Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №634/755/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/755/26

Провадження № 2-а/634/5/26

Категорія 129

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі судового засідання Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Сахновщина Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №740 від 17.04.2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що30.06.2026 року позивач вперше дізнався про існування оскаржуваної постанови, отримавши її копію електронною поштою від Полтавського відділу ДВС. Жодних документів, повідомлень чи копій рішень відповідач позивачу раніше не вручав і не надсилав.

Так, позивач офіційно перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ), що підтверджується відмітками у військовому квитку, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 не мав жодних законних повноважень притягувати позивача до відповідальності за правопорушення, вчинене на території юрисдикції іншого (Берестинського) ТЦК та СП. Адреса проживання позивача, вказана у оскаржуваній постанові є застралою та не відповідає дійсній ( АДРЕСА_1 ). Таким чином, станом на момент винесення постанови (квітень 2026 року) позивач не мав жодного відношення до Полтавської області.

Окрім цього, у тексті постанови містяться недоліки дати винесення постанови «17.04.2025 року», тоді як датою вчинення правопорушення вказано «14.04.2026 року», окрім цього резолютивна частина постанови містить неіснуючі дати: 2015, 2005 та 2125 роки. Наявність таких дефектів позбавляє документ ознак офіційного акту індивідуальної дії.

Позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не отримував і не підписував протоколу про адміністративне правопорушення. Запис у постанові про те, що позивач нібито «відмовився від підпису» не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ні 17.04.2025 року, ні 17.04.2026 року позивач не перебував у приміщенні відповідача.

Отже, вважає, що вказана постанова є протиправною, а тому її слід скасувати.

У судовому засіданні позивач у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності. Надав письмові заперечення на відзив відповідача, посилаючись на незаконність дій відповідача..

Представник відповідача у судове засідання не з’ явився, у встановлений законом строк надав відзив, з якого вбачається, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Так, ОСОБА_1 14.04.2026 працівником поліції було доставлено (супроводжено) до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно інформації про порушення правил військового обліку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), причиною подання ІНФОРМАЦІЯ_1 до органів Національної поліції звернення №Е5101905 від 14.04.2026 року щодо необхідності доставлення (супроводження) позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення є не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської експертизи. Станом на дату подання даного відзиву (14.07.2026 року), позивач дійсно перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, однак станом на 14.04.2026 року (дата доставки, супроводження поліцейським Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 ) позивач такої відстрочки не мав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 майора ОСОБА_2 № 740 від 17.04.2025 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с. 4).

Постановою начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.06.2026 року було накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 у рамках відкритого виконавчого провадження № 81356428 з примусового виконання постанови № 740 від 17.04.2025 року (а.с. 5).

Згідно скрін-фото екрану копія постанови начальника відділу Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.06.2026 року була направлена позивачу на електронну адресу та отримана ним 30.06.2026 року (а.с. 6).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є ветераном війни- учасником бойових дій (а.с. 11, 15).

Згідно посвідчення управління соціальної та ветеранської політики Берестинської РДА Харківської області від 04.09.2025 року серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 є багатодітним батьком (а.с. 12).

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 від 14.04.2026 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Новобаварському ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу військово-облікового документу «Резерв+» ОСОБА_1 , перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 (Сахновщина) та має тип відстрочки п. 3 ч. 1 ст. 23 до завершення мобілізації. Дата уточнення даних 19.05.2026 року (а.с. 13).

Згідно інформації про порушення правил військового обліку Позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 є особою, яка порушила військовий облік 14.04.2026 року.

Згідно відомостей в ЄДРПВР (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 року не мав відстрочки від мобілізації.

Згідно копії облікової картки ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 (Сахновщина) 19.05.2026 року та користується правом на відстрочку.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ч.3ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період. Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та подальшої мобілізації громадян України встановлено Законом № 3543-XII, частиною 1 статті 4 якого передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України " Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В супереч викладеному відповідач, ухвалюючи оскаржувану постанову, жодних із зазначених обставин не врахував та не обґрунтував правомірність оскаржуваної постанови.

Факт доставки позивача працівником поліції 14. 04. 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 не свідчить про розгляд справи за його участю 17. 04. 2026 року або належне його повідомлення про час, дату та місце розгляду справи.

Так з постанови вбачається, що вона не була вручена у день розгляду справи позивачу, а також відсутні дані про відмови позивача отримувати спірну постанову.

Суд не бере до уваги посилання позивача про його облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), що підтверджується відмітками у військовому квитку, оскільки із доданої до позовної заяви ксерокопії військового квитка серії НОМЕР_3 ( ОСОБА_4 про військовий облік) не містить даних щодо належності цього документу ОСОБА_1 , а із наданої відповідачем довідки від 14.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Новобаварському ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності датована на рік раніше «17.04.2025 року», ніж вчинення ним правопорушення «14.04.2026 року».

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи відносно нього, і таким чином позивача позбавлено права на захист. Крім того, відповідачем в постанові не наведеного жодного доказу, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.

Вказане означає, що оскаржувана постанови є протиправними та підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.

Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 139, 271, 272 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову №740 про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: