Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №214/6818/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6818/26

провадження 2/216/4407/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

12 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року Позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.01.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційних систем фінансової компанії було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1491-6307 продукту «НА ВСЕ». Позивач виконив свої зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти. Надалі, шляхом підписання додаткових угод, ліміт кредитування збільшувався, а строк дії договору продовжувався. Відповідач належним чином не виконував свої договірні зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, у зв`язку з чим станом на 13.04.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 49972,28 грн. Зазначена сума заборгованості складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 12621,28 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 32370,34 грн; процентів (нарахувань за прострочення зобов`язання) на підставі ст. 625 ЦК України - 4980,66 грн. Позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також покласти на нього судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2026 року матеріали цивільної справи № 214/6818/26 були передані за підсудністю до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за місцем реєстрації Відповідача.

Відповідно до відмітки суду, вказана цивільна справа надійшла до провадження Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу 23 липня 2026 року. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27 липня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак при подачі позову та додаткових матеріалів надав суду письмове клопотання до просить розглянути цивільну справу за його позовом без участі представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позовні вимоги підтримує в повному обсязі та окремо зазначає, що проти ухвалення заочного рішення у справі на підставі наявних доказів не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону.

Судові повістки відповідачу надсилалися шляхом смс-інформування на номер мобільного телефону, зазначений в позовній заяві, повідомленнями на застосунок «Viber», а також шляхом надсилання судової повістки за адресою його офіційної реєстрації: АДРЕСА_1 . Причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не заявляв, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подавав.

З врахуванням неявки в судове засідання відповідача, який був повідомлений належним чином, без поважних причин та за відсутності відзиву, суд, керуючись положеннями ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України), за згодою позивача ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значение для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.01.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1491-6307 продукту «НА ВСЕ».

За умовами первинного договору відповідачу було надано кредитний ліміт у сумі 12000,00 грн строком на 300 календарних днів з базовою процентною ставкою 0.90% на день (при виконанні умов) та стандартною ставкою 1.00% на день. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового електронного ідентифікатора, що відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до особистого підпису сторін. Факт отримання початкових коштів у сумі 12000,00 грн 01.01.2025 року о 17:57 підтверджується квитанцією LiqPay (АТ КБ «ПриватБанк») № 2574046918.

Надалі між сторонами в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства було укладено три додаткові угоди про збільшення суми кредиту (добор коштiв) та продовження строку кредитування:

-Додаткова угода № 1 від 10.01.2025 р. (о 12:28): суму кредиту збільшено на 4 800,00 грн (загальна сума ліміту склала 16 800,00 грн), строк кредитування продовжено на 9 днів (загальний строк — 309 днів). Кошти отримані відповідачем згідно з квитанцією LiqPay № 2579051505. Угоду підписано електронним кодом A9724.

-Додаткова угода № 2 від 06.03.2025 р. (о 19:24): суму кредиту збільшено на 2 000,00 грн, строк кредитування продовжено на 55 днів (загальний строк — 364 дні). Станом на дату укладення угоди залишок основного боргу відповідача з урахуванням часткових оплат становив 12 316,16 грн, а після добору склав 14 316,16 грн. Кошти отримані згідно з підтвердженням ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» (EasyPay) за транзакцією № 1569187357. Угоду підписано кодом A7383.

-Додаткова угода № 3 від 07.05.2025 р. (о 10:24): суму кредиту збільшено на 1 600,00 грн, строк кредитування продовжено ще на 62 дні. Сукупний строк кредитування за договором склав 425 календарних днів. Станом на дату укладення угоди залишок основного боргу відповідача з урахуванням попередніх погашень становив 12 704,82 грн, а після видачі нових коштів Сума Кредиту (залишок тіла) склала 14 304,82 грн. Кошти перераховані через систему EasyPay (транзакція № 1602523688). Угоду підписано кодом A9724.

З урахуванням умов Додаткової угоди № 3, загальний строк дії договору та строк правомірного користування кредитом за договором № 1491-6307 закінчився 02 березня 2026 року.

Загальна сума фактично виданих відповідачу грошових коштів (тіла кредиту) за весь період склала 20400,00 грн. Як вбачається з поденного розрахунку заборгованості, відповідач неодноразово здійснював часткові платежі на погашення боргу, в результаті чого залишок невідшкодованого тіла кредиту (основного боргу) становить 12621,28 грн. Залишок нарахованих і не сплачених відсотків за користування кредитом в межах договірного строку становить 32370,34 грн.

Цивільні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України про зобов`язання та спеціальними нормами, що регулюють відносини за кредитним договором та сферу споживчого кредитування.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлює, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не суперечить суті кредитного договору. За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Наявними у справі доказами - Паспортом споживчого кредиту, Правилами надання кредитів, текстом Кредитного договору, додатковими угодами, квитанціями про перерахування коштів та поденним деталізованим розрахунком заборгованості - повністю підтверджується факт укладення договору, отримання відповідачем коштів у сумі 20400,00 грн та наявність залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12621,28 грн. Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, кошти у визначений договором строк не повернув, вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) в сумі 12621,28 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення нарахованих договірних відсотків у сумі 32370,34 грн, суд зазначає таке. За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Оскільки строк кредитування за досліджуваним договором закінчився 02.03.2026 року, Позивач мав право нараховувати відсотки за щоденною договірною ставкою лише до цієї дати.

З зі здійсненого судом аналізу поденного розрахунку заборгованості встановлено, що Позивач нарахував відсотки в сумі 32370,34 грн за період з 01.01.2025 року по 02.03.2026 року включно. Починаючи з 03.03.2026 року (пункт 427 розрахунку) і до дати формування розрахунку (13.04.2026 року), Позивач самостійно встановив процентну ставку в розмірі 0,00% та припинив нарахування плати за кредит. Таким чином, сума відсотків у розмірі 32370,34 грн була повністю сформована суворо в межах погодженого сторонами строку правомірного користування кредитними коштами.

З огляду на те, що розрахунок здійснено арифметично правильно, а відповідач не надав суду жодних заперечень чи контррозрахунків, вимога про стягнення відсотків у сумі 32370,34 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення залишку процентів за ст. 625 ЦК України в розмірі 4980,66 грн, суд приходить до висновку про повну безпідставність цих вимог та відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Позивач у позовній заяві та доданому розрахунку просить стягнути з відповідача 4980,66 грн, посилаючись на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України та пункт 8.2 Кредитного договору, яким передбачено нарахування підвищених процентів у розмірі «73000 відсотків річних» від суми простроченого основного боргу за кожен день прострочення.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором споживчого кредиту, а Позивач є небанківською фінансовою установою (мікрофінансовою організацією), діяльність якої підпадає під імперативне регулювання спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо урегулювання відносин провадження діяльності з надання фінансових послуг у період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 року, Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 6-1.

Згідно з імперативними вимогами пункту 6-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у період дії воєнного стану в Україні та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Вказаною нормою чітко встановлено, що в таких випадках споживач звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю пеню, штраф, а також будь-які інші платежі, нарахування яких передбачено договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Також забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин невідповідного виконання зобов`язань.

У період дії воєнного стану норми спеціального законодавства (Закону України «Про споживче кредитування») мають безумовний пріоритет над загальними нормами Цивільного кодексу України (зокрема статтями 625, 1048 ЦК України) в частині регулювання відповідальності за порушення грошових зозьовазань споживачами фінансових послуг. Законодавче звільнення споживача від відповідальності за прострочення під час воєнного стану спрямоване на захист цивільних прав громадян та недопущення їх надмірного фінансового обтяження у критичних умовах.

Суд встановив, що задекларовані Позивачем у пункті 8.2 договору % річних за ст. 625 ЦК України» за своєю правовою природою не є стандартною платою за правомірне користування капіталом (ст. 1048 ЦК України), а є виключно мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання (каральною санкцією за прострочення виконання зобов`язань). Нарахування таких платежів прямо суперечить імперативній забороні, встановленій п. 6-1 та п. 17 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування». Встановлення фінансовою установою прихованих штрафних санкцій під виглядом цивільних нарахувань за ст. 625 ЦК України є зловживанням правом та нівелює державні гарантії захисту прав споживачів під час дії воєнного стану.

З огляду на викладене, оскільки кредитний договір є споживчим, а прострочення відбулося під час дії воєнного стану, відповідач за законом повністю звільнений від сплати будь-яких санкцій та додаткових нарахувань за прострочення грошового зобов`язання. Тому позовна вимога про стягнення процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 4980,66 грн є безпідставною, суперечить закону, і в її задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, а позовні вимоги задоволено частково - на загальну суму 44991,62 грн із заявлених 49972,28 грн (що становить 90,03% від ціни позову), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 2396,96 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 141, 247, 258, 259, 263–265, 274–279, 280–284 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

В И Р І Ш І В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1491-6307 від 01.01.2025 року станом на 13.04.2026 року у загальному розмірі 44991,62 грн (сорок чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто одна гривня 62 копійки), яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 12621,28 грн; заборгованості за нарахованими договірними процентами в межах строку кредитування - 32370,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2396,96 грн (дві тисячі триста дев`яносто шість гривень 96 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю"Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ:38548598, місцезнаходження особи: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф.407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Рішення складено та підписано 12 серпня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК