Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №638/16022/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/16022/26

Провадження № 3/638/3300/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

03 липня 2026 року о 22:05 год. у м. Харкові по пр-т. Науки, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із викорситанням газоаналізатора Драгер Алкотест 6820 ARHF-020, тест 3907, результат позитивний – 0,31 проміле, з яким водій ОСОБА_1 не згоден. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я КНП «ОКПЛ №3» ХОР за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, у відповідного лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Петренко Катерина Леонідівна заявила клопотання про зупинення провадження у справі за аналогією закону на підставі ст. 335 КПК України, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ (в/ч НОМЕР_2 ). У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та виконує конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, то останній позбавлений можливості приймати участь в розгляді справи та надати свої пояснення особисто. Відповідно до національного законодавства проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є належною правовою підставою для прийняття рішення про зупинення судового провадження до звільнення з військової служби. Зважаючи, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаю, що є необхідність в застосування принципу аналогії найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права, а тому при вирішенні питання про зупинення провадження слід керуватися ст. 335 КПК України. З метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступу до правосуддя, захисник вважає, що наявні всі підстави для зупинення провадження у даній справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до звільнення його з військової служби.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Петренко Катерина Леонідівна не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, що відповідно до ст. 268, 277, 277-2 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, судом враховано, що захисник повністю ознайомилася з матеріалами справи 20 липня 2026 року, тобто мала достатньо часу для подання пояснень та заперечень сторони захисту щодо протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, судом повною мірою забезпечено право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника.

Щодо клопотання захисника про зупинення провадження у справі за аналогією закону на підставі ст. 335 КПК України суд зазначає наступне.

За приписами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 1 статті 335 КПК України, серед іншого передбачено, що якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вищевказана норма закону була прийнята 14.04.2022 та набрала чинності 01.05.2022.

Проте, у КУпАП такі зміни не були внесені, що свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення в умовах воєнного стану у зв`язку із призовом на військову службу за мобілізацією обвинувачених саме кримінальних проваджень. Слід зазначити, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до вимог КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. Натомість, в силу приписів ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення явка особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, що виключає можливість застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону.

Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.

Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та суспільства.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.

Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За приписами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, що мало місце 03 липня 2026 року, коли останній вже перебував на військовій службі.

Водночас ч. 1 ст. 335 КПК України передбачає зупинення провадження у разі коли обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період після вчинення правопорушення.

Окрім того суд враховує, що ОСОБА_1 09.07.2026 уклав Договір про надання правової допомоги з АО «ПРАСОЛОВ, ШОХ І ПАРТНЕРИ», яке у свою чергу уклало Договір про партнерство з надання правничої допомоги з АБ «Катерини Петренко», керуюча якого ОСОБА_2 здійснює захист ОСОБА_1 у цій справі на підставі ордеру на надання правничої допомоги, серія АН № 1898746 від 27.07.2026.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Інтереси ОСОБА_1 при розгляді справи може представляти його захисник, яка має такі ж права, що і особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що виключає порушення прав особи, зокрема порушення права на захист та права на доступ до правосуддя.

Окрім цього, у клопотанні не вказано, у чому саме полягає неможливість розгляду судом зазначеної справи у період знаходження ОСОБА_1 на військовій службі, враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснювати реалізацію наданих йому чинним законодавством прав через свого захисника або шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відтак об`єктивної неможливості розгляду справи суд не вбачає, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710042 від 03 липня 2026 року, яким зафіксовано факт порушення п. 2.5 ПДР України;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, пройшов за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARHF-0020, результат 0,31 проміле, від підпису акту відмовився;

- роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6820 ARHF-0020, результат 0,31 проміле, тест № 3907, дата та час тесту – 03.07.2026 року о 21:56 год, від підпису відмовився;

- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2026;

- відеозаписом зі стаціонарного відеореєстратора 70маі, на якому зафіксовано зупинку автомобіля Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , 03.07.2026 о 21:53 год. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з порушенням водієм вимог п. 19.1.а ПДР України;

- відеозаписами з бодікамер 470123, 470914, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_1 , повідомлення поліцейським водієві причину зупинки, виявлення поліцейським у водія ознак сп`яніння, проведення огляду водія на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Драгер, результат огляду – 0,31 проміле, незгоду водія з результатом огляду, направлення у зв`язку з цим водія на медичний огляд до найближчого закладу охорони здоров`я, відмову водія ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Крім того на відеозапису зафіксовано процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 19.1.а ПДР України;

- рапортом поліцейського УПП в Харківській області Романа Голованя від 03.07.2026.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710042 від 03 липня 2026 року.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР України).

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху України).

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Дослідженням наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що процедура проведення направлення водія на огляд та складання адміністративного протоколу за наслідками відмови водія від огляду були здійснені з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735, Порядку № 1103, що свідчить про відсутність підстав для визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок проведення такого огляду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, КУпАП, а саме відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п.12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як військовослужбовець при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Керуючись ст. 130, 245, 251-252, 254, 278-280, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка