідносин продовжуються (провадження №№ 172/1213/23, 172/1709/24).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, виконуючи заочне рішення приватний виконавець стягнув витрати з виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми – разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (частина друга статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до конструкції статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження є коштами виконавчого провадження.

Положеннями ст. 444 ЦПК України передбачений поворот виконання саме рішення суду, тоді як винагорода виконавця, витрати виконавчого провадження та витрати за користування Автоматизованою системою виконавчого провадження не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача за рішенням суду. А тому основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, стягнуті на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» при виконанні судового рішення, не можуть бути предметом розгляду заяви про поворот виконання судового рішення.

На виконання положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин колегією суддів враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №521/5241/18 (провадження № 61-4326св20) та від від 31 березня 2021 року у справі №296/7644/17 (провадження № 61-8784св20).

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року.

Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовано норму процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Росток 2020» задовольнити.

Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року — скасувати, ухвалити нову постанову.

Заяву про поворот виконання заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року, скасованого постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у цивільній справі № 172/313/21 за позовом Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 12 серпня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua