Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №629/4550/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4550/25

Номер провадження 1-кп/629/118/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, фізичної особи-підприємця, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в:

03 червня 2025 о 06 год. 22 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходились на території паркувального майданчику залізничного вокзалу станції «Лозова». У цей час у ОСОБА_6 , на ґрунті тривалих неприязних стосунків до ОСОБА_5 , виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , знаходячись за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_5 та розпилив йому вміст перцевого балончику в обличчя.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку кон`юктиви обох очей, яке, відповідно до висновку експерта № 12-14/126-Л3/25 від 07.06.2025, за ступенем тяжкості є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов, який у подальшому було уточнено, до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 45489,98 гривень, моральної шкоди у розмірі 50000 гривень.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, надав покази, підтвердивши обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 125 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорював, щиро каявся у вчиненому та просив суд суворо не карати, розумів, що він та потерпілий є особами похилого віку, засуджував свою поведінку. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 45489,98 гривень не визнав, визнав позов в частині стягнення витрат на придбання ліків у розмірі 361,90 грн., не визнав позов в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 гривень, зазначив, що ним було переведено у відшкодування моральної шкоди на ім`я потерпілого 5000 гривень, які потерпілий не бажав отримувати. В судовому засіданні приніс вибачення потерпілому.

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, досудової доповіді, даних щодо речових доказів. У зв`язку з частковим визнанням цивільного позову в частині щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди судовий розгляд проведено у загальному порядку в частині дослідження доказів на підтвердження обставин, які підтверджують вимоги позову в цій частині, проведено допит потерпілого, досліджені докази, що стосуються цивільного позову.

Прокурор просив визнати ОСОБА_6 винуватим за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, задовольнити цивільний позов.

Потерпілий підтримав позицію прокурора, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, задовольнити його цивільний позов, заявлений уточнений цивільний позов підтримав в повному обсязі, зазначив, що у зв`язку з кримінальним правопорушення у нього погіршився зір та загальний стан здоров`я. Він відвідував лікаря окуліста три рази, в останнє в жовтні 2025 року, лікування проходив вдома, лікарняного не брав. Два тижні він не міг працювати водієм, в дні роботи він мав прибуток 1000-1200 гривень.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв кримінальний проступок.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, є особою похилого віку, фізичною-особою підприємцем, пенсіонер, є особою з інвалідністю ІІ групи, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально позитивно.

Згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого кримінальному провадженні, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, небезпеки для суспільства оцінюються як середні, відділ з питань пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ст.ст. 69 КК України судом не встановлено, оскільки встановлені вище обставини не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості вчинених ним злочинів

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе при призначенні кримінального покарання, з урахуванням того, що обвинувачений є пенсіонером, отримує пенсію, є особою похилого віку, є особою з інвалідністю ІІ групи, у виді штрафу у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Вирішуючи поданий в межах даного кримінального провадження цивільний позов, суд бере до уваги таке.

Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Потерпілим ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження подав цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої злочином, в якому просить стягнути з спричинену майнову шкоду у розмірі 45489,98 грн., моральну шкоду у розмірі 50000 грн. В обґрунтування цивільного позову посилається на те, що через неправомірні, злочинні дії обвинуваченого було завдано майнової шкоду, яка полягає у придбанні лікарських засобів для відновлення зору та зниження тиску за призначенням лікаря згідно чеків № bTUXGy9iAmg від 05.06.2025 на суму 361,90 грн., № JI1JY1HBWRC від 29.06.2025 на суму 4328,08 грн., також у неодноразових поїздках до лікарні – 03.06.2025 та 04.06.2025, для надання медичної допомоги та проходження медичної експертизи 08.06.2025 при цьому було витрачено 15 літрів дизельного палива на загальну суму 800 грн. Крім того, потерпілий був позбавлений можливості протягом двох тижнів здійснювати підприємницьку діяльність з перевезення пасажирів автомобілем Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , у відповідності до ліцензії № 750 від 18.09.2024, через що втратив близько 40000 грн., виходячи з того, що працює 14 днів, автомобіль Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , має вісім пасажирських місць, вартість перевезення коштує 250 грн. на одного пасажира, тобто за один робочий день поїздки до м. Харкова при повній завантаженості автомобіля заробіток складає 4000 грн., а за 14 днів – 56000 грн. Беручи до уваги, що автомобіль не завжди повністю заповнений пасажирами, для розрахунку витрат внаслідок припинення підприємницької діяльності взята кількість пасажирів 6-7 осіб за один рейс. Крім того, діями обвинуваченого потерпілому було завдано моральну шкоду у розмірі 50000 грн., яка виразилася у тому, що у зв`язку з фізичним болем та погіршенням зору потерпілий був вимушений звертатися до медичного закладу, тривалий час не мав змоги продовжувати підприємницьку діяльність, був позбавлений можливості заробляти на життя. До теперішнього часу відшкодування від обвинуваченого спричиненої майнової та моральної шкоди не отримав.

В наданому відзиві на позову заяву ОСОБА_6 позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення витрат на придбання ліків згідно чеку на суму 361,90 грн., в іншій частині позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що придбання лікарських засобів згідно чеку від 29.06.2025 стосуються подій, які сталися 03.06.2025, а також придбані ліки не відповідають призначенню лікарів. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження втрати заробітку строком у два тижні. Позивачем не надано доказів на підтвердження понесення втрат немайнового характеру, не конкретизовано яким чином невиплата матеріальної шкоди вплинула на його душевний стан та уклад життя. Розмір моральної шкоди є необґрунтованим та недоведеним, формально визначеним та абстрактним, без наведення доказів понесення моральної шкоди саме у такому розмірі. Також зазначив, що в добровільному порядку на ім`я потерпілого було перераховано кошти у розмірі 5000 грн.

В наданому клопотанні про приєднання доказів ОСОБА_5 зазначив, що у червні 2025 року через погіршення стану здоров`я, почервоніння очей внаслідок алергічної реакції від хімічного опіку та погіршення зору, підвищення артеріального тиску через нервовий зрив потерпілий додатково витратив кошти на придбання ліків, а саме 24.06.2026 року згідно чеку №9015 XMNQIT8, на суму 280 грн. був придбаний гідрокортизон протизапальний, проти алергічний препарат, також згідно чеку M69V7NNFDRC від 30.06.2025 року придбані ліки на суму 276,0 грн., у тому числі каптопрес №20 та ліприл №30 - ліки від тиску, та знеболюючий засіб темпалгін, №20, а всього на 556,00 грн. Також з 03.06.2025 року по квітень 2026 року потерпілий витратив кошти на придбання паливно-мастильних матеріалів для автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , яким пересувався до відділу поліції м. Лозова для участі у слідчих діях, а також неодноразово приймав участь у судових засіданнях, у тому числі двічі (06.11.2025 та 11.12.2025 року) - у Харківському апеляційному суді м. Харків, та сім разів (07.07.2025, 21.01.2026, 03.03.2026, 05.03.2026, 25.03.2026, 14.04.2026) у Лозівському міськрайонному суді. Лише на поїздки до м. Харків у Харківський апеляційний суд потерпілим було витрачено коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива) для заправки автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 на суму 1949,6 грн., доказами чого є чек №18370207 від 26.10.2025 на суму 487,40 грн. та чек №18400197 від 28.10.2025 на суму 1462,2 грн. Крім того, у зв`язку з фізичним болем та погіршенням зору потерплий вимушений був звернутися до медичного закладу, за допомогою, тривалий час не мав змогу здійснювати підприємницьку діяльність (перевезення пасажирів), був позбавлений можливості заробляти собі на життя, втратив на тривалий час соціальні зв`язки через відновлення стану здоров`я та участь у численних судових засіданнях у Харківському апеляційному суді м. Харків, та у Лозівському міськрайонному суді, восьме засідання призначене на 29.04.2026.

В запереченням на позовну заяву ОСОБА_5 зазначив, що витрати на пальне на загальну суму 1949,60 грн., з доданими чеками № 17370207 від 26.10.2025 року на суму 487,40 грн та № 18400197 від 28.10.2025 року на суму 1462,20 грн. не є належними та допустимими доказами, оскільки дати придбання дизельного палива, що додані до клопотання не співпадають з датами розгляду справи в Харківському апеляційному суді. Підтвердження витрат пального вимагає документального оформлення, яке фіксує не тільки факт придбання пального, але і фактичне використання пального для конкретної цілі. Позивачем до клопотання не надано доказів того, що в дні розгляду справи в апеляційному суді він не перебував в м. Харкові як ФОП, ці витрати стосувалися саме поїздки до Харківського апеляційного суду, а не є витратами на здійснення своєї господарської діяльності. Також відсутні підтверджені ДП «ДержавтотрансНДІпроект» норми витрат паливно-мастильних матеріалів на конкретний автомобіль.

Так, як вбачається з чеку № mXZc5nqr7Kk dsl 23.10.2025 ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_5 було зроблено грошовий переказ на суму 5000 грн., який не було отримано потерпілим, що підтверджується відповіддю АТ «Укрпошта» від 07.08.2026.

Згідно довідки фізичної особи – підприємця ОСОБА_8 , загальна практика – сімейна медицина, 03.06.2025 о 13:35 ОСОБА_5 звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на сльозоточивість, порушення зору, відчуття «різі» в очах, головний біль. Було рекомендовано консультація окуліста. Призначено медичні препарати: каптопрес, карвеліс.

Відповідно до довідки поліклінічного відділення № 1 КНП «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_5 04.06.2025 перебував на прийомі у окуліста, встановлено діагноз «Хімічний опік кон`юнктиви обох очей». Призначено медичні препарати: окомістин, візілотон.

Наданим суду чеком № bTUXGy9iAmg від 05.06.2025 та чеком М69V7NNFDRC від 30.06.2025 підтверджено, що для придбання медичних препаратів: окомістин, візілотон, каптопрес ОСОБА_5 було витрачено 484 гривні 04 копійки, та для придбання які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Заявлена сума щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з відшкодуванням витрат на придбання дизельного палива на загальну суму 800 грн., витраченого у зв`язку з неодноразовими поїздками до лікарні, проходження медичної експертизи, а також придбання дизельного згідно чеків № 18370207 від 26.10.2025 на суму 487,40 грн., № 18400197 від 28.10.2025 на суму 1462,20 грн. витраченого у зв`язку поїздками до відділу поліції м. Лозова для участі у слідчих діях, до Харківському апеляційному суді м. Харків для участі у судових засіданнях 06.11.2025 11.12.2025, до Лозівського міськрайонного суду Харківського області для участі у судових засіданнях 07.07.2025, 21.01.2026, 03.03.2026, 05.03.2026, 25.03.2026, 14.04.2026, 29.04.2026, та інших, а також витрати доходу близько 40000 грн. у зв`язку з позбавленням можливості здійснювати підприємницьку діяльність, стягненню з обвинуваченого не підлягає з огляду на відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджували б вказані витрати та їх належність до предмета спору.

Суд звертає увагу, що самі по собі фіскальні чеки не можуть вважатися беззаперечним доказом підтвердження придбання та використання позивачем дизельного палива у зв`язку з неодноразовими поїздками до лікарні, проходження медичної експертизи, поїздками до відділу поліції м. Лозова для участі у слідчих діях, до Харківського апеляційного суду м. Харків, Лозівського міськрайонного суду Харківського області для участі у судових засіданнях, оскільки лише доводять факт придбання такого палива, а не його використання.

Крім того, стягненню з обвинуваченого не підлягають витрати на придбання медичних препаратів: гептрал, натрію хлорид, нуклекс, система, тіворель, тіограма, шприц 10мл, шприц 5мл., на загальну суму 4328,08 грн., згідно чеку № JI1JY1HBWRC від 29.06.2025, пігулок адвокард, ліприл, темпалгін, тест-смужки згідно чеку М69V7NNFDRC від 30.06.2025, пігулок адвокард, верошпірон, гідрокортизон, предуктал, тест-смужки згідно чеку № 90І5ХМNOITB від 24.06.2025 з огляду на відсутність належних та допустимих доказів, що зазначені медичні препарати були призначені потерпілому ОСОБА_5 у зв`язку з вчиненням відносно нього даного кримінального правопорушення. Суд зауважує на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає на таке.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з яких, вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При таких обставинах суд доходить висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка відповідно до вимог ч. 3 ст.23 ЦК України, повинна бути відшкодована одноразово грішми.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує, що потерпілому, у відношенні якого безпосередньо було вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 завдано моральної шкоди, пов`язаної з фізичним болем та погіршенням зору. Через протиправні дії обвинуваченого потерпілий змушений був відвідувати лікарський заклад, не мав можливості продовжувати підприємницьку діяльність з перевезення пасажирів. Всі ці обставини змінили звичайний спосіб життя потерпілого.

Дослідивши доводи, якими обґрунтовується цивільний позов, заслухавши потерпілого, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд вважає заявлений потерпілим розмір грошового відшкодування моральної шкоди завищеним, а справедливим і відповідним обставинам справи і матеріальним можливостям винуватого, суд визначає розмір у сумі 15000 гривень.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не убачає.

Витрати на залучення експерта в справі відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді ШТРАФУ в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 484 гривні 04 копійки, моральної шкоди 15000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази: 2 DVD диски з відеозаписами з камер спостереження - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_9