Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №635/8770/21 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8770/21

Провадження № 2/635/364/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячу воду,-

В С Т А Н О В И В:

10.11.2021 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду в сумі 137 861,93 гривень, 3% річних у сумі 3 730,07 гривні, інфляційні втрати у сумі 8 721,72 гривень, а також судові витрати у розмірі 2 270,00 гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції №1875-ІV від 24.06.2004 року за період до 01.05.2019 року, в редакції №2189-VІІ від 09.11.2017 року за період з 01.05.2019 року, та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані відповідачі. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати зазначених послуг відповідачами виникла заборгованість у розмірі 137861,93 гривень, що утворилась за період з 01.04.2015 року по 30.09.2021 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

20.01.2022 року від представника відповідачів – адвоката Монагарової О.Я. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Так, представник відповідачів зазначає. що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адерсою АДРЕСА_2 , з липня 2015 року, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов господарства від 17.01.2022 року. Разом з тим, відповідачі не визнають заявлені позовні вимоги з наступних підстав. Позивачем в якості безспірності своїх вимог про розмір заборгованості відповідачів надано лише «Відомість про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання», що за своєю природою є внутрішнім документом підприємства. У позові відсутні будь-які посилання на законні та/або підзаконні нормативно-правові акти, якими б було затверджено зразок такого документу та визначено порядок здійснення такого нарахування. Також, в позовній заяві відсутні будь-які докази про підстави нарахування позивачем сум за послуги з теплопостачання, що б підтверджували правильність та законність визначення вказаного розміру заборгованості за спожиті комунальні послуги у відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. №630. Крім того, як слідує із наданої позивачем «Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання» (колонка 8 таблиці), нарахування оплати за підігрів води за адресою АДРЕСА_1 здійснено позивачем на 5 (п?ять) осіб. Відповідачами по справі є 4 особи, одна із них ( ОСОБА_3 ) не є споживачем комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 , так як з липня 2015 року проживає в будинку АДРЕСА_2 . Таким чином, позивачем невірно обчислено оплату за підігрів води, а саме в колонці 8 «Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання зазначено 5 осіб, замість 3 осіб, внаслідок чого за період з листопада 2018 року по жовтень 2020 року позивачем зайво нараховано оплату за підігрів води на суму 13351,56 гривен. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об?єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

3 врахуванням зазначеного, ОСОБА_3 не є споживачем послуг з опалення та підігрів води за адресою: АДРЕСА_1 , тому є не належним відповідачем по справі 635/8770/21.

Крім того, позивач звернувся до суду з позовом в листопаді 2021 року та заявив вимогу до відповідача про стягнення боргу за період з 01.04.2015 по 30.09.2021 року. Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов?язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п?ята статті 261 ЦК України). Оскільки заборгованість за опалення та підігрів води нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Так, позивач звернувся з позовом в листопаді 2021 року, тому сума заборгованості за період з 01.04.2015 року по жовтень 2018 року нарахована позивачем за межами строків позовної давності. Підрахунком щомісячних сум заборгованості за опалення та підігрів води з листопада 2018 року по вересень 2021 року встановлено, що загальна сума заборгованості складає 76783,32 грн. (колонка 17 «Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання»).При цьому позивачем невірно обчислено оплату за підігрів води, а саме в колонці 8 «Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання» зазначено 5 осіб, замість 3 осіб, внаслідок чого за період з листопада 2018 року по жовтень 2020 року позивачем зайво нараховано оплату за підігрів води на суму 13351,56 гривен. 3 врахуванням зазначеного, загальна сума заборгованості за період з листопада 2018 року по вересень 2021 року має складати 63 431,76 гривен (76783,32 - 13351,56 =63 431,76). Крім того спливли строки позовної давності, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача Карачевцев В.Є., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, причини неявки суду не повідомили.

Матеріали справи містять заяву адвоката Монагарової О.Я., в якій вона просить проводити розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_3 , застосувати до позовних вимог позовну давність і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачі є користувачами послуг теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 . Облік нарахувань здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 . В даному приміщенні зареєстровані відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями, отриманими з Єдиного державного демографічного реєстру та Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, у зв`язку з несплатою таких послуг відповідачами, утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання та гарячу воду за період з 01.04.2015 року по 30.09.2021 року у розмірі 137861,93 грн.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону Україні «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, що регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (виконавець), і фізичної та юридичного особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. п. 1, 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором .

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №2189-VIII).

Отже, відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, сформульованим у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.

Статті 68, 162 Житлового Кодексу України, Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення зобов`язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення сплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги. Плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На час розгляду справи судом, відповідачами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості у добровільному порядку та про поважні причини несвоєчасного погашення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та надання гарячої води.

Вирішуючи спір, суд встановив, що позивач надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду до квартири відповідачів, останні від вказаних послуг у встановленому законом порядку не відключилася, є споживачами та отримують вказані послуги, однак не виконують зобов`язання щодо їх сплати, у зв`язку з чим мають заборгованість за період із 01.04.2015 по 30.09.2021, яка складає 137861,93 грн., плата за опалення та гарячу воду нараховувалася відповідачам правомірно, належних та допустимих доказів щодо оскарження за спірний період встановлених тарифів за надання послуг з теплопостачання або скарг щодо їх якості відповідачами не надано, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги з теплопостачання.

Стосовно посилань відповідача ОСОБА_3 на те, що вона фактично проживала після укладання шлюбу з ОСОБА_6 з липня 2015 році за адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до Інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 21.10.2020 року. Як вбачається із довідки виконавчого комітету Пісочинської селищної ради від 17.10.2020 року її дитина ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 09.12.2016 року.

Отже, відповідно до вказаної інформації ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до 21.10.2020 року були споживачами послуг з теплопостачання та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилання на акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 17.01.2022 року в АДРЕСА_3 , зі слів свідків суд вважає неспроможними, оскільки ОСОБА_3 не зареєструвала своє місце проживання за вказаною адресою, докази того, що вона є споживачем комунальних послуг за даною адресою відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що до 21.10.2020 року заборгованість за комунальні послуги з опалення та гарячу воду нараховані вірно і підлягають стягненню з усіх відповідачів.

В той час, як вбачається із розрахунку заборгованості, з листопада 2020 року і по вересень 2021 року заборгованість за послуги з опалення та гарячої води нараховувались на трьох осіб, тобто без ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а отже таке нарахування є також вірним.

Щодо заяви представника відповідачів адвоката Монгарової О.Я. про застосування судом до вимог КП «Харківські теплові мережі» строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою є 10.11.2021, тобто під час дії карантину. Ці обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, в тому числі станом на дату введення військового стану в Україні.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Оскільки 17.03.2020 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ (Закон №530), який набирав чинності з дня його опублікування 17 березня 2020 року, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» карантин було визнано форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), тому саме з 17 березня 2020 року має застосовуватися правило п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України щодо зупинення строків позовної давності.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою 10.11.2021 року та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01.04.2015 по 30.09.2021, трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з 01.04.2015 по 28.02.2017 року включно позивачем пропущено.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 01.03.2017 по 30.09.2021 (в межах позовних вимог), яка згідно наданого позивачем розрахунку, який відповідачами не спростовано.

При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких, плата за комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу з 01.03.2017.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за період з 01.03.2017 по 31.10.2020 року підлягає солідарному стягненню сума заборгованості у розмірі 87261,13 грн.

За період з 01.11.2020 року по 30.09.2021 року з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 підлягає солідарному стягненню сума заборгованості у розмірі 19641,29 грн.

Стосовно стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.10.2018 року по 30.09.2021 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з вищевикладеним, суд також задовольняє позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з відповідачів суми інфляційних витрат у розмірі 8721,72 гривень та суми трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 3730,07 гривень, у відповідності до відомостей нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

При цьому з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню за період 01.10.2018 року по 31.10.2020 року сума інфляційних втрат у розмірі 7825,82 грн. та 3% річних у розмірі 3405,05 грн. , а з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за період з 01.11.2020 року по 30.09.2021 року сума інфляційних втрат у розмірі 897,50 грн. та 3% річних у розмірі 325,02 грн., що разом складає 119 355,81 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 2268,40 грн., виходячи з розрахунку: 119 355,81 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 150 313,72 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 79,4%; 2270 грн. (сума сплаченого судового збору) х 79,4% / 100% = 1802,38 грн., тобто по 450,60 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячу воду – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за послуги постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2017 по 31.10.2020 року у розмірі 87261 (вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят одна) гривень 13 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» інфляційні втрати у розмірі 7825 (сім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень 82 копійки та 3% річних у розмірі 3405 ( три тисячі чотириста п`ять) гривень 05 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму заборгованості за послуги постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.11.2020 року по 30.09.2021 року у розмірі 19641 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 29 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» інфляційні втрати у розмірі 897 (вісімсот дев`яносто сім) гривень 50 копійок та 3% річних у розмірі 325 (триста двадцять п`ять) гривень 02 копійок.

В іншій частині позову- відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі по 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 60 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя С.А.Лук`яненко