Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №638/2105/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/2105/26

Провадження № 1-кп/638/1325/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12025221070001442 від 02 грудня 2025 року з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прямобалка Арцизького району Одеської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця на посаді командира відділення - командира екіпажу безпілотних літальних комплексів 10 відділення безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованго батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», одруженого, має на утриманні дочку 2025 року народження, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 у невстановлені для слідства дату, час та місце, скориставшись нестабільною обстановкою у державі, пов`язаною зі збройною агресією РФ, не маючи передбаченого та установленого чинним законодавством дозволу, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, знайшов ручну гранату «Ф-1», яка згідно висновку експерта відноситься до категорії боєприпасів, та, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на заволодіння бойовими припасами та їх носіння, без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» достовірно знаючи, що за придбання та носіння без належного дозволу передбачена кримінальна відповідальність, забрав виявлений предмет, тим самим, незаконно придбав ручну гранату «Ф-1» в повному зборі та почав зберігати при собі до 01 грудня 2025 року, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 01 грудня 2025 року, приблизно о 22:00 годині, перебуваючи поблизу квартири АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на порушення громадського порядку, безпричинно, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці (у під`їзді вищевказаного будинку), грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, з метою демонстрації свого домінування над іншими, а також, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, не бажаючи, але припускаючи можливість настання наслідків у вигляді заподіяння іншим особам, які могли опинитись в радіусі дії вибухової дії гранати, тяжких тілесних ушкоджень, тобто діючи з непрямим умислом на спричинення тяжких тілесних ушкоджень іншій особі, дістав із карману ручну гранату «Ф-1», та, витягнувши запобіжну чеку запалу, привів її у бойову готовність, після чого помістив її у ручку вхідних дверей вищевказаної квартири, чим створив реальну загрозу для життя і здоров`я мешканців будинку та потерпілого ОСОБА_6 , який міг перебувати за місцем мешкання.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_6 у відповідній заяві просив судовий розгляд кримінального провадження провести без його участі. Зазначив, що цивільний позов заявляти не буде, матеріальних претензій ні до кого не має, покарання ОСОБА_4 просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 винними себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні.

Оскільки обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

На підставі викладеного суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії наступним чином: за епізодом щодо придбання та зберігання до 01 грудня 2025 року ручної гранату «Ф-1» в повному зборі - за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу; за епізодом від 01 грудня 2025 року приблизно о 22:00 годині – за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за місцем проходження служби характеризується позитивно, має нагороди: відзнаку «За оборону України» (указ Президента України від 05.08.2022 № 559/2022), нагрудний знак «Народжені вогнем» (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 № 2572), відзнака «За поранення» (наказ Міністра оборони України від 21.11.2025 № 1552), одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване та фактичне місце проживання, на диспансерному обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, незнятої чи непогашеної судимості не має.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При цьому, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України).

Враховуючи характер, обставини, та суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжким злочинами проти громадської безпеки, порядку та моральності, дані про особу обвинуваченого, наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі з призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України.

Водночас, враховуючи відомості, що характеризують особу ОСОБА_4 , в сукупності зі ставленням останнього до вчинених ним злочинів, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в країні, нагальність та необхідність участі ОСОБА_4 у здійсненні заходів щодо забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії, беручи до уваги позицію потерпілого, який не має до обвинуваченого будь-яких претензій, думку прокурора, який вважав за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, у зв`язку з чим суд призначає покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ч. 1, 2 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі3565,60 грн відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, застосованого під час досудового розслідування до ОСОБА_4 , закінчився 05.02.2026, у зв`язку з чим він не підлягає продовженню.

У зв`язку з непризначенням судом покарання у виді конфіскації майна, з огляду на відсутність підстав для застосування спеціальної конфіскації, суд на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, скасовуєнакладений ухвалою слідчого судді арешт майна.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України,шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточно покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, проходження служби; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Речові докази, а саме уламки від гранати «Ф-1», які були отримані під час проведення судової вибухово-технічної експертизи, які разом із первинним упакуваннями, поміщено до сейф-пакету експертної установи №2602123, а також зразок букального епітелію ОСОБА_4 та змив, відібраний з корпусу гранати «Ф-1», які в результаті проведених досліджень, переупаковано до двох окремих паперових конвертів НПУ та опечатано, передані на зберігання до камери схову речових доказів Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за квитанцією від 30.01.2026 (номер книги обліку речових доказів – 101, порядковий номер – 129) – знищити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2025 року у справі № 638/24412/25 (провадження 1-кс/638/2966/25) на предмет, ззовні схожий на гранату Ф-1 (без запобіжної чеки з кільцем на запалі), яка під час слідчої дії була оглянута вибухотехнічною службою та розібрана на корпус гранати з маркуванням на денній частині у вигляді «406 Zb-17-53 Т» та запал типу УЗГМ - 2 з маркуванням на зовнішній стороні спускового важеля «216-77 УЗРГМ УЗЧП» та внутрішній стороні важеля «УЗРГМ-2 386-41-78», які в подальшому було поміщено до 2 сейф пакетів: CRI1082311 та CRI1082310 відповідно; змив з металевого предмету, ззовні схожого на запал типу УЗРГМ з маркуванням 216-77 УЗРГМ, який поміщено до папеврого конверту НПУ та опечатано; змив з металевого предмету, ззовні схожого на корпус гранати «Ф-1», який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано; змив на ДНК з ручки вхідних дверей до квартири АДРЕСА_3 ззовні, який поміщено до паперового конверту НПУ № 2334976 та опечатано.

Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у загальному розмірі 3565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Вирок може бути оскаржений, за винятком заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1