Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №726/2642/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2642/26

Провадження №2/726/800/26

Категорія 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.08.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Олексюк О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представниця, адвокат Дущак Юлія Сергіївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому представниця позивача просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований у Соборному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 25.07.2023 складений відповідний актовий запис за № 911.

Зазначає, що від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказує, що спільне життя у позивачки із відповідачем не склалося, відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, спільного господарства сторони не ведуть, а з квітня 2026 року припинили шлюбні відносини. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливо та суперечить інтересам позивачки, продовжувати шлюбні відносини остання не бажає, на примирення не погоджується.

З посиланням на відповідні норми просить суд задовольнити позов і розірвати шлюб.

Від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу 20.07.2026 надійшов до Садгірського районного суду м. Чернівці та згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 матеріали справи передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.,

Своєю ухвалою від 21.07.2026, суддя Асташев С.А. прийняв позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбудо розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 04.08.2026, про що були повідомлені сторони у справі.

У зв`язку із їх неявкою сторін судове засідання відкладено на 12.08.2026.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Від представниці позивачки ОСОБА_1 , адвоката Дущак Ю.С., надійшла заява у якій просила розгляд справи провести за їх відсутності. Підтримала позовні вимоги, не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Поважних причин неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду від нього не надходив, як і жодних клопотань чи заяв.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заходів забезпечення позову та доказів не вживалося. Строк для примирення подружжю не призначався. Зупинення провадження у справі не здійснювалося.

Суд, розглянув письмові матеріали справи, встановив фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідив та оцінив надані докази в сукупності, ухвалює рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України та доходить висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що між позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено шлюб 25 липня 2023 року, який зареєстрований Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складений відповідний актовий запис № 911, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09 травня 2026 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Від шлюбу у сторін наявні спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними нотаріально засвідченої копії Свідоцтва про народження із перекладом із німецької мови, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 08.11.2023 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними долученої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 03 грудня 2024 року Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Креманецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про народження дитини № 118.

Заходів забезпечення позову та доказів не вживалося. Строк для примирення подружжю не призначався. Зупинення провадження у справі не здійснювалося.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд встановив, що на даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, примирення між ними стало неможливим, як вказує позивачка, а тому подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст.56 Сімейного кодексу України право дружини на особисту свободу.

Також позивачка вказує, що подальше перебування у шлюбі суперечить її особистим інтересам, а збереження шлюбу та примирення є неможливим.

Висновки суду.

Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням обставин, передбачених ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка не бажає більше перебувати у шлюбі із відповідачем, не бажає примиритися та зберегти шлюб, а відповідач не з`явився до суду та не подав жодних заяв у яких би вказав про своє бажання зберегти шлюб, а отже суд вважає, що наявні правові підстави для розірвання шлюбу між сторонами.

Суд з`ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, що заява про розірвання шлюбу відповідає волі дружини і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін та їх дітей.

Враховуючи вищезазначене, встановлені судом обставини, позовна заява про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, а шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Статтею 113 Сімейного кодексу України, передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Розподіл судових витрат.

Позивачка у позові не заявила вимог про відшкодування за рахунок відповідаса понесених судових витрат у справі.

На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 24, 56, 104-105, 110, 112 -115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81-82, 247, 259, 263-265, 267-268, 273, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований 25 липня 2023 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 911 – розірвати.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , взята на облік ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , взятий на облік ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя С. А. Асташев