Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №216/6004/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6004/26

провадження 2/216/4441/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

12 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника - Адвокатського об`єднання «Апологет» адвоката Усенка М.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника - адвоката Усенка М.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 98735383000 від 01.11.2022 року у загальному розмірі 28905,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (основним боргом) становить 24827,87 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту (управління кредитом) - 4077,84 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.11.2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98735383000, за умовами якого позичальнику надано грошові кошти у розмірі 26827,87 грн зі строком повернення до 02.11.2026 року. В подальшому, 19.06.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 243, відповідно до умов якого та в силу ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконувала свої договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів згідно з графіком ануїтетних платежів, станом на 10.07.2026 року утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Досудова вимога про погашення боргу, направлена відповідачу, залишена без виконання.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, а також просив розглядати справу за його відсутності (без його участі).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону.

Судові повістки відповідачу надсилалися шляхом смс інформування на номер мобільного телефону зазначеного в позовній заяві (вручено 29.07.2026 о 10.59год), повідомлення на за стосунок «Viber», та шляхом надсилання такому судової повістки за адресою його реєстрації (вручено 30.07.2026р.). Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав. З врахуванням неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності учасника справи в заочному порядку за згогода позивача, в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.11.2022 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98735383000, за умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 26827,87 грн на споживчі цілі. Згідно з п. 3.5 вказаного договору, кредит повинен бути повернений не пізніше 02.11.2026 року.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у повному обсязі та використання карткового рахунку підтверджується належними та допустимими доказами, а саме засвідченою копією виписки за кредитним договором за період з 01.11.2022 по 19.06.2023, виданою АТ «УКРСИББАНК».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 30.08.2019 року у справі № 353/614/15-ц та від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, банківська виписка є належним та достатнім доказом, що підтверджує рух коштів, операції на рахунку позичальника та обсяг його заборгованості.

19.06.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 243. Відповідно до розділу 2 вказаного Договору та витягу з Реєстру Боржників від 19.06.2023 року (Додаток №1 до Договору факторингу), право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №98735383000 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у загальному розмірі 28905,71 грн, з яких: 24827,87 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 4077,84 грн - заборгованість за комісією. Перехід права вимоги та оплата купівельної ціни підтверджується актом приймання-передачі від 19.06.2023 та платіжною інструкцією № 71725 від 19.06.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 10.07.2026 року, наданим позивачем, сума боргу відповідача становить 28905,71 грн (тіло кредиту - 24827,87 грн, заборгованість за відсотками - 0,00 грн, заборгованість за комісією - 4077,84 грн).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24827,87 грн, суд зазначає, що відповідач отримала кошти, однак обов`язку щодо їх повернення у встановлені договором строки не виконала, доказів погашення суми основного боргу суду не надала. З огляду на те, що кінцевий строк повернення кредиту визначений сторонами до 02.11.2026 року, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) заявлені в межах строку кредитування, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 24827,87 грн.

Нарахування звичайних процентів за користування кредитом за договором (п. 3.8) встановлено в розмірі 0.00001% річних, і позивачем у розрахунку заборгованості відсотки не нараховувались (0,00 грн).

Нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) у позові також відсутнє.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту (управління кредитом) в розмірі 4077,84 грн, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3.11 договору та Додатка №1 до Договору кредиту сторони передбачили щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 1.9% від суми кредиту (що становить 509,73 грн щомісячно). Проте, встановлення вказаної комісії суперечить положенням діючого законодавства України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) кредитодавецю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії або платежі за дії, які не є самостійною послугою у визначенні цього Закону (прийняття заяви, розгляд умов, обслуговування кредиту тощо), а є веденням справ банку та діями, які банк вчиняє на власну користь. Норми ст. 18 вказаного Закону визначають, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності наслідком договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливі умови договору є нікчемними.

Аналогічні обмеження закріплені у частині 2 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої витрати кредитодавця на здійснення дій, пов`язаних з управлінням кредитом, котрі він вчиняє на власну користь, не можуть покладатися на споживача. Обслуговування кредитного рахунку та супровід кредиту є прямим обов`язком кредитодавця та формою контролю за виконанням позичальником умов договору, а тому не становлять собою окрему фінансову послугу.

Правовий висновок щодо незаконності щомісячних комісій за обслуговування/управління споживчим кредитом сформований у зразковій справі Верховного Суду та викладений, зокрема, у постановах Велкіої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 та постановах Верховного Суду від 07.12.2022 року у справі № 405/2916/18, від 11.01.2023 року у справі № 199/5431/19. Зазначена правова позиція є обов`язковою для застосування судами першої інстанції в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України. З огляду на нікчемність умов кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії, вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 4077,84 грн є безпідставними, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу:

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвокатського об`єднання в розмірі 8000,00 грн, надавши на підтвердження договір № 0107 від 01.07.2025, акт № 75 від 10.07.2026 та детальний опис послуг із зазначенням витраченого часу загальною тривалістю 6 годин 30 хвилин. Співмірність витрат є критерієм, який оцінюється судом незалежно від умов договору між адвокатом та клієнтом.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання робіт та ціною позову. Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог співмірності суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та пропорційності, приходить до переконання, що судові витрати не повинні бути надмірними та фінансово обтяжливими для іншої сторони. Враховуючи, що дана справа є типовою для кредитного спору, має незначну складність, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а обсяг процесуальних документів адвоката є стандартним, заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним та надмірним. Суд вважає за необхідне зменшити обсяг судових витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3000,00 грн. Вказана сума є справедливою, пропорційною та повністю відповідає обсягу дійсно необхідної правничої допомоги у справі.

Відповідло до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна ціна позову становить 28905,71 грн, позов задоволено в частині тіла кредиту на суму 24827,87 грн, що становить 85,89% від загальної суми позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2286,74 грн (85,89%).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 98735383000 від 01.11.2022 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту (основним боргом) у розмірі 24827,87 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять сім гривень 87 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 2 286,74 грн (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 74 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено та підписано 12 серпня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК